Рішення № 24927039, 18.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 червня 2012 р. Справа 14/38/2012/5003

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СД-Інтергалко" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 21)

про стягнення 3881784,60 грн. боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №109/10 від 26.12.2011 р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Олександрійським МВУМВС України в Кіровоградській області 01.04.1997р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №63 від 05.06.2012 р., адвокатське посвідчення,

ВСТАНОВИВ :

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СД-Інтергалко" про стягнення 3881784,60 грн. боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.05.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/38/2012/5003 та призначено до розгляду на 17.05.2012 року.

Ухвалами суду від 17.05.2012р. та від 05.06.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням останнім витребуваних судом доказів.

На визначену дату (18.06.2012р.) в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Під час слухання справи представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що ТОВ фірмі "СД-Інтергалко" необхідний час для того щоб домовитися з дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо укладення мирової угоди. Докази в обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача не надав, скільки конкретно необхідно часу для домовленостей останнім також зазначено не було.

Представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи. Суду пояснив, що керівництво дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовляється вести переговори з відповідачем з приводу врегулювання даного спору мирним шляхом, оскільки в діях ТОВ фірми "СД-Інтергалко" не вбачається намірів щодо погашення заборгованості перед позивачем, що вбачається із проплат відповідача за надані послуги з поставки природного газу та зазначив, що, на його думку, дії відповідача щодо відкладення розгляду справи спрямовані на затягування судового розгляду.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача, з мотивів його необґрунтованості та недоцільності, оскільки в діях останнього не вбачається якихось конкретних дій, що свідчили б про погашення заборгованості перед позивачем чи щодо можливості укладення з ним мирової угоди.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.12.2010 р. між дочірньою компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "СД-Інтергалко" укладено договір №06/10-2741 БО-1 поставки природного газу (а.с. 7-11).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов"язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов"язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 Договору.

Згідно із п. 1.2 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 3258 тис. куб.м.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234 грн., також ПДВ-20% .

До сплати за 1000 куб.м. природного газу-2464,94 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ- 2957,93 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно із п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки.

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору строк поставки газу здійснюється з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 включно.

Покупець зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ (п.6.1 Договору).

Згідно із п. 6.3.1 Договору постачальник зобов"язаний забезпечувати поставку газу у строки встановлені Договором.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов п.4.1 Договору, покупець зобов"язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

30.12.2010 р. між дочірньою компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "СД-Інтергалко" укладено додаткову угоду №2 до договору №06/10-2741 БО-1 від 20.12.2010 р. поставки природного газу (а.с. 15).

Відповідно до даної угоди п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції:

Ціна з 01.01.2011 р. за 1000 куб.м. природного газу становить 2282 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ- 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234 грн., також ПДВ - 20% .

До сплати за 1000 куб.м. природного газу-2561,64 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ- 3073,97 грн.

04.04.2011 р. між дочірньою компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю фірми "СД-Інтергалко" укладено додаткову угоду №3 до договору №06/10-2741 БО-1 від 20.12.2010 р. поставки природного газу (а.с. 16).

Згідно із даною додатковою угодою п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції:

Ціна з 01.04.2011 р. за 1000 куб.м. природного газу становить 2553 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ- 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., також ПДВ-20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу-2863,96 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ- 3436,75 грн.

Під час розгляду справи суд встановив, що на виконання договірних зобов'язань протягом січня - квітня 2011 р. позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 3627635,34 грн. Даний факт підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 р. (а.с.17), від 28.02.2011 р. (а.с.18), від 31.03.2011 р. (а.с. 19), від 30.04.2011 р. (а.с. 20) та іншими матеріалами.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, за поставлений природний газ розрахувався лише в сумі 183310,46 грн., що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді становить 33881784,60 грн., з яких 344324,88 грн. основний борг, 265516,12 грн. - пеня, 59706,91 грн. - інфляційні втрати, 112236,69 грн. - 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи, що на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в розмірі 3444324,88 грн., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3444324,88 грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 265516,12 грн. пені (з 28.10.2011 року по 28.04.2012 року); 59706,91 грн. інфляційних втрат (з березня 2011 року по березень 2012 року); 112236,69 грн. 3% річних (з 21.02.2011 року по 28.04.2012 року), за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із пунктом 7.3.1 Договору у разі порушення покупцем умов п.4.1 Договору, покупець зобов"язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат, пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд із викладеним слід відмітити, що в судовому засіданні представником відповідача усно заявлялися клопотання розстрочити виконання рішення суду або зменшити розмір пені. Судом розглянуто зазначені клопотання відповідача в результаті встановлено наступне.

Згідно з п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Згідно із п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідачем не подано та не наведено жодного з доказів, які свідчили б про те, що у останнього наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а також необґрунтовано винятковість випадку, за наявності якого слід зменшити неустойку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених відповідачем клопотань.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.1 ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СД-Інтергалко" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 21, р/р №26002000246375 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 13312729) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827, р/р №26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876) 3444324 грн. 88 коп. (три мільйони чотириста сорок чотири тисячі триста двадцять чотири гривні вісімдесят вісім копійок) основного боргу; інфляційних нарахувань у розмірі 59706 грн. 91 коп. (п"ятдесят дев"ять тисяч сімсот шість гривень дев"яносто одна копійка); 3% річних в розмірі 112236 грн. 69 коп. (сто дванадцять тисяч двісті тридцять шість гривень шістдесят дев"ять копійок); пені у розмірі 265516 грн. 12 коп. (двісті шістдесят п"ять тисяч п"ятсот шістнадцять гривень дванадцять копійок); 64380 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 червня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

3 - відповідачу (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 21)