Постанова № 24924075, 13.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 5011-51/965-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 11/1253 від 19.12.2011р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «Провідна»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 11.04.2012р.

у справі № 5011-51/965-2012 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «Провідна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська

страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп»

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення 10 891,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-51/965-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2012р. у справі № 5011-51/965-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримував в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 04.11.2008 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_5 укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв, пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, державний номер НОМЕР_1 та осіб, які на законних підставах керують транспортним засобом.

12.05.2009 р. у м. Кременчук по вул. 60 років Жовтня зупинки "Міськводоканал" сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_7.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна" автомобіль BMW, державний номер НОМЕР_1.

Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 19.05.2009 р. ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось12.05.2009 р. у м. Кременчук по вул. 60 років Жовтня зупинки "Міськводоканал" за участю автомобілів BMW, державний номер НОМЕР_1 та ВАЗ, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до рахунку СТО затрати по відновленню застрахованого автомобіля з урахуванням зносу після ДТП склали 11 401,05 грн.

На підставі Договору (полісу) страхування, рахунку СТО було складено страховий акт № 21473 від 08.07.2009р. та № 25340 від 09.09.2009р.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір страхового відшкодування, який позивач виплатив, на підставі заяви страхувальника та відповідно до умов Договору страхування, склав 11 401,05 грн., що підтверджується відомістю для виплати страхового відшкодування № 76-1 від 10.09.2009р. та відомістю для виплати страхового відшкодування № 58-2 від 09.06.2009р. Виплата була проведена по системі Приватмані КБ Приватбанк.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 19.05.2009 р. ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось12.05.2009 р. у м. Кременчук по вул. 60 років Жовтня зупинки "Міськводоканал" за участю автомобілів BMW, державний номер НОМЕР_1 та ВАЗ, державний номер НОМЕР_2.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля засобу Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, була застрахована у ПрАТ "Страхова група "ТАС" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/5223600, тип - 1) строком з 26.08.2010 по 25.08.2011.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/1780838) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

На адресу відповідача було направлено заяву про відшкодування збитків в порядку регресу, вих. № 3730 від 04.05.2011 з додатком копій необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

Відповідно до ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.

Чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком зворотної (регресної) вимоги до відповідача.

До ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» перейшло право регресу, яке страхувальник мав до особи відповідальної за заподіяний збиток. При цьому, з огляду на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», як до страховика по договору майнового страхування, перейшло право регресу в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Підтвердженням того, що позивач сплатив страхове відшкодування є страхові акти, платіжні відомості та платіжні доручення до таких відомостей.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування було сплачено по системі Приватмані КБ Приватбанк.

Відповідно до офіційного сайту КБ Приватбанк, Приватмані - це термінові грошові перекази, при цьому відправникові переказу не потрібно знати конкретну адресу одержувача або номер його рахунку.

При виплаті страхового відшкодування через систему Приватмані, страховик складає загальну відомість страхового відшкодування, в якій по кожному страховому випадку зазначає - прізвище, ім'я та по-батькові одержувача страхової виплати, його індивідуальний податковий номер, місто проживання, паспортні дані, номер договору страхування, по якому здійснюється страхова виплата, номер виплатної справи, помер виплати та суму виплати. При чому кожна відомість містить відтиск штемпелю банку, що означає, що така відомість прийнята банком для проведення коштів по системі Приватмані. До кожної з двох відомостей, по яких було здійснено страхове відшкодування, додано платіжне доручення, що підтверджує перерахування коштів, тобто фактичну їх сплату.

Як зазначає апелянт, страхове відшкодування було сплачено в такий спосіб, оскільки страхувальник не надав інших реквізитів для перерахування суми страхового відшкодування, окрім того, в заяві про факт настання події, страхувальник просить сплатити страхове відшкодування саме через систему «Приват Мані» ЗАТ КБ ПриватБанк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач належним чином виконано свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, а тому в повній мірі має право на відшкодування понесених збитків винною особою, а в даному випадку страховиком винної особи, який прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності особи, що була винною у вчинення ДТП.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі № 5011-51/965-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 у справі № 5011-51/965-2012 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Прийняти нове рішення.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) суму збитків в порядку регресу 10 891,05 грн.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1609,50 грн. та судовий збір в сумі 820,50 грн. за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.

8. Матеріали справи № 5011-51/965-2012 повернути до Господарського суду м. Київ.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.