Рішення № 24927490, 26.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.12р. Справа № 15/5005/4737/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод",

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська

про стягнення 6 073,83 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 6 073,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №124/01 про оперативну оренду не житлових приміщень, в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 26.06.12р.

26.06.12р. в судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважні представники сторін у судове засідання не з'явились та не подали витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.07р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №124/01 про оперативну оренду не житлових приміщень (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого з метою ефективного використання майна позивач передає, а відповідач приймає в термінове користування, не жиле приміщення, "Харчова лавка", інв. № 88760 площею 33 м2, балансовою вартістю 100 000,00 грн., за адресою: м. Синельникове, вул. 40 років Жовтня, 19, яке знаходиться на балансі позивача.

Відповідно до п.2.1. Договору, вступ відповідача у термінове користування майном настає з дати підписання акта прийому-передачі вказаного майна (забезпечення комунальними послугами здійснюється за окремими угодами).

Позивач передає відповідачу майно, зумовлене п. 1 цього договору, у технічно задовільному стані та гарантує, що майно, яке передається в оренду не є проданим, або закладеним, не находиться під арештом (п. 2.4. Договору).

Повернення орендованого майна позивачу здійснюється за актом прийому-передачі (п.2.5. Договору).

Відповідно п.3.1. Договору, орендна плата вноситься відповідачем позивачу у розмірі 510,00 грн. з ПДВ щомісяця.

Згідно п.3.2. Договору, орендна плата вноситься передоплатою, не пізніше 10 числа поточного місяця і не залежить від результатів господарської діяльності відповідача.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції, що встановлюється Міністерством України щомісячно, якщо він перевищує 1,0 та з урахуванням використаної електроенергії відповідним актом взаєморозрахунку за поточний місяць (п.3.3. Договору).

Як зазначено в п. 3.4. Договору, розмір орендної плати може бути змінений за вимогою однієї з сторін, в разі зміни ціни і тарифу, та в інших випадках, які передбачені законодавством України. Зміна розміру орендної плати оформляється додатковою угодою.

Пунктом 5.2.4. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 8.1. Договору, цей договір діє з 16.07.07р. по 31.12.07р.

В п.8.6. Договору зазначено про те, що після закінчення терміну дії договору оренди відповідач має право на його продовження. При відсутності заяви однієї з сторін про припинення дії договору оренди за місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той термін і на тих же умовах.

На виконання умов Договору, позивачем було передано відповідачу нежитлове приміщення у відповідності з умовами Договору, що підтверджує Акт прийому-передачі не житлового приміщення від 16.07.07р.(а.с.13).

Позивач зазначає, що на підставі письмової заяви відповідача від 18.11.09р. (а.с.23) Договір було розірвано за взаємною згодою сторін, а орендоване майно повернуто, що підтверджує Акт прийому-передачі приміщення від 18.11.09р. (а.с.23). Крім того, в письмовій заяві відповідач зобов'язався погасити заборгованість впродовж чотирьох місяців у повному обсязі.

Позивач стверджує, що не зважаючи на припинення договірних відносин відповідач не розрахувався у повному обсягу за орендоване приміщення. Так, станом на 23.05.12р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 813,90 грн.

Як зазначає позивач, 05.10.11р. він направив на адресу відповідача претензією (а.с.24-26), відповідно якої вимагав від відповідача здійснити оплату за орендоване приміщення. Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, на підставі ч.2. ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплату відповідачу інфляційні витрати у розмірі 873,98 грн. та 3% річних у розмірі 385,95 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 4 813,90 грн., інфляційні витрати у розмірі 873,98 грн. та 3% річних у розмірі 385,95 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що рішенням річних загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод", які відбулися 01.04.11р. (а.с.27--30), змінено організаційно-правову форму позивача з Відкритого акціонерного товариства "Синельниковський ресорний завод" на Публічне акціонерне товариство "Синельниківський ресорний завод".

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 16.07.07р (а.с.13), що підтверджує передачу позивачем відповідачу нежитлове приміщення та належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Також, в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі приміщення від 18.11.09р. (а.с.23), яким підтверджується час користування орендованим майном відповідачем.

У додатку № 1 до позовної заяви (а.с.8) позивач наводить обґрунтований розрахунок суми основного боргу, з якого вбачається, що позивачем на підставі п.3.3.Договору коригувався розмір орендної плати на індекс інфляції, а також додавалась вартість електричної енергії за актами приймання-передач, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.15-18).

Крім того, заявою від 18.11.09р. (а.с.22) відповідач зобов'язувався розрахуватись перед позивачем у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4 813,90 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 873,98 грн. та 3% річних у розмірі 385,95 грн.

Розрахунок 3 % річних перевірений господарським судом та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 385,95 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При перевірки розрахунку інфляційних витрат, судом встановлено, що він зроблено не вірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства інфляційні витрати складають 857,84 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 857,84 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 4 813,90 грн., інфляційні витрати у розмірі 857,84 грн., 3% річних у розмірі 385,95 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762, Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Синельниківський ресорний завод" (52500, м.Синельникове, вул. Леніна, буд. 130; ЄДРПОУ 00231573) суму основного боргу у розмірі 4813,90 грн. (чотири тисячі вісімсот тринадцять грн. 90 коп.), інфляційні витрати у розмірі 857,84 грн. (вісімсот п'ятдесят сім грн. 84 коп.), 3% річних у розмірі 385,95 грн. (триста вісімдесят п'ять грн. 95 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 27.06.12р.