Рішення № 24929204, 14.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа№ 5015/1290/12

За позовом: Організації торгівельно-виробничих процесів „Ярмарх" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамсервіс", м.Львів

до відповідача 2: Львівської міської ради, м.Львів

про: визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005р. № 2532

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник (довіреність від 14.03.2012р.)

від відповідача 1: ОСОБА_2- представник (довіреність від 15.02.2012 р.)

від відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні 14.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Організація торгівельно-виробничих процесів „Ярмарх" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м.Львів) звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамсервіс" (м.Львів ) та до Львівської міської ради (м.Львів) про визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005р. № 2532 „Про затвердження ТзОВ „Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул.. О.Довженка, 2 у м. Львові".

Ухвалою суду від 02.04.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2012 р.

Розгля справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 29.05.2012 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, наголошуючи, зокрема, на тому, що при виготовленні проекту відведення спірної земельної ділянки не погоджено меж цієї земельної ділянки з суміжними користувачами, в тому числі з позивачем.

Суд відхилив клопотання позивача про залучення до участі у справі Управління держкомзему у м.Львові в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки позивачем не доведено, що, у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи, Управління держкомзему у м.Львові буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Відповідач 1 позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №8331/12 від 18.04.2012 р.) та доповненні до відзиву на позовну заяву (вх. №9602/12 від 04.05.2012 р.). Свої заперечення обґрунтовує тим, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. О.Довженка, 2 у м. Львові розроблено відповідно до вимог чинного законодавства, що діяло на той момент.

Представник відповідача 2 подав відзив - клопотання (вх. №8420/12 від 19.04.2012 р.) про припинення провадження у справі в зв'язку з непідвідомчістю спору господарському суду.

Суд відхилив клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі з огляду на наступне.

Вирішуючи питання, чи підвідомча дана справа господарському суду, суд виходив з того, що спір між сторонами виник із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненям сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські відносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК України, підвідомчі господарським судам. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р.).

У поданому через канцелярію суду відзиві від 28.05.2012 р. (вх. №11719/12) та клопотанні про долучення додаткових матеріалів від 14.06.2012 р. (вх. №13108/12) відповідач 2 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.05.2005 р. Ухвалою 15-тої сесії 4-го скликання Львівської міської ради №2532 затверджено ТзОВ „Крамсервіс" проект відведення земельної ділянки площею 0,1041 га, в тому числі у межах червоних ліній площею 0,0251 га без права капітального будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень, на вул. О. Довженка, 2 в оренду терміном на 10 років для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе -бару. Вказана ухвала прийнята на підставі звернення ТзОВ „Крамсервіс" від 03.03.2005 р. №2-2184, ухвали міської ради від 24.06.2004 р. №1453 „Про погодження ТзОВ „Крамсервіс" місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. О. Довженка, 2 у м. Львові", а також матеріалів відведення земельної ділянки.

03.08.2005 р. Львівською міською радою та ТзОВ „Крамсервіс" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

В подальшому на згаданій земельній ділянці було зведено прибудову, що примикає до стіни приміщень, належних позивачу.

Цілісний майновий комплекс по вул. Довженка, 4 у м.Львові належить Організації торгівельно-виробничих процесів „Ярмарх" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі договору купівлі-продажу від 15.12.1993 р., укладеного з Фондом комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів.

22.04.1996 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення про те, що приміщення загальною площею 828, 0 м2 в цілому, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2, на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 10.11.1995 року за реєстровим номером 8224, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю „Крамсервіс" на праві колективної власності.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги до Львівської міської ради підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. ст. 5, 7 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до приписів ст. 13 Конституції України, землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

У відповідності до ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 1990 року, що діяв на момент набуття права власності на будівлю по вул. О.Довженка, 4, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (надалі -ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачений ст. 123 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради.

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 3 ст. 123 ЗК України).

В силу положень ч. 4 ст. 123 ЗК України, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗК України, відповідний орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Ч. 10 згаданої вище статті передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про землеустрій", межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про землеустрій", землеустрій базується, зокрема, на таких принципах: дотримання законності; створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

Відповідно до п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №677, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, відповідними органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронним органом.

В матеріалах справи містяться копії погоджень Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області, управління архітектури, міського управління земельних ресурсів, управління охорони історичного середовища та археологічної служби м. Львова. Однак, в матеріалах справи відсутній висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою в розумінні ст. 123 ЗК України.

Наказом Львівського обласного головного управління земельних ресурсів №43 від 02.04.2004 р. „Про порядок проходження державнорї землевпорядної експертизи документації із землеустрою та видачі висновків про погодження проектів відведення земельних ділянок при їх наданні фізичним і юридичним особам", чинним на час існування спірних відносин, був затверджений додаток №2 „Зміст технічної документації із землеустрою при проведенні робіт з видачі державних актів на право власності, право користування землею та заключення договорів оренди землі (юридичним особам)", яким передбачено 25 позицій. Однак, з долучених до матеріалів справи документів, що послужили підставою для прийняття оскаржуваної ухвали, не вбачається наявності повного переліку. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамсервіс" не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012 р.).

Враховуючи те, що ухвала від 26.05.2005р. № 2532 „Про затвердження ТзОВ „Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. О.Довженка, 2 у м. Львові" приймалась Львівською міською радою, а не ТзОВ „Крамсервіс", останнє не порушувало прав та інтересів позивача. Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має праов на захист свого права, але лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. З огляду на наведене, позовні вимоги до ТзОВ „Крамсервіс" про визнання недійсною та скасування вказаної ухвали є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача 2 у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги до Львівської міської ради задоволити повністю.

2. У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Крамсервіс" відмовити.

3. Визнати недійсною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 26.05.2005 р. №2532 „Про затвердження ТзОВ „Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул.. О.Довженка, 2 у м. Львові".

4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) на користь Організації торгівельно-виробничих процесів „Ярмарх" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (79070, м. Львів, вул. О.Довженка, 4, ідентифікаційний код 19340750) 1073,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 21.06.2012 р.

Суддя Король М.Р.