Рішення № 24927310, 25.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.12р. Справа № 19/5005/4366/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛ-ІМПЕКС", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

про стягнення 45 258,45 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. №3 від 04.01.12р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 15.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 19.06.12 р. по 25.06.12р. на 10 год. 30 хв.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛ-ІМПЕКС", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 45 258,45 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що позивач не виконав зобов'язання.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, подав розрахунок штрафних санкцій та посилається на сплату заборгованості до подання позову до суду.

В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛ-ІМПЕКС" здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА" поставки цементу на загальну суму 44 718,76 грн. Поставка позивачем та отримання Відповідачем товару підтверджується видатковою накладною № 160411/3 від 16.04.2011 року та рахунком, а також податковою накладною.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до банківських виписок, відповідач погасив заборгованість у період з 05.07.2012р. по 27.04.2012 року, тобто до звернення позивача з позовом до суду, і після спливу строку по сплаті за поставлений товар.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 223,60 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 316,09 грн.

Відповідно до матеріалів справи та розрахунку відповідача, а також з урахуванням банківських виписок, штрафні санкції позивачем розраховані без урахування сплат відповідача.

Таким чином, з урахуванням оплат відповідача інфляційні втрати становлять 30,00 грн., а 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання 30,259 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або не визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.01.2012 року Позивач направив поштою до відповідача вимогу про сплату коштів від 27.01.2012 року, яка була отримана Відповідачем 08.02.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, обов'язок по сплаті суми боргу за поставкою товару виник у Відповідача 15.02.2012 року.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині інфляційних втрат у розмірі 30 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 30,25 грн., в решті позовних вимог слід відмовити, оскільки заборгованість була погашена до звернення позивача з позовом до суду та штрафні санкції були разраховані без урахування оплат відповідача.

Судові витрати слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 541-551, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,193,216,217,230,231,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,34, 36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР-ЗБК-УКРАЇНА", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська,7 (код ЄДРПОУ 35267848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛ-ІМПЕКС", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснодонська,46 (код ЄДРПОУ 33857006) суму інфляційних втрати у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп., суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 30 (тридцять) грн. 25 коп. та суму 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко