Рішення № 24928680, 18.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р. Справа № 13/034-12

За позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Форум", м. Київ

до 1) Публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів", м. Бориспіль

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ", м. Сімферополь

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД", м. Сімферополь

про стягнення 18 855 942, 29 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №10/00-289 від 29.05.2012 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Банк Форум" (далі -позивач) до Публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів" (далі -відповідач 1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ" (далі -відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД" (далі -відповідач 3) про стягнення солідарно заборгованість за кредитним договором № 0018/08/13 - КІ від 19.06.2008 року в сумі 18855942 грн. 29 коп., в тому числі: 14 573 794,51 грн. простроченої кредитної заборгованості, 2 728 426,41 грн. прострочених процентів по кредиту, 1 129 469,10 грн. - пені по кредиту, 172 297,43 грн. пені по процентам, 218 606,97 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 33 347,87 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 3 умов кредитного договору №0018/08/13 від 19.06.2008 р. щодо повернення кредитних коштів. Вимоги до відповідачів 1 та 2 ґрунтуються на умовах договорів поруки згідно з якими відповідачі поручилось відповідати перед позивачем за виконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором.

26.03.2012 р. представником відповідача 1 надано суду відзив на позовну заяві згідно наступних обставин.

Вимоги позивача до ПАТ „Завод залізобетонних виробів" як до солідарного боржника ґрунтуються на Договорі поруки № 0018/08/13-КІ-Р/2 від 19.06.2008 p. Відповідач 1 - ПАТ „Завод залізобетонних виробів" є неналежним відповідачем у цій справі і не може відповідати перед позивачем - ПАТ „БАНК ФОРУМ" як солідарний боржник за зобов'язаннями відповідача 3 - ТОВ фірми „Консоль ЛТД", оскільки на дату звернення позивача з даною позовною заявою є припиненою з наступних підстав.

У договорі поруки не передбачено строку дії договору поруки, а строк виконання основного зобов'язання визначений у п. 1.1. Договору поруки в редакції додаткової угоди № 7 від 05.08.2010 р. - 04.02.2011 р. Проте станом на дату пред'явлення позовної заяви позивач - ПАТ „БАНК ФОРУМ" взагалі ніколи не пред'являв до ПАТ „Завод залізобетонних виробів" вимоги як до поручителя, передбаченої ст. 555 ЦК України.

Таким чином, згідно п. 4.1. Договору поруки, Порука, як зобов'язання, що виникло з Договору поруки № 0018/08/13-КІ-Р/2 від 19.06.2008р. припинилась з 05.02.2012 p.. тобто через 1 рік після спливу кінцевого терміну повернення кредиту (04.02.2011р.).

До позовної заяви позивач додав у якості доказу по справі лист ПАТ „Банк Форум" вих. № 264/4.1.2. від 18.01.2012 p., скерований ним на адресу ТОВ фірми „Консоль ЛТД". ПАТ „Завод залізобетонних виробів" отримувало ксерокопію цього листа 07.02.12 р. Проте, цей лист не є вимогою до поручителя, зокрема ПАТ „Завод залізобетонних виробів", оскільки як вказано у самому листі, адресатом є ТОВ фірма „Консоль ЛТД", а отримувачами копій: директор ТОВ фірма Реал Естейт" Ткаченко P.O. та голова правління ПАТ „Завод залізобетонних виробів" Бистрий В.М..

Крім того, представником відповідача 1 подана заява про застосування позовної давності згідно якої відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову з огляду на наступні обставини.

Відповідно до умов Кредитного договору № 0018/08/13-КІ від 19.06.2008 р. з наступними змінами та додатку 2 „Графік погашення кредиту", кінцевий термін погашення кредиту - 04.02.2011 р. Тобто до цієї дати повинен був бути погашений весь кредит, включаючи відсотки за користування ним. Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, строк позовної давності за зазначеними вище вимогами сплинув 04.02.2012 p.. а позов подано не раніше 28.02.12 р..

Відповідач 3 згідно відзиву від 23.03.2012 р. проти позову заперечує з наступних підстав.

у ТОВ фірми „Консоль ЛТД" не виникли зобов'язання з оплати „кредитної заборгованості", „сплати процентів" та виконанню інших обов'язків „боржника" за Кредитним договором, який до цього часу неможливо вважати укладеним, тобто таким, що відбувся, оскільки однією з суттєвих умов кредитного договору є забезпеченість кредиту, зокрема, шляхом передачі боржником у іпотеку нерухомого майна (комплекс споруд Бориспільського заводу ЗБВ), загальною площею 9625 кв.м., розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14. Таким чином до укладення Банком та Боржником договору іпотеки зазначеного майна Кредитний договір неможливо вважати укладеним згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України. Однак до цього часу такий договір іпотеки ТОВ фірма „Консоль ЛТД" з Банком не укладало, тобто сторони Кредитного договору не досягли згоди з усіх суттєвих умов Кредитного договору.

Крім того, представником відповідача 2 подана заява про застосування позовної давності згідно якої відповідач 3 просить суд відмовити в задоволенні позову з огляду на обставини, якими обґрунтована заява про застосування строків позовної давності відповідача 3.

26.03.2012 р. представником відповідача 2 надано суду відзив на позовну заяву від 23.03.2012 р. з якого вбачається, що відповідач 2 проти позовних вимог заперечує з підстав аналогічних тим, що викладені у відзивах відповідача 1 та відповідача 3.

В судовому засіданні 26.03.2012 р. судом оголошувалась перерва до 09.04.2012 р. про що сторони були належним чином повідомлені.

05.04.2012 р. представник позивача надав суду заперечення на відзив на позовну заяву відповідачів.

В судове засідання 09.04.2012 р. відповідачі 1, 2, 3 не з'явились, проте через канцелярію господарського суду Київської області надійшли телеграми публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів", товариства з обмеженою відповідальністю „РЕАЛ ЕСТЕЙТ", товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД" про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.04.2012 р. відповідачі 1, 2, 3 не з'явились, проте через канцелярію господарського суду Київської області надійшла телеграма публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів" про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням часу для можливості мирового врегулювання спору.

В судове засідання 21.05.2012 р. відповідачі 1, 2, 3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з пропозицією товариства з обмеженою відповідальністю „КОНСОЛЬ ЛТД" мирового врегулювання спору.

В судове засідання 11.06.2012 р. відповідачі 2, 3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання.

В судове засідання 11.06.2012 р. відповідач 1 не з'явився, проте через канцелярію господарського суду Київської області подано клопотання публічного акціонерного товариства „Завод залізобетонних виробів" про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Клопотання обґрунтовано необхідністю встановлення яка ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором укладеним між АКБ „Форум" та ЗАТ „Завод бетонних виробів" від 19.06.2008 р. на дату експертного висновку. Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання та положення ст.ст. 32-34, 36, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України зазначене питання відноситься до правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду, у зв'язку з чим клопотання залишено без задоволення

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, відповідачі. Відповідачі належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалами суду від 09.04.2012 р., 23.04.2012 р., 21.05.2012 р. та 11.06.2012 р. які були надіслана на їх адреси, зазначені у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, сторони не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку про наступне.

19.06.2008 p. між позивачем та відповідачем 3 було укладено кредитний договір №0018/08/13-КІ (далі -договір).

Згідно умов п. 1.1 договору позивач надає відповідачу 3 кредитні кошти для оплати по контракту № 2008.002 від 06.06.2008 року для придбання обладнання по виробництву збірного залізобетону по фінській технології в сумі 1 399 764 Євро 00 центів.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредитні кошти надаються строком по 18 червня 2009 року, та підлягають поверненню позивачу одноразово наприкінці строку, згідно графіку погашення кредиту (Додаток 1 до Договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 13% (тринадцять) процентів річних. Додатковою угодою № 1 до Договору від 31.09.2008 року, встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 14% процентів річних. Додатковими угодами до договору № 2 від 18 червня 2009 року, № 3 від 16.07.2009 року, № 4 від 15.09.2009 року, № 5 від 19.05.2010 року, № 6 від 03.07.2010 року, №7 від 13.07.2010 року, № 8 від 05.08.2010 року, продовжено строк користування кредитними коштами до 04 лютого 2011 року, згідно встановленого нового графіку погашення кредиту (Додаток № 2 до Договору).

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання відповідачем 3 зобов'язань за договором, було укладено договори поруки:

- № 0018/08/13-КІ-Р-1 від 19.06.2008 року, з відповідними змінами до нього, внесеними Додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, № 3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, №7 від 05.08.2010 року.

Поручителем за даним договором поруки виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ»;

- № 0018/08/13-КІ-Р-2 від 19.06.2008 року, з відповідними змінами до нього, внесеними Додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, №3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, №7 від 05.08.2010 року. Поручителем за даним договором поруки виступає Закрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних виробів», що змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних виробів». Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 23.05.2011 року, державним реєстратором Бориспільської міської ради Київської області, № запису 13541050010000587, (далі - відповідач 1).

Відповідно до умов вищезазначених договорів поруки, з відповідними змінами до них, відповідач 1 та відповідач 2 поручаються перед позивачем за виконання відповідачем 3 своїх зобов'язань за договором, у повному обсязі, та зобов'язуються в разі невиконання/порушення відповідачем 3 своїх зобов'язань за договором погасити існуючу заборгованість за кредитом, а саме: суму кредиту, нараховані проценти, можливі штрафні санкції та інші платежі передбачені договором, у встановлений строк - до 04 лютого 2011 року.

Згідно п. 3.1 договорів поруки, у випадку невиконання зобов'язань по договору, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники, своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання вимог п. 3.1.1 договору, на підставі заявки відповідача 3 від 20.06.2008 року позивачем було надано відповідачу 3 кредитні кошти в розмірі, зазначеному в п. 1.1. договору.

Судом встановлено, що надання позивачем кредитних коштів відповідачу 3 підтверджується меморіальним валютним ордером № 330264 від 20 червня 2008 року. Таким чином, позивачем було виконано свої зобов'язання перед відповідачем З за кредитним договором в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до п. 3.3.2. договору відповідач 3 зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2 договору строку (з відповідними змінами внесеними додатковими угодами до договору № 2 від 18 червня 2009 року, № 3 від 16.07.2009 року, № 4 від 15.09.2009 року, № 5 від 19.05.2010 року, № 6 від 03.07.2010 року, № 7 від 13.07.2010 року, № 8 від 05.08.2010 року, а саме -до 04 лютого 2011 року повернути позивачу суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку та строки передбачені договором.

Як встановлено судом в порушення умов договору відповідач 3 належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та проценти за користування кредитом позивачу не сплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1 379 193,00 Євро по кредиту та 258 205,00 Євро по процентам по кредиту.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або процентів за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що на день розгляду справи згідно розрахунку позивача сума пені в розмірі 106 887,46 Євро за прострочення сплати кредиту та пеня в розмірі 16 305,39 Євро за прострочення сплати процентів по кредиту є обґрунтованими та підлягають стягненню.

Крім того, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення кредиту складає 20687,90 Євро та за прострочення процентів по кредиту 3155,88 Євро. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до офіційного курсу обміну валют встановленому Національним банком України, станом на 24.02.2012 року (10,5669 грн./1 Євро), загальний розмір заборгованості за Договором, в національній валюті України, становить 18 855 942 (вісімнадцять мільйонів вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 29 коп. (виходячи з наданого розрахунку заборгованості станом на 24.02.2012 року), з яких:

14 573 794,51 грн. - сума простроченої кредитної заборгованості;

2 728 426,41 грн. - сума прострочених процентів по кредиту;

1 129 469,10 грн. - пеня по кредиту;

172 297,43 грн. - пеня по процентам;

218 606,97 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту;

33 347,87 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

В зв'язку з неповерненням кредиту у встановлений договором строк - 04.02.2011 року позивач звернувсь до відповідачів з вимогою № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року про погашення заборгованості за договором в строк до 24.02.2012 року. Зазначену вимогу отримано: відповідачем 1 - 31.01.2012 року, відповідачем 2 - 25.01.2012 року, відповідачем 3 - 25.01.2012 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Вимога залишена відповідачами без задоволення.

Заперечення відповідачів щодо необґрунтованості позовних вимог судом не приймаються до уваги з огляду на наступні обставини.

Щодо припинення договорів поруки, то твердження представника відповідачів про припинення договорів поруки № 0018/08/13-КІ-Р-2 від 19.06.2008 року та № 0018/08/13-КІ-Р-1 від 19.06.2008 року з 05.02.2012 року є хибним виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до умов вказаних договорів, з відповідними змінами до них, внесеними додатковими угодами: № 1 від 18.06.2009 року, № 2 від 16.07.2009 року, № 3 від 15.09.2009 року, № 4 від 19.05.2010 року, № 5 від 03.07.2010 року, № 6 від 13.07.2010 року, № 7 від 05.08.2010 року, відповідачі поручились перед позивачем за належне виконання відповідачем 3 умов кредитного договору в визначеному в договорі порядку та строки.

Відповідно до п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Пунктом 4.1 договорів поруки, зокрема, передбачено, що порука припиняється якщо кредитором протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимогу до поручителя.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач 3 зобов'язувався повернути кредитні кошти у строк до 04.02.2011 року та сплачувати проценти за користування кредитними коштами за весь час користування в порядку передбаченому кредитним договором.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 3 умов кредитного договору та неповерненням кредитних коштів у встановлений строк - 04.02.2011 року, позивач 19.01.2012 року звернувсь до відповідачів з вимогою № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором в строк до 24.02.2012 року. Зазначену вимогу отримано: відповідачем 1 - 31.01.2012 року, відповідачем 2 25.01.2012 року, відповідачем 3 - 25.01.2012 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Твердження представника відповідачів, що вимога позивача № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року за своїм змістом не містила вимоги до Відповідачів про погашення заборгованості за кредитним договором не приймаються судом до уваги оскільки з тексту вимоги позивача № 264/4.1.2 від 18.01.2012 року вбачається, що адресована остання всім відповідачам по справі, як особам, що несуть солідарну відповідальність перед позивачем. В вимозі, зокрема, було викладено суть порушеного зобов'язання, розрахунок заборгованості та вимога до всіх відповідачів по справі про погашення заборгованості у встановлений термін.

Всупереч твердженням представника відповідачів позивач не вперше звернувсь 19.01.2012 року з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором до відповідачів. Після настання встановленого в кредитному договорі строку погашення кредиту 04.02.2011 року, 08.02.2011 року позивач звернувсь до відповідачів з вимогами №166/4.6.3.1 до відповідача 1 та № 169/4.6.3.1 до відповідача 2 про погашення заборгованості, які було отримано відповідачами 22.02.2011 року та 18.02.2011 року відповідно.

Таким чином, позивачем було пред'явлено вимогу до всіх відповідачів по справі належним чином та в належні строки.

Також в обґрунтування своїх заперечень стосовно заявлених в позові штрафних санкцій, в зв'язку з пропуском строків позовної давності встановленої для даного виду стягнення, представник відповідачів посилається на ст. 258 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), і як наслідок стверджує про закінчення строку позовної давності для даного виду вимог 04.02.2012 року, тобто через рік після закінчення встановленого в кредитному договорі строку для повернення кредиту -04.02.2011 року.

Суд не погоджується з запереченнями відповідачів виходячи з нижченаведеного.

Згідно положень п. 6 ст. 231, п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Що стосується штрафних санкцій за основним зобов'язанням, то суд враховує, що в даному випадку у позивача виникло право їх нараховувати за період з 04.02.20011 року по 04.08.2011 року (6 місяців) та заявити їх до стягнення в межах встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України строку (1 рік), при цьому строк позовної давності розраховується не з дати виконання основного зобов'язання, а з дати виникнення права вимоги саме по штрафним санкціям нарахованим за невиконання основного зобов'язання за відповідний період.

За таким же принципом розраховуються строки позовної давності по штрафним санкціям нарахованим за невиконання зобов'язання по погашенню нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, з урахуванням дати виникнення зобов'язання відповідача сплатити нараховані відсотки за кожний наступний період, що узгоджується з п. 2.6 кредитного договору відповідно до якого проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-число поточного місяця.

Крім того, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що як до, так і після закінчення встановленого в кредитному договорі строку для повернення кредиту - 04.02.2011 року, відповідач 3 неодноразово письмово звертався до позивача з листами, в тексті яких по суті повністю визнавав свою заборгованість за кредитним договором, та виносив на розгляд банку різні пропозиції щодо її погашення, зокрема викладене підтверджується листом відповідача 3 №32 від 27.01.2012 року.

Таким чином, відповідачем 3 фактично було вчинені дії по визнанню свого боргу за кредитним договором в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, твердження представника відповідачів про пропуск строків позовної давності є безпідставним.

В відзиві на позовну заяву представник відповідача 3 не визнає позовні вимоги позивача, обґрунтовуючи свою позицію виходячи з того що кредитний договір є неукладеним в зв'язку з недосягненням сторонами згоди з усіх істотних умов договору, зокрема не укладено з відповідачем 3 договору іпотеки нерухомого майна ПАТ «Бориспільський завод залізобетонних виробів», як це передбачено п. 2.1 кредитного договору.

Проте, відповідно до п. 7.3 кредитного договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім того, в п. 2.1 кредитного договору не міститься та не могло міститься умови про укладення договору іпотеки з ТОВ «Консоль ЛТД»по відношенню до майна ПАТ «Завод залізобетонних виробів», оскільки ТОВ «Консоль ЛТД»не є власником даного майна.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, код 01033484), Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, код 31447025) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСОЛЬ ЛТД»(95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, код 20676633) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, кор./pax № 32008184801, в головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024, код 21574573) 14573794 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп. заборгованості по кредиту, 2728426 (два мільйони сімсот двадцять вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 41 коп. процентів по кредиту, 1129469 (один мільйон сто двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 10 коп. - пені по кредиту, 172297 (сто сімдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 43 коп. пені по процентам, 218606 (двісті вісімнадцять тисяч шістсот шість) грн. 97 коп. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 33347 (тридцять три тисячі триста сорок сім) грн. 87 коп. - 3% річних від простроченої суми процентів, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 22.06.2012 р.