Рішення № 24928674, 29.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 10/029-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/029-12

за позовом басейнового управління водних ресурсів річки Рось, м. Біла Церква;

до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква;

про розірвання договору та стягнення 14530,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 399 від 28.05.2012р.;

ОСОБА_3, довіреність № 186 від 16.03.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 від 25.02.2003р.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось з позовом басейнове управління водних ресурсів річки Рось (надалі -позивач) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про розірвання договору та стягнення 14530,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов Договору № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р. систематично не сплачуються платежі за користування наданим приміщенням, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 12600 грн. за період з 01.01.2011р. по 18.04.2012р., за прострочення сплати якої нарахована пеня в сумі 1930,50 грн. Крім того, позивач просить суд розірвати Договір № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р. на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з істотним порушенням умов договору щодо своєчасної сплати платежів за користування наданим приміщенням, та як наслідок, зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 20.04.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/029-12 та призначив її розгляд на 15.05.2012р.

Присутнім у судовому засіданні від 15.05.2012р. представником позивача частково надано документи, витребувані судом, а також заяву б/н від 14.05.2012р., в якій останній, збільшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 14820,00 грн. заборгованості та 1955,70 грн. пені.

Присутнім у судовому засіданні відповідачем наданий суду відзив на позовну заяву № 5 від 14.05.2012р., в якому останній проти позову заперечує.

Ухвалою від 15.05.2012р. суд відклав розгляд справи на 29.05.2012р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 29.05.2012р. представник позивача частково надав витребувані судом докази, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав заяву № 401 від 28.05.2012р., в якій, на підставі ст. 22 ГПК України, збільшуючи розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 15213,00 грн. заборгованості за період з 01.01.2011р. по 28.05.2012р. та 3213,40 грн. пені.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, оскільки остання відповідає приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та пені за прострочку платежу розглядаються в межах нової ціни позову, що становить 18426,64 грн.

Присутній у судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2008р. між Білоцерківським міжрайонним управлінням водного господарства (за договором -Управління) та відповідачем було укладено Договір № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки, за умовами якого управління зобов'язується надати підприємцю ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1,4,5,6,7,8,10,11 на виробничій базі в м. Тетіїв для обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки (згідно поверхового плану - додаток № 1); надати комунальні послуги відповідно поданих заявок з розрахунком по показниках лічильників, інші послуги по домовленості (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, за надані приміщення управління отримує від підприємця ОСОБА_1 900 грн., в тому числі ПДВ, за кожний календарний місяць користування.

Відповідно до п. 5.1. договору, початок терміну дії договору з 14 липня 2008 р. -кінець: 14 липня 2015 р.

На виконання умов договору, Білоцерківське міжрайонне управління водного господарства передало відповідачу в користування нежитлові приміщення на виробничій базі в м. Тетіїв для обслуговування та ремонту сільськогосподарської техніки, що під час розгляду справи відповідачем не заперечувалось, проте належними доказами не підтверджено, зокрема, актом прийому-передачі приміщень.

Згідно наказу Державного агентства водних ресурсів України № 268 від 08.12.2008р. Білоцерківське міжрайонне управління водного господарства з 02.03.2009р. було реорганізовано на Басейнове управління водних ресурсів р. Рось, яке, в свою чергу, наказом Державного агентства водних ресурсів України № 146 від 29.08.2011р. було перейменовано на Басейнове управління водних ресурсів річки Рось.

Крім того, як вбачається з коду ЄДРПОУ, що міститься на печатці Білоцерківського міжрайонного управління водного господарства, якою скріплено Договір № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р., зазначений код ЄДРПОУ також має і позивач по справі, що підтверджується довідкою АБ № 363327 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а отже Басейнове управління водних ресурсів річки Рось є правонаступником Білоцерківського міжрайонного управління водного господарства.

Також, відповідно до Свідоцтва про право власності від 05.01.2011р., право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 228,9 кв. м.: гараж 1981 р., А; огорожа, 1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належить Державі Україна в особі Державного комітету України по водному господарству в оперативному управлінні басейнового управління водних ресурсів р. Рось.

Проте, у період з 01 січня 2011 року по 28 травня 2012 року відповідач свої зобов'язання за договором щодо внесення плати за користування приміщеннями не виконував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у загальному розмірі 142200,00 грн. 15213,00 грн.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. (ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1. договору, відповідач зобов'язався сплачувати за користування приміщеннями плату в розмірі 900 грн. за кожний місяць.

На день розгляду справи заборгованість відповідача по платежам за користування приміщеннями становить у загальній сумі 15213,00 грн. Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 15213,00 грн. за період з 01 січня 2011 року по 28 травня 2012 року підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем, на підставі п. 4.2. договору, нарахована відповідачу пеня в сумі 3213,40 грн. на суму заборгованості в розмірі 15213,00 грн. з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2. договору, за несвоєчасні розрахунки підприємець ОСОБА_1 сплачує управлінню пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний прострочений день.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її в сумі 931,78 грн. за розрахунком суду, оскільки нарахування пені здійснено без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, умов договору (відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 01 числа кожного місяця, наступного за звітними, тобто прострочення сплати заборгованість починається лише з 01.02.2011р.) та поступового виникнення заборгованості у загальній сумі 15213,00 грн., а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені за період прострочення900 за січень 2011р.01.02.2011р.-01.08.2011р.18115,5%69,18 900 за лютий 2011р.01.03.2011р.-01.09.2012р.18315,5%69,94900 за березень 2011р.01.04.2011р.-01.10.2011р.18315,5%69,94900 за квітень 2011р.01.05.2011р.-01.11.2011р.18415,5%70,32900 за травень 2011р.01.06.2011р.-01.12.2011р.18315,5%69,94900 червень 2011р.01.07.2011р.- 01.01.2012р.18415,5%70,32900 за липень 2011р.01.08.2011р.- 01.02.2012р.18415,5%70,32900 за серпень 2011р.01.09.2011р.- 01.03.2012р.18215,5%69,56900 за вересень 2011р.01.10.2011р.-22.03.2012р. 23.03.2011р.-01.04.2012р.174 915,5% 15%66,50 3,33900 за жовтень 2011р.01.11.2011р.-22.03.2012р. 23.03.2011р.-01.05.2012р.143 3915,5% 15%54,65 14,42900 за листопад 2011р.01.12.2011р.- 22.03.2012р. 23.03.2012р.-28.05.2012р.113 6715,5% 15%43,19 24,78900 за грудень 2011р.01.01.2012р.- 22.03.2012р. 23.03.2012р.- 28.05.2012р.82 6715,5% 15%31,34 24.78900 за січень 2012р.01.02.2012р.- 22.03.2012р. 23.03.2012р.- 28.05.2012р.51 6715,5% 15%19,49 24,78900 за лютий 2012р.01.03.2012р.- 22.03.2012р. 23.03.2012р.- 28.05.2012р.22 6715,5% 15%8,41 24,78

900 за березень 2012р.01.04.2012р.- 28.05.2012р.5815%21,45900 квітень 2012р.01.05.2012р.- 28.05.2012р.2815%10,36 Всього 931,78Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань позивач просить розірвати Договір № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу, України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 5.3. договору передбачено, дострокове розірвання договору за згодою сторін, або при систематичному невиконанні договірних зобов`язань.

Як встановлено судом вище, відповідач систематично, на протязі 16 місяців, не виконував своїх договірних зобов'язань щодо внесення плати за користування приміщеннями, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 15213,00 грн., що є істотним порушенням умов договору, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Оскільки суд визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання Договору № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р., тому також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яка за своєю правовою природою пов'язана з вимогою про розірвання договору.

Крім того, п. 2.2. договору передбачено, що підприємець ОСОБА_1 зобов'язується після закінчення терміну дії договору повернути управлінню в належному стані надані приміщення.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також не ґрунтуються на умовах договору.

Згідно із ст. 49 ГПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 29 про спільну діяльність по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки від 14.08.2008р., укладений між Білоцерківським міжрайонним управлінням водного господарства, правонаступником якого є басейнове управління водних ресурсів річки Рось, та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь басейнового управління водних ресурсів річки Рось (09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 51-В, код ЄДРПОУ 03562263) 15213,00 грн. -заборгованості, 931 грн. 78 коп. -пені. Видати наказ.

4. В частині стягнення 2281 грн. 62 коп. пені в позові відмовити.

5. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Видати наказ.

6. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 2483 грн. 21 коп. -судового збору. Видати наказ.

7. Стягнути з басейнового управління водних ресурсів річки Рось (09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Глиняна, 51-В, код ЄДРПОУ 03562263) в доход Державного бюджету України 199 грн. 29 коп. -судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення та підписання повного тексту рішення -22.06.2012 р. Суддя А.І. Привалов