Рішення № 24928406, 25.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7367-2012 25.06.12

За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот "

до Державного підприємства "Українські спеціальні системи"

про стягнення 513 162,57 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності № 5-7/13 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" про стягнення з Державного підприємства "Українські спеціальні системи" 513 162,57 грн., із яких: 500 000,00 грн. борг за надання поворотної фінансової допомоги, 13 162,57 грн. -пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/7367-2012, розгляд справи призначено на 25.06.2012р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 17.06.2012 року.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження по справі представник відповідача отримав 13.06.2012р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника позивача та представник відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

16.09.2011р. між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот " (надалі позивач) та Державним підприємством "Українські спеціальні системи" (надалі відповідач) було укладено договір №315 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язувався надати відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов'язався по закінченню терміну договору повернути її позивачу у повному обсязі (п.1.1 договору).

Сума фінансової допомоги за цим договором становить 500 000,00 грн. (п.2.1 договору).

На виконання умов даного договору позивач надав відповідачу фінансову допомогу в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 467 від 16.09.2011р.

Відповідно до п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника до 15.03.2012р.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було повернуто безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у зв'язку з чим виник основний борг в сумі 500 000,00 грн. Крім того позивачем нарахована пеня, за несвоєчасне повернення суми грошових коштів в стоки, які визначені в договорі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов"язку по поверненню безвідсоткової поворотної фінансової допомоги до 15.03.2012р. не виконав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 500 000,00 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов'язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги відповідач не виконав, доказів повернення позивачу фінансової допомоги суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 500 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 162,57 грн. -пені, які нараховані позивачем за період з 16.03.2012р. по 18.05.2012р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.2 договору при порушенні відповідачем строку повернення позики (п.3.1 договору) він повинен сплатити на поточний рахунок позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення повернення позики -від суми неповернених платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по поверненню позики відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за розрахунком позивача становить 13 162,57 грн.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені -в сумі 13 162,57 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот " підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Українські спеціальні системи" (04119, м. Київ, вул.. Мельникова, буд. 83-Б, ЄДРПОУ 39030084) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот " (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 15 км, ЄДРПОУ 01181765) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 13 162 (тринадцять тисяч сто шістдесят дві) , 57 грн. - пені, 10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) грн.25 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

26.06.2012р.