Рішення № 24929226, 19.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа№ 5015/1893/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відособленого підрозділу нафтогазовидобувного управління Бориславнафтогаз", м. Борислав

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", смт. Городище

про стягнення 11 708, 65 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі відособленого підрозділу нафтогазовидобувного управління Бориславнафтогаз", м. Борислав до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярослав ЛТД", смт. Городище про стягнення 11 708, 65 грн.

Ухвалою господарського суду від 17.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.05.2012 року.

29.05.2012р., 12.06.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з"явився. На виконання вимог ухвал суду, подав витребувані документи, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимог ухвал суду не виконав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань, у період з жовтня 2011р. по -березень 2012р. включно, позивач надавав послуги по постачанню електроенергії відповідачу. В підтвердження належного виконання зобов"язання, позивачем представлено акти про витрати електричної енергії (в матеріалах справи). Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв»язку з чим станом на 01.04.2012р. виникла заборгованість в розмірі 11 624,54 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним сторонами.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Укладення разових договорів поставки здійснювалося відповідно до актів про витрату електроенергії, копії яких долучено до метеріалів справи.

Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою -отримувач (покупець). Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначене змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 84,11 грн., що підтверджено розрахунком.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 610, 625, 639 ЦК України, 193, 263, 264 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І ШИ В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ярослав ЛТД", смт. Городище Самбірського району Львівської області (код ЄДРПОУ -22378555) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрнафта", м.Київ в особі відокремленого підрозділу НГВУ „Бориславнафтогаз", вул. Карпатська брама,26, м.Борислав (код ЄДРПОУ -00136544) - 11 708,65 грн. заборгованості, 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 22.06.2012р.