Рішення № 24923328, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/4812-2012 12.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДАКОТА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.05.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 12 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДАКОТА»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус»(відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення заборгованості в сумі -12 506,83 грн. з них основного боргу -9 600,00 грн., пені -1 960,90 грн., втрат від інфляції -566,40 грн. та 3% річних -379,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковою накладною товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в позові повністю. Участь свого представника в судові засідання відповідач не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 17.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 21.06.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 13 600,00 грн.

Позивач зазначає, що Покупець за наданий йому Продавцем товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 4 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед Продавцем в розмірі - 9 600,00 грн., що становить: 13 600,00 грн. -4 000,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 13.01.2012р. надіслав на адресу відповідача претензію № 4/12 про оплату боргу (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, заборгованість по видатковій накладній не оплатив.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно Додатка № 1 (розрахунок) до позовної заяви позивач здійснює нарахування пені починаючи з 01.12.2010 по 26.03.2012 (загалом 481 день) не враховуючи те, що строк позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України сплив 01.12.2011р., а тому, за переконанням відповідача, позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені є такими щодо яких закінчився строк позовної давності.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в серпні 2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 13 600,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 738 від 30.08.2010р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив виставлений Продавцем до видаткової накладної № 738 від 30.08.2010р. рахунок-фактуру № 1203 від 25.08.2010р. на оплату товару на суму 4 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 10.11.2010р. по 29.11.2010р. (копія виписок містяться в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковій накладній товару, 13.01.2012р. звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості. Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 02.02.2012р. підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку рєстр. № 03057 0411797 9, фіскальним чеком № 8867 від 13.01.2012р. та рекомендованим повідомленням про вручення рєстр. № 03057 0411797 9 (копії документів в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за товар Продавцю від Покупця, окрім перерахованих останнім на суму 4 000,00 грн., не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. та 17.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал від 17.04.2012р. та 17.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати Покупцем видаткової накладної № 738 від 30.08.2010р. згідно виставленого рахунку-фактури № 1203 від 25.08.2010р. у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на червень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими та доведеними є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченій повністю видатковій накладній в розмірі 9 600,00 грн. з розрахунку 13 600,00 грн. (вартість поставленого товару) - 4 000,00 грн. (частково оплачений товар).

Зважаючи на факт виникнення між сторонами правовідносин, які склалися у сфері купівлі-продажу-поставки товарів, шляхом укладення усного правочину, позивач, нараховуючи пеню, проценти та інфляційні втрати на суму боргу, з огляду на відсутність встановленого чіткого строку для оплати товару по видатковій накладній, що свідчить про те, що строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, має довести порушення відповідачем строку оплати товару за заявлений до стягнення період нарахування відповідних санкцій.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, правова конструкція зазначеної статті виокремлює випадки за яких строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обставини щодо наявності вимоги кредитора до боржника у випадку прострочення останнім виконання грошового зобов'язання також кореспондує до положень статті 625 Цивільного кодексу України за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на факт виникнення у позивача права на стягнення з відповідача пені, 3% річних, втрат від інфляції з 09.02.2012р., тобто з моменту отримання відповідачем вимоги з урахуванням виконати такий обов'язок останнім у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги щодо оплати боргу, недоведеними є нарахування позивачем пені, 3% річних та втрат від інфляції починаючи з 01.12.2010р. по 08.02.2012р.

Частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів з урахуванням обставин надіслання вимоги про сплату боргу.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за обставин нарахування позивачем санкцій в строк до 26.03.2012р., а також того, що Продавець вимагав від Покупця сплатити борг за товар у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги, кінцевою датою обов'язку щодо сплати грошових коштів за товар є 08.02.2012р. включно, оскільки з матеріалів справи вбачається, що претензію № 4/12 від 13.01.2012р. відповідач отримав 02.02.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рєстр. № 03057 0411797 9, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 48,00 грн. втрат від інфляції та 37,08 грн. 3% річних, що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі09.02.2012 - 26.03.20129600.001.00548.009648.00Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів9600.0009.02.2012 - 26.03.2012473 %37.08Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що позивач вимагав у відповідача оплати борг за товар у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги, кінцевою датою обов'язку щодо сплати коштів за товар є 08.02.2012р. включно, так як з матеріалів справи вбачається, що претензію № 4/12 від 13.01.2012р. відповідач отримав 02.02.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рєстр. № 03057 0411797 9, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 190,56 грн. пені, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення9600.0009.02.2012 - 22.03.2012437.7500 %0.042 %*174.829600.0023.03.2012 - 26.03.201247.5000 %0.041 %*15.74Враховуючи те, що у відповідності до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, зважаючи не те, що у кредитора/позивача право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання виникло з 09.02.2012р., необґрунтованими є викладені відповідачем у відзиві обставини щодо спливу строку спеціальної позовної давності 01.12.2011р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 9 875,64 грн. з них основного боргу -9 600,00 грн., пені -190,56 грн., втрат від інфляції -48,00 грн. та 3% річних -37,08 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 270,86 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБус»(ідентифікаційний код: 34926028, адреса: 04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13, літ. «Б», п/р 260090133562 в КБ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДАКОТА»(ідентифікаційний код: 36509625, адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 93/2, свідоцтво платника ПДВ № 100227456, ІПН 365096226580, п/р 26002210200975 у ПАТ «Прокредитбанк», м. Київ, МФО 320984), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -9 600,00 грн. (дев'ять тисяч шістсот гривень), пені -190,56 грн. (сто дев'яносто гривень 56 копійок), втрат від інфляції -48,00 грн. (сорок вісім гривень), 3% річних -37,08 грн. (тридцять сім гривень 08 копійок) та судові витрати -1 270,86 грн. (одна тисяча двісті сімдесят гривень 86 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 22.06.2012р.