Рішення № 24928526, 20.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/5007-2012 20.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до 1.Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", 2.Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут", про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 98 980, 00 грн., за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № 13 від 03.01.2012 року, відповідача1 -не з'явився, відповідача2 -не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»про стягнення 98 980,00 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.07.11р. в с.Нагірне Соколівського району на а/д Київ-Чоп відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ман», реєстраційний номер НОМЕР_1 цивільно-правова відповідальність власника застрахована в приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхува група»за полісом № АА/0737572 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з напівпричепом «Траілор», реєстраційний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника застрахована приватним акціонерним товариством «Народна фінансова -страхова компанія «Добробут», що належать ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у позивача згідно з умовами договору № 014070/4002/0000082 від 01.06.2011р., добровільного комплексного страхування на транспорті, транспортний засіб «Даф», реєстраційний № НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1». Крім того, 14.06.11р. між позивачем та ТОВ «Транс-Сервіс-1»було укладено договір добровільного комплексного на транспорті №014070/4002/0000092, за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Schmitz», реєстраційний № НОМЕР_4 (напівпричеп).

Позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 791 524,26 грн.

11.01.2012 року позивач направив відповідачам регресні вимоги № 6473, № 6475 про сплату суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 49 490, 00 грн., проте вищезазначені вимоги виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.05.2012 року.

07.05.12р. через відділ діловодства суду відповідачем2 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

24.05.12р. через відділ діловодства суду відповідачем1 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.

13.06.12р. через відділ діловодства суду відповідачем2 подано додаткові пояснення.

19.06.12р. через відділ діловодства суду відповідачем2 подане клопотання про розгляд справи без участі представника.

20.06.12р. через відділ діловодства суду позивачем подані додаткові пояснення по справі.

Представники відповідача1 та відповідача2 в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засіданні були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача до відповідача1 та відповідача2 такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з довідки виданої Сколівським РВ ГУ МВС України у Львівській області та постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14.10.2011 року, 14.07.2011р. в с.Нагірне Сколівського р-н., відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ман», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Траілор», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Даф», реєстраційний № НОМЕР_3 з напівпричепом «Schmitz», реєстраційний № НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 3-962/11/2211 водія ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення та застосовано до нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Даф», реєстраційний № НОМЕР_3 з напівпричепом «Schmitz», реєстраційний № НОМЕР_4., які застраховані ТОВ «Транс-Сервіс-1» у позивача на підставі договорів добровільного комплексного страхування наземного транспортного засобу № 014070/4002/0000082 від 01.06.2011р. та №014070/4002/0000092 від 14.06.12р.

Відповідно до звіту № 251/08 від 22.08.2011 року автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Даф», реєстраційний № НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 678 179,60 грн. Водночас, згідно звіту №252/08 від 18.08.2011р. вартість матеріального збитку завданого власнику напівпричепа «Schmitz», реєстраційний № НОМЕР_4 склав 121 198,51 грн.

Як вбачається з страхових актів № 00070662 та № 00070663 від 09.09.2011 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 791 524,26 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 031649 від 27.098.2011 року та № 030091 від 14.09.2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Враховуючи, що постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі № 3-962/11/22 встановлено вину у вчиненні ДТП водія автомобіля «Ман», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, обов'язкова цивільно-правова відповідальність застрахована відповідачем1, а обов'язкова цивільно-правова відповідальність водія напівпричепу «Траілор», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем2, то застосовано до них однакову міру відповідальності, до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача1 (50%) та відповідача2 (50%) від суми сплаченого страхового відшкодування, тобто у розмірі 395 762,13 грн.

Проте, згідно полісу № АА/0737572 ліміт відповідальності страховика (відповідача1) складає 50 000, 00 грн., а франшиза становить 510, 00 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача1 в порядку регресу становить 49,490 грн. (50 000, 00 грн.-510, 00 грн.).

Згідно полісу № АА/5210231 ліміт відповідальності страховика (відповідача2) складає 50 000, 00 грн., а франшиза становить 510, 00 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача2 в порядку регресу становить 49,490 грн. (50 000, 00 грн.-510, 00 грн.).

11.01.2012 року позивач направив відповідачу1 та відповідачу2 регресні вимоги про сплату суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі по 49 490, 00 грн.

Проте, відповідачі у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 1 ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріали справи містять копії подорожнього листа та трудового договору яким власником забезпеченого транспортного засобу були надані повноваження ОСОБА_3 експлуатувати транспортний засіб.

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до постанови ВСУ від 07.11.11р. у справі№48/562, вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідачі не довели факту того, що шкоду транспортному засобу «Ман», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Траілор», реєстраційний номер НОМЕР_2, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача1 суми у розмірі 49 490,00 грн. та з відповідача2 суми у розмірі 49 490,00 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України покладаються на відповідача1 та відповідача2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(04070, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код 20033533) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. збитків в порядку регресу, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. судового збору.

Позов до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5 А, код 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, код 20033533) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. збитків в порядку регресу, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 25.06.2012р.

Суддя С. О. Чебикіна