Рішення № 24928642, 27.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/6248-2012 27.06.12

За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва Стягнення 8 294,47 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача Від відповідача ОСОБА_1 -представник за довіреністю ОСОБА_2 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі-відповідач) про стягнення 8 294,47 грн., з яких 7 902,57 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 229,65 грн. інфляційних втрат та 162,25 грн. 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 8885014 від 01.10.2007 у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 7 902,57 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 229,65 грн. інфляційних втрат та 162,25 грн. 3% річних. Всього ціна позову становить 8 294,47 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 30.05.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2012 розгляд справи було відкладено на 13.06.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію за період з квітня 2009 по травень 2012, відповідно до якої станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 6 957,19 грн.

У судовому засіданні 13.06.2012 оголошувалась перерва до 27.06.2012.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити з урахуванням довідки про надходження коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти наявності у нього суми основного боргу у розмірі 6 957,19 грн. не заперечував, проте зауважував щодо неправильного нарахування позивачем суми інфляційних витрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено договір №8885014 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.2.1, Договору № 8885014 від 01.10.2007 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору № 8885014 від 01.10.2007.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 8885014 від 01.10.2007, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 9 наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору (Тарифи та Порядок розрахунків), споживач щомісяця з 12 по 15 числа самостійно отримує в МВРТ-7 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, що включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, табуляграму (облікову картку) фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно п.10 додатка №2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється розрахунковим способом відповідно до Звернення-доручення про укладення договору за тарифами, встановленими та затвердженими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 - Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Зобов'язання за договором № 8885014 від 01.10.2007 виконані позивачем належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором № 8885014 від 01.10.2007 та обліковими картками з листопада 2009 по березень 2012, що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 902,57 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, в наслідок чого за період з 01.11.2010 по 01.04.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2012 року складає 7 902,57 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Представником позивача було надано суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію за період з квітня 2009 по травень 2012, відповідно до якої станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 6 957,19 грн.

При цьому з вказаної довідки вбачається, що сума боргу у розмірі 147, 24 грн. було погашено відповідачем у квітні 2012 року, тобто до звернення позивача до суду. Відтак, позовні вимоги в цій частини було заявлено позивачем безпідставно, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З довідки також вбачається, що сума заборгованості у розмірі 798,14 грн. було погашено відповідачем 16-25 травня 2012 року, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 6 957,19 грн. за спожиту теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 6 957,19 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 229,65 грн. інфляційних втрат та 162,25 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його невірним, у зв'язку з чим судом за допомогою ІАЦ «ЛІГА:ЗАКОН»був здійснений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, розмір яких становить 305,25 грн. -інфляційні витрати та 161,83 грн. -3 % річних.

Проте, з урахуванням того, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню у сумі 229,65 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 161,83 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 798,14 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03179, м. Київ, вул.. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 3366552, р/р 26000060410985 у філії «Київ Сіті»ЗАТ КБ «Приватбанк»у м. Києві, МФО 380775) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, р/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві, МФО 322669, код 00131305) основну суму боргу у розмірі 6 957 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 161 (сто шістдесят одну) грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 305 (триста п'ять) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1580 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят) грн. 85 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Куркотова Є.Б.

Рішення підписано 02.07.2012