Рішення № 24928603, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/694 26.06.12

За позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

До 1. Приватного підприємства "Віа-Контур", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-виробничої

фірми "Стройком", м. Київ

про визнання договору недійсним

Суддя Качан Н.І.

Представники: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору № 17 від 29.06.2001р. та стягнення з другого відповідача - 51 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2003р. порушено провадження у справі та призначено спір до розгляду на 22.10.2003р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2003р. розгляд справи було відкладено на 12.11.2003р.

Ухвалою суду від 12.11.2003р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2003р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2003р. було зупинено провадження у справі, відповідно до ст. 79 ГПК України.

10.03.2011р. судом було направлено лист учасникам процесу, з метою отримання інформації щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

22.04.2011р. від позивача надійшла відповідь та пояснення позивача та повідомлено про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі .

Розпорядженням від 24.06.2011р. Голови Господарського суду міста Києва А.С.Ємельянова, справу № 32/694 було передано для подальшого розгляду судді Качан Н.І., у зв'язку з призначенням судді Хрипуна О.О. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2011р. було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2011р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні 21.07.2011р. було оголошено перерву до 22.07.2011р., відповідно до ст.77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2011р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011р. було зупинено провадження у справі.

26.03.2012р. судом було направлено лист позивачу щодо надання інформації про наявність чи відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

23.04.2012р. від позивача надійшла відповідь, в якій було повідомлено, що позивачем ще не отримано документи зі Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

23.05.2012р. судом було направлено лист до позивача та Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання необхідної інформації.

06.06.2012р. від позивача надійшла відповідь до якої було долучено листи Святошинської та Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про електронну версію реєстру суб'єктів .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012р. було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 25.06.2012р.

В судовому засіданні 25.06.2012р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі та звернув увагу суду на те, що у відповіді Святошинської районної у місті Києві адміністрації надано відомості не про Приватне підприємство «Віа-Контур», а про Товариство з обмеженою відповідальністю «Віа-Контур».

Представник позивача заявив клопотання про продовження строків вирішення спору. Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 25.06.2012р. було оголошено перерву до 26.06.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

25.06.2012р. було отримано телефонограму від Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації. Так, Начальник відділу Кушнір В.В. повідомив, що під час виготовлення листа було допущено описку та невірно зазначено організаційно-правову форму «Віа-Контур»(код ЄДРПОУ 31449766). Вірним є Приватне підприємство «Віа-Контур»(код ЄДРПОУ 31449766).

Відповідачі, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала суду надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідачів.

Відповідачі клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у них поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомили, що дає підстави визнати причини їх неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 26.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем було здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства та встановлено, що між ПП «Віа-Контур»- відповідач 1. (продавець) та ТОВ «Стройком»- відповідач 2. (покупець) 29.06.2001 року було укладено Договір №17.

Відповідно до умов Договору відповідач 1. зобов'язався передати у власність відповідача 2. піддони та полки для дозрівання сиру, рельс і накладки до нього, а також колодки гальмівні накладні на суму за фактично поставленої продукції згідно виставленого рахунка.

Виконання сторонами Договору підтверджується Рахунком-фактурою ПП «Віа-Контур»№ 26 від 26.07.2001р. на суму 51 000 грн., Накладною ПП «Віа-Контур»№ 26 від 07.08.2001р. на суму 51 000 грн., податковою накладною ПП «Віа-Контур»№ 26 від 03.07.2001р. на суму 51 000 грн.

Позивач вважає, що вказаний Договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

Так, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.09.2002р. установчі документи ПП Віа-Контур" визнані недійсними з моменту їх складання.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (що діяв на час укладення та виконання спірної угоди) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки само по собі визнання у судовому порядку установчих документів відповідача 1. з моменту їх складання, не є підставою для визнання спірної угоди такою, що укладена з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Сам факт скасування статуту та установчого договору підприємства, свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Наявність умислу на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства, не може бути підтверджено лише рішенням місцевого суду про визнання установчих документів відповідача 1. недійсними з моменту їх складання, оскільки предметом дослідження у такій справі було, зокрема, відповідність державної реєстрації підприємства вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угод, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

З матеріалів справи вбачається, що господарська операція по спірній угоді між відповідачами (у червні 2001 року) відбулась до визнання установчих документів відповідача 1.недісними (у вересні 2002 року).Тобто на час укладення та виконання господарських операцій відповідач 1. знаходився у державному реєстрі, здійснював господарську діяльність та був платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Сама по собі угода з поставки товару не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Передбачений угодою товар не виключений законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Крім того, до матеріалів справи долучено лист вих. № 278 від 23.04.2012р. Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому було повідомлено про те, що відомості щодо припинення підприємницької діяльності відповідача 1. за рішенням суду чи за власним бажанням до відділу державних реєстраторів не надходили.

Відповідно до ч. 2. ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи докази, що наявні в матеріалах справи на даний момент відповідач 1. є діючою юридичною особою, оскільки записів в реєстрі про її припинення немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави визнання договору недійсним не підтвердив та відповідно і підстав для стягнення визначеної суми (51тис.грн. ) не вбачається .

Враховуючи вищевикладене, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 27 червня 2012 року.

Суддя Н. І. Качан