Рішення № 24929174, 19.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа№ 5015/2267/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Військового прокурора Львівського гарнізону (м.Львів) в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах -72 окремий загін механізації 1 об"єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Військова частина Т0410 (м.Червоноград)до відповідача:Фермерського господарства «Обелікс» (м.Львів)про:стягнення грошових коштів, згідно умов договору, в сумі 2 903,17 грн.Суддя:В.М. ПазичевПри секретарі:І.МалюшевськаПредставники сторін:

від позивача:Не з'явився від відповідача:Не з'явився від прокурора:Покора К.В. - ст.поміч.прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Військового прокурора Львівського гарнізону (м.Львів) в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах -72 окремий загін механізації 1 об"єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Військова частина Т0410 (м.Червоноград) до Фермерського господарства «Обелікс» (м.Львів) про стягнення грошових коштів, згідно умов договору, в сумі 2 903,17 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.06.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.06.2012 року. Ухвалою від 12.06.2012 року розгляд справи відкладено до 19.06.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2012 року, про відкладення розгляду справи від 12.06.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Прокурор позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2012 року, про відкладення розгляду справи від 12.06.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 07.06.2012 року, від 14.06.2012 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2012 року, про відкладення розгляду справи від 12.06.2012 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 07.06.2012 року, від 14.06.2012 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Позов розглянуто у відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, оголошено та підписано 19.06.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, перевіркою встановлено, що 20 травня 2010 року між 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (в подальшому - позивач) та Фермерським господарством «Обелікс»(в подальшому - відповідач) укладено договір № 18-0410-2010/НП на надання послуг електростанцією ЕД-60-Т400-1РП, заводський номер РО23612374 (в подальшому - Договір). Відповідно до умов Договору, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги електростанцією для використання її як резервного елемента живлення в межах Жидачівського району Львівської області. Згідно вимог п. 4.1.1 Договору, Замовник на термін дії в межах цього Договору, бере на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі виконувати вимоги статті 2 цього Договору відносно оплати наданих Виконавцем послуг.

У відповідності до п. 3.2 Договору, термін надання послуг до 31 грудня 2010 року.

У відповідності до п. 2.1 Договору, фактичне надання послуг щоденно обліковується в відомості обліку наданих послуг та завіряються підписами уповноважених представників Замовника та Виконавця. В кінці поточного місяця (періода) Замовником та Виконавцем підписуються акти наданих послуг за місяць (період) та завіряються мокрими печатками Сторін.

У відповідності до Акту №18/1 про надані послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП від 29.06.2010 року, в період з 01 червня по 29 червня позивачем було виконано робіт на суму 711,13 грн. Згідно Акту №18/2 про надані послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП від 29 липня 2010 року, в період з 01 липня по 28 липня 2010 року позивачем було виконано робіт на суму 711,13 грн. Згідно Акту № 18/3 про надані послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП від 30 вересня 2010 року, в період з 02 серпня по 31 серпня 2010 року та з 01 вересня по 30 вересня 2010 року позивачем було виконано робіт на суму 1 422,26 грн. Згідно Акту №18/4 про надані послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП від 15 грудня 2010 року, в період з 01 жовтня по 31 жовтня 2010 року та з 01 листопада по 30 листопада 2010 року позивачем було виконано робіт на суму 1 422,26 грн. Згідно Акту №18/5 про надані послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП від 31 грудня 2010 року, в період з 01 грудня по 31 грудня 2010 року позивачем було виконано робіт на суму 711,13 грн.

За твердженням прокурора, всі умови Договору для проведення розрахунків позивачем дотримані, проте повного розрахунку відповідачем не здійснено.

Позивач намагався врегулювати спір з відповідачем у досудовому порядку. Так, 21.07.2011 року та 01.02.2012 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про погашення боргу за виконані роботи. Однак, всупереч вимогам ст.ст. 7, 8 ГПК України, відповідачем не було надано відповіді на претензію позивача.

Недоодержання Державною спеціальною службою транспорту військової частини Т0410 зазначених у позовній заяві коштів призвело до зменшення доходної частини бюджету, чим порушено інтереси держави, що, відповідно до ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України " Про прокуратуру ", рішення Конституційного Суду України від 8.04.1999 року №13-РП/99, є підставою для подання прокурорм справи господарського суду.

Прокурор позовні вимоги позивача підтримав повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

72 окремий загін механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) є складовою частиною Державної спеціальної служби транспорту (в подальшому -ДССТ, позивач), яка є спеціалізованим державним органом транспорту у складі Міністерства інфраструктури України, призначеним для стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту», майно, що закріплене за військовою частиною Т0410, є державною власністю, що перебуває у сфері управління Міністерства інфраструктури України, і належить їй на правах оперативного управління. Фінансування зазначеної військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, для захисту порушеного права в/частина Т0410 ДССТ уповноважена виступати стороною в Господарському суді, оскільки командир в/частини Т0410 несе повну відповідальність перед державою за стан та діяльність військової частини, а також за ефективне використання закріпленого державного майна, витрачання грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань, і повинен вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності із законом.

Військовий прокурор Львівського гарнізону що діє, згідно п. 2 ст. 121 Конституції України, - звертається з позовом до господарського суду в інтересах Держави в особі військової частини Т0410 Держспецтрансслужби як органу, уповноваженого здійснювати функції Держави у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, всього позивачем було надано послуг відповідачу за Договором на загальну суму 4 977,91 грн. Будь - яких зауважень чи претензій від відповідача щодо якості виконаних робіт не надходило.

Порядок оплати за надані позивачем послуги проводиться відповідачем, відповідно до п. 2.2 Договору, а саме: оплата за наданні Виконавцем послуги здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на реєстраційний рахунок Виконавця протягом п'яти робочих днів після підписання актів наданих послуг за місяць (період) та згідно рахунків, пред'явлених Виконавцем Замовнику до оплати, а, у випадку несвоєчасного підписання Замовником актів виконаних робіт протягом більше ніж 3 робочих днів, прирівнюється до несвоєчасної оплати виконаних робіт та передбачає матеріальну відповідальність, згідно ст.5 Договору.

Згідно банківської виписки від 17.08.2010 року, відповідачем було перераховано позивачу суму за виконані роботи в розмірі 1 422,26 грн., 20.10.2010 року за надані Виконавцем послуги перераховано відповідачем 1 422,26 грн. Тобто, станом на 22.03.2012 року, відповідачем були оплачені наданні позивачем на підставі Договору послуги на загальну суму 2 844,52 грн.

Станом на 22 березня 2012 року, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до умов Договору, становить 2 133,39 грн.

Згідно ч.1 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 5.1 Договору, в разі затримки виконання Замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, коли сплачується пеня. Визначений у такий спосіб розмір пені становить 170,53 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідно до розрахунків позивача, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних у розмірі 80,24 грн. та інфляційні витрати у розмірі 199,01 грн.

Відповідно до ст.5.2 Договору, в разі затримки виконання Замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг понад шістдесят днів, він сплачує Виконавцю штраф у розмірі 15% від вартості виконаних робіт. За підрахунком позивача, розмір штрафу становить 320,00 грн.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу станом на 22.03.2012 року - 2 903,17 грн.

Доказами, що підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань умов договору є: Договір №18-0410-2010/НП від 20 травня 2010року, Акт про наданні послуги № 18/1 від 29 червня 2010 року, Акт про наданні послуги № 18/2 від 28 липня 2010 року, Акт про наданні послуги № 18/3 від 30 вересня 2010 року, Акт про наданні послуги № 18/4 від 15 грудня 2010 року, Акт про наданні послуги № 18/5 від 31 грудня 2010 року, інші документи, зазначені в додатку до позовної заяви.

Згідно п. 6.2 Договору, у випадку, якщо сторони не дійшли до згоди, суперечності між ними розглядаються в господарському суді згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України, позивач вправі звернутися за захистом своїх порушених прав та інтересів до господарського суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, позивачем разом із поданням позовної заяви заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно та кошти, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Інститут забезпечення позову за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача, за допомогою якого особа, яка має підстави вважати, що її права порушено, і яка, відповідно, подала позов до суду, мала можливість забезпечити виконання рішення суду на свою користь.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Однак, позивач не подав належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, а також доказів, які б свідчили про те, що виконання можливого рішення суду може бути утруднене або неможливе.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази невиконання або неналежного виконання позивачем своїх господарських зобов'язань за Договором, а також доказів погашення боргу, відзив на позов не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Військового прокурора Львівського гарнізону (м.Львів) в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах -72 окремого загону механізації і об"єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту - Військова частина Т0410 (м.Червоноград) до Фермерського господарства «Обелікс» (м.Львів) про стягнення грошових коштів, згідно умов договору, в сумі 2 903,17 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Фермерського господарства «Обелікс»(Львівська область, Жидачівський район, с.Сулятичі, МФО 325978, код ЄДРПОУ 34587112, ІПН 345871113180, св.пл.ПДВ 18403755, р/р 26000000709001 в філії ВАТКБ «Надра»Львівське РУ в м.Львові) на користь 72 окремого загону механізації 1 об"єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Військової частини Т0410 (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова,3; р/р 35223002006049 в ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 33158321, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) -борг у сумі 2 903 (дві тисячі дев'ятсот три) грн. 17 коп.

3. Стягнути із Фермерського господарства «Обелікс»(Львівська область, Жидачівський район, с.Сулятичі, МФО 325978, код ЄДРПОУ 34587112, ІПН 345871113180, св.пл.ПДВ 18403755, р/р 26000000709001 в філії ВАТКБ «Надра»Львівське РУ в м.Львові) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) -1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.