Рішення № 24929185, 22.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.12 Справа № 23/5014/1039/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», м. Лисичанськ Луганської області,

про стягнення 4179462 грн. 39 коп.,

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача -головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи ОСОБА_1, довіреність № 73 від 02.08.2011;

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 105 від 05.03.2012; ОСОБА_3, довіреність № 26 від 01.01.2012.

в с т а н о в и в:

14.04.2012 Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»та Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»уклали Договір про надання послуг з транспортування нафти № 78-10К.

У червні 2011 року найменування «Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»змінено на «Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта»відповідно до вимог п. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства»та ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта»є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта».

Відповідно до умов Договору Виконавець (Позивач) зобов'язаний надати Замовнику (Відповідачу) послуги з резервування виробничих потужностей, транспортування нафти системою магістральних нафтопроводів Виконавця територією України і послуги з приймання, здавання та оперативного зберігання нафти в системі нафтопроводів Виконавця в обсягах, визначених умовами Договору, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі послуги Виконавця в термін та в порядку, що визначені умовами договору.

Умовами п. 1.2. Додаткової угоди № 3 від 19.12.2011 до Договору передбачено, що гарантовані (зарезервовані виробничі потужності) обсяги нафти, що здаватимуться Відповідачем в систему магістральних нафтопроводів Позивача для подальшого транспортування у березні 2012 року складають 350000 тон на суму 3861291 грн. 84 коп.

За умовами пункту 3.1. Договору Замовник щомісячно здійснює 100% передоплату за послуги Виконавця шляхом банківського переказу на рахунок Виконавця.

Пунктом 3.9. Договору передбачено, що у випадку якщо у звітному періоді Замовник взагалі не надав для транспортування обсягів нафти, передбачених пунктом 1.2. Договору, передоплата Замовника буде вважатися оплатою послуг Виконавця з резервування виробничих потужностей для надання транспортних послуг Замовнику.

17.04.2012 Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта»звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»з вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»борг у сумі 3861291 грн. 84 коп., пеню у розмірі 47880 грн. 12 коп., штраф у розмірі 270290 грн. 43 коп.

В обґрунтування позову Позивач вказав, що в порядку умов договору Відповідач не здійснив передоплату за послуги за березень 2012 року в сумі 3861291 грн. 84 коп.

Претензія Позивача від 23.03.2012 щодо здійснення передоплати за березень 2012 року залишена Відповідачем без задоволення.

Крім того, Відповідач всупереч умовам Додаткової угоди № 3 від 19.12.2011 до Договору не надав для транспортування 350000 тон нафти на суму 3861291 грн. 84 коп., тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання господарського зобов'язання за Договором.

За прострочку платежу Позивач нарахував та заявив до стягнення 47880 грн. 12 коп. пені та 270290 грн. 43 коп. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, зазначивши, що відповідно до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачеві послуги з резервування виробничих потужностей, транспортування нафти системою магістральних нафтопроводів Позивача територією України і послуги з приймання, здавання та оперативного зберігання нафти в системі нафтопроводів Позивача в обсягах, визначених умовами Договору. У свою чергу, Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги Позивача в терміни та в порядку, що визначені умовами Договору.

Пунктом 1.2. Договору, з урахуванням змін, внесених відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.12.2010 до Договору, були встановлені гарантовані (зарезервовані виробничі потужності) обсяги нафти здаватимуться Позивачем в систему магістральних нафтопроводів Позивача для подальшого транспортування в 2011 році.

Згідно із п. 6.3. Договору, з урахуванням змін, внесених відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.12.2010 до Договору, Договір діє по 31.12.2011.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Положення ст. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, а також п. 6.3. Договору, починаючи з 01.01.2012 зобов'язання, передбачені умовами Договору, були припинені у зв'язку із закінченням строку дії Договору, а також його фактичним виконанням.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача грошових коштів за послуги, начебто надані Позивачем на користь Відповідача не ґрунтуються на положеннях Договору та законодавства України.

Позивач у своїй позовній заяві помилково зазначає, що між Позивачем та Відповідачем укладалася Додаткова угода № 3 до Договору, яка містила погоджені гарантовані обсяги нафти, передбачені для транспортування упродовж 2012 року. Про помилковість зазначеного висновку Позивача свідчить відсутність у останнього оригіналу зазначеної угоди.

Враховуючи відсутність між Позивачем та Відповідачем починаючи з 01.01.2012 договірних відносин, оплата Відповідачем послуг Позивача за транспортування нафти, а так саме приймання-здавання та оперативне зберігання нафти за січень-лютий 2012 року здійснювалося Відповідачем на підставі рахунків Позивача № 2 від 23.12.2011, № 7 від 25.01.2012 та № 8 від 25.01.2012. Приймаючи до уваги те, що вказані у рахунках послуги Позивачем на користь Відповідача надавалися, а також ту обставину, що рахунки Позивача фактично містили погоджену Відповідачем вартість таких послуг, Відповідачем здійснювалася оплата таких послуг.

Відповідно до наказу Генерального директора ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»№ 0619 від 01.03.2012, виробництво продуктів нафтопереробки на лисичанському нафтопереробному заводі було зупинено з 01.03.2012 у зв'язку із необхідністю проведення зупинного ремонту. З огляду на зазначене, Відповідач не був зацікавлений у послугах Позивача з транспортування нафти, приймання-здавання нафти та послугах зберігання нафти.

24.02.2012 Відповідач керуючись правом, наданим п. 2.1. Договору відкоригував обсяг нафти, що підлягала транспортуванню у березні 2012 року, зазначивши у відповідному листі -0,00 тон.

06.03.2012 Відповідач керуючись положеннями п. 4.2. Договору повідомив Позивача про припинення надання послуг з транспортування нафти за Договором на березень 2012 року, про що на адресу Позивача було направлено відповідний лист.

Приймаючи до уваги коригування Відповідачем гарантованих обсягів нафти (до 0,00 тон), фактичне не надання Позивачем на користь Відповідача у березні 2012 року жодних послуг, а також припинення Відповідачем надання послуг за Договором у березні 2012 року, вимоги Позивача відносно стягнення з Відповідача заборгованості за надані за Договором послуги задоволенню не підлягають.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами 14.04.2010 укладений договір № 78-10К про надання Позивачем для Відповідача послуг з транспортування нафти.

Додатковою угодою № 1 від 22.12.2010 строк дії договору був продовжений до 31.12.2011.

Одним з головних доводів Відповідача проти позову є те, що дія договору між сторонами на 2012 рік не продовжувалась і тому відсутні підстави для оплати тарифу за транспортування газу.

Проте, Позивачем до справи надана копія Додаткової угоди № 3 від 19.12.2011 до Договору № 78-10К, в якій передбачено продовження дії договору до 31.12.2012, а обсяг поставки нафти у березні 2012 року визначений у розмірі 250000 тон.

Відповідач заперечує підписання такої Додаткової угоди, але в листі від 24.01.2012 на адресу Позивача Відповідач визнає факт підписання ним Додаткової угоди № 3 до Договору та встановлення обсягів транспортування нафти на 2012 рік.

В січні та лютому 2012 року позивач здійснював транспортування нафти для відповідача і в документах на прийом-здачу нафти зазначено, що транспортування здійснено на підставі договору № 78-10К від 14.04.2010.

Пунктом 6.5. Договору № 78-10К передбачено, що до отримання оригіналів документів, які підписуються сторонами, вони будуть керуватися копіями, які отримані засобами факсимільного зв'язку.

Таким чином Договір № 78-10К продовжив свою дію на 2012 рік.

В пункті 2.1. Договору передбачена можливість надання відповідачем заявки про коригування обсягу нафти, який підлягає поставці, але не вказано в якому обсязі і не передбачено повної відмови від транспортування нафти.

Відповідно до п. 3.1. договору Замовник щомісячно здійснює 100% передоплату за послуги Виконавця шляхом банківського переказу на рахунок Виконавця до 28 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, на підставі рахунку, виставленого Виконавцем Замовнику. Виконавець до 26 числа місяця, що передує місяцю надання послуг Замовнику, виставляє рахунок на здійснення передоплати і направляє його факсимільним зв'язком Замовнику.

У пункті 3.9. Договору зазначено, що у випадку, якщо у звітному періоді Замовник взагалі не надав для транспортування обсягів нафти передбачених пунктом 1.2. Договору, передоплата Замовника (пункт 3.4. Договору) буде вважатися оплатою послуг Виконавця з резервування виробничих потужностей для надання транспортних послуг Замовнику відповідно до Договору, і буде оформлятися «Актом виконання послуг та звірки взаєморозрахунків»на суму передоплати.

За послуги з транспортування нафти Позивач встановлює плату у відповідності з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 01.03.2007 № 287.

За інші послуги, ціноутворення яких не підлягає державному регулюванню, відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 № 507-ХІІ, встановлюються ціни за результатами переговорів з контрагентами.

Послуги з резервування виробничих потужностей для надання транспортних послуг з транспортування нафти не підлягають державному регулюванню.

Вартість зазначених послуг була узгоджена сторонами на підставі положень ст.ст. 179, 180, 181, 184 Господарського кодексу України, а тому не суперечить положенням чинного законодавства України.

Таким чином, Відповідач відповідно до п. 3.1. Договору зобов'язаний здійснювати щомісячну передоплату Позивачу за надання послуг по транспортуванню нафти, проте зазначену передоплату за березень 2012 року не здійснив.

Тобто, позовні вимоги Позивача відповідають умовам договору та положенням чинного законодавства.

Заявами від 24.05.2012 та 14.06.2012 Позивач збільшив період нарахування пені за прострочку платежу до дати прийняття рішення у справі, її розмір склав 182039 грн. 87 коп.

Копії заяв надіслані Відповідачу, отримані останнім, що підтверджено його представником в судовому засіданні, тому прийняті судом до розгляду.

Враховуючи обґрунтованість вимог про стягнення сум основного боргу, які підлягають задоволенню, пеня також підлягає стягненню на користь позивача.

В задоволені вимог про стягнення 270290 грн. 43 коп. штрафу, нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України слід відмовити, оскільки даною нормою встановлена відповідальність за невиконання не грошового зобов'язання, а в даному випадку Відповідач не виконав грошове зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі № 42/562.

Враховуючи вищевикладене позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу у розмірі 3861291 грн. 84 коп. та пені у розмірі 182039 грн. 87 коп. В частині вимог про стягнення штрафу у розмірі 270290 грн. 43 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 62283 грн. 06 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»(Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1-А, ідентифікаційний код 32292929) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»(м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, ідентифікаційний код 31570412) борг у сумі 3861291 грн. 84 коп., пеню у розмірі 182039 грн. 87 коп., судовий збір у сумі 62283 грн. 06 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Рішення підписано -27.06.2012.

Суддя В.Д. Воронько