ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" червня 2012 р. Справа № 17/026-12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ Адвертайзинг"
про стягнення 4 842,75грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_2 (дов. від 02.04.2012р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП" (далі -позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ Адвертайзинг" (далі -відповідач) про стягнення 4 842,75грн. заборгованості, з яких: 4 125грн. попередньої оплати та 717,75грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з виготовлення продукції згідно договору на виготовлення продукції № 1409/11 від 14.09.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2012р. порушено провадження у справі № 17/026-12, розгляд справи призначено на 14.05.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2012р. розгляд справи відкладено на 25.06.2012р.
У судовому засіданні 25.06.2012р. представник позивача повністю підтримав позов.
Представник відповідача в судові засідання 14.05.2012р. та 25.06.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
14.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ Адвертайзинг" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП" (Замовник) укладено договір на виготовлення продукції № 1409/11, згідно якого виконавець зобов'язався виготовити продукцію та монтаж (у разі необхідності), у відповідності з Специфікацією на виготовлення продукції (Додаток до договору) і наданим замовником електронним оригінал-макетом продукції, вимогам до виготовлення продукції, а замовник -оплатити та прийняти продукцію у відповідності з умовами договору.
Загальна сума договору складає загальну вартість продукції, вказаної в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору, підписаних сторонами в період дії договору. Ціна і вартість продукції вказується у відповідній специфікації, яка являється невід'ємною частиною договору та включає в себе витрати на виготовлення, монтаж (у випадку необхідності) і доставку продукції. Платежі по договору здійснюються замовником в наступному порядку: 70 % передоплати протягом 3-х робочих днів з моменту погодження роботи і виставлення рахунку, 30 % протягом 3-х робочих днів з моменту прийняття готової продукції (підписання акту приймання-передачі / підписання накладної). Датою оплати вважається день надходження суми платежу на рахунок виконавця (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).
Приймання-передача готової продукції здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту направлення замовнику повідомлення на складі замовника, за наявності у представника замовника довіреності на приймання продукції (п. 4.2. договору).
Згідно п. 8.2. договору договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011р.
14.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ Адвертайзинг" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП" (Замовник) укладено Додаток № 1/1 від 14.09.2011р. до договору № 1409/11 Специфікація на виготовлення продукції, згідно якої сторони погодили, що строк виготовлення продукції складає 20 робочих днів з моменту затвердження замовником кінцевого варіанту оригінал-макету продукції та виконання п. 2.3. договору.
Загальна вартість продукції складає 4 152грн., включаючи ПДВ (п. 3.1. Специфікації на виготовлення продукції).
Суд встановив, що 20.09.2011р. позивач, на виконання п. 2.3. договору на виготовлення продукції № 1409/11 від 14.09.2011р. сплатив на рахунок відповідача 4 125грн. в якості передоплати за виготовлення рекламної вітрини, що підтверджується платіжним дорученням № 2331 від 20.09.2011р. (а.с. 21).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником умов договору.
Суд встановив, що відповідач в порушення п. 2 Специфікації на виготовлення продукції свої зобов'язання з виготовлення рекламної вітрини не виконав, грошові кошти у сумі 4 125грн. станом на момент судового розгляду справи позивачу не повернув, що підтверджується довідкою АТ „Ерсте Банк" № 34.0.0/229 від 14.05.2012р. (а.с. 71) та довідкою ТОВ „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП" № 89 від 10.05.2012р. (а.с. 70), підписаною директором та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП".
З метою досудового врегулювання спору, 22.02.2012р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача претензію (а.с. 24), згідно якої позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 4 125грн., що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками (а.с. 24 на звороті), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Предметом позову є вимоги про стягнення 4 125грн. попередньої оплати та 717,75грн. пені.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини підряду.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами частини першої статті 8 ЦК України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Суд встановив, що главою 61 Підряд Цивільного кодексу України не врегульовано відносини щодо випадку, коли виконавець робіт, який одержав суму попередньої оплати послуг, не виконав їх у встановлений строк. Оскільки вказані правовідносини врегульовані ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем положень ч. 2 ст. 693 ЦК України на підставі аналогії закону.
Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 04.05.2006р. у справі № 44/363.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач 20.09.2011р. на виконання п. 2.3. договору на виготовлення продукції № 1409/11 від 14.09.2011р. сплатив на рахунок відповідача 4 125грн. в якості передоплати за виготовлення рекламної вітрини, що підтверджується платіжним дорученням № 2331 від 20.09.2011р. (а.с. 21); 22.02.2012р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, надіслав на адресу відповідача претензію (а.с. 24), згідно якої позивач просив відповідача повернути кошти у сумі 4 125грн., що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками (а.с. 24 на звороті), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач, в порушення п. 2 Специфікації на виготовлення продукції, свої зобов'язання з виготовлення рекламної вітрини не виконав, грошові кошти у сумі 4 152грн. станом на момент судового розгляду справи позивачу не повернув, що підтверджується довідкою АТ „Ерсте Банк" № 34.0.0/229 від 14.05.2012р. (а.с. 71).
Враховуючи те, що попередню оплату відповідачем позивачу на час прийняття судового рішення не повернуто, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи та підлягає поверненню, та те, що позивачем в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України направлено вимогу про стягнення боргу, яка на момент прийняття рішення суду не виконана відповідачем у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 125грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду України від 23.03.2010р. та постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2010р. у справі № 27/208-47/206.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 11.10.2011р. по 02.04.2012р. нарахована пеня в сумі 717,75грн.
Пунктом 5.3. договору сторін погоджено, що у випадку несвоєчасного виготовлення продукції, крім випадків, передбачених п.п. 3.3., 3.4. договору, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості своєчасно не виготовленої продукції за кожний календарний день прострочки.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (статті 611 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У частині другій статті 9 ЦК України зазначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Частиною першою статті 216 та частиною другою статті 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.
Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі № 14/80-09-2056 та постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі № 4/5025/1063/11.
Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 26), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 11.10.2011р. по 02.04.2012р. на суму боргу 4 125грн. становить 721,88грн. Відтак, вимога про стягнення 717,75грн. пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 4 125грн. попередньої оплати та 717,75грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ Адвертайзинг" (03057, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, буд. 2; код ЄДРПОУ 35040267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІУМФ МЕДІА ГРУП" (03057, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олександра Довженка, буд. 14/1, кв. 56; код ЄДРПОУ 34430721) 4 125 (чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень) 00 коп. попередньої оплати, 717 (сімсот сімнадцять гривень) 75 коп. пені та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень) 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 26.06.2012р.
Суддя П.В. Горбасенко
Судове рішення № 24928820, Господарський суд Київської області було прийнято 25.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/026-12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: