Рішення № 24928373, 18.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/5003-2012

18.06.12

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»

До

Приватного підприємства «Гольдінський м’ясокомбінат»

Про

стягнення 4 935,17 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з‘явився;

від відповідача: не з‘явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Гольдінський м’ясокомбінат»про стягнення 8 561,61 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2012 року порушено провадження у справі 5011-41/5003-2012 та призначено розгляд справи на 21.05.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 21.05.2012 року не з‘явився, проте 18.05.2012 року до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 20.04.2012 року та заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу, відповідно до якої позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4 442,56 грн. –основного боргу та 492,61 грн. - пені.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 21.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 18.06.2012 року.

18.06.2012 року представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»(далі –постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Гольдінський м’ясокомбінат»(далі –покупець, відповідач) був укладений договір поставки продукції № 111(далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору, найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід’ємними частинами цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору, ціна на товар встановлюється на підставі прас-листів постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті Україні.

Пунктом 3.3. договору сторони узгодили, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до пункту 8.5. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8 069,00 грн., що засвідчується накладною № ДОК-020753 від 05 серпня 2011 року на суму 2 592, 22 грн., № ДОК –026280 від 27 вересня 2011 року на суму 2 219,40 грн., № ДОК –027738 від 11 жовтня 2011 року на суму 426,36 грн., № ДОК –021665 від 01 вересня від 2011 року на суму 2 831,02 грн. копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 4 442,56 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 442,56грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4 442,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 492,61 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, дат виникнення прострочення по сплаті грошового зобов’язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 491,22 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гольдінський м’ясокомбінат»(місцезнаходження: 02068, м. Київ, Дарницький р –н, вул. Княжий затон, буд. 11-А, поверх 1, код ЄДРПОУ 37063360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Софіївська, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 36001805) 4 442(чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 56 коп. –основного боргу, 491(чотириста дев’яносто одну) грн. 22 коп. –пені та 1 609(одна тисячу шістсот дев’ять) грн. 05 коп. –судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.06.2012 року

Суддя Спичак О.М.