Ухвала суду № 24923788, 21.06.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

21 червня 2012 року справа № 5020-650/2012

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-56)

до Севастопольської міської організації політичної партії «Наша Україна»

(99011, м. Севастополь, вул. Советська, будинок 26, квартира 8, ідентифікаційний код 33535254), про визнання відсутнього боржника банкрутом,

за участю представників:

Ініціюючий кредитор (Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя) - ОСОБА_1, головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 5665/09 від 27.09.2011;

Боржник (Політична партія "Севастопольська міська організація політичної партії " Народний союз Наша Україна") -не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (далі -ініціюючий кредитор) звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання відсутнього боржника, Севастопольської міської організації політичної партії «Наша Україна», банкрутом.

Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та мотивована неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором на суму 123207,90 грн.

Ухвалою від 12.06.2012 порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Боржник у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника боржника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ініціюючого кредитора, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Частина третя статті 209 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Статтею 2 Закону України "Про політичні партії в Україні " визначено, що Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Господарський кодекс України визначає поняття господарської діяльності, яка розуміється як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина 1 статті 3 вказаного Кодексу).

Відповідно до частини 2 цієї статті господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною 2 статті 14 Закону України «Про політичні партії в Україні»політичні партії є неприбутковими організаціями.

Судом встановлено, що Севастопольська міська організація політичної партії «Наша Україна» не є суб'єктом підприємницької діяльності та не є особою, прирівняною відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до суб'єкта підприємницької діяльності, стосовно якого може бути порушена справа про банкрутство і, відповідно, не може бути стороною -боржником у справі про банкрутство, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок припинення провадження у справі про банкрутство врегульовано статтею 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

З урахування зазначеного провадження по справі підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, боржник не є суб'єктом банкрутства, тому до такого боржника не можуть бути застосовані положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27 січня 2010 року № Б-24/13.

Керуючись статтею 5, пунктом 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктом 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5020-650/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя до Севастопольської міської організації політичної партії «Наша Україна»про визнання відсутнього боржника банкрутом, - припинити.

Суддя підпис О.С. Погребняк