Рішення № 24923289, 21.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/517-2012 21.06.12

За позовом Акціонерної холдингової компанії "Укрнафтопродукт"

До Державного проектного інституту "Укрдіпронафтотранс"

про виселення з займаних приміщень та стягнення заборгованості в розмірі

787 243, 90 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Мандичев Д.В.

Суддя Ягічева Н.І.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -керівник

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник

Обставини справи:

Акціонерна холдингова компанія "Укрнафтопродукт" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного проектного інституту "Укрдіпронафтотранс" про виселення з займаних приміщень та стягнення заборгованості в розмірі 787 243, 90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/517-2012 та призначено її до розгляду на 02.02.2012р.

01.02.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

01.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду для залучення до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 02.02.2012р. з'явився представник позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

20.02.2012р. перед початком розгляду справи представник позивача надав через канцелярію суду письмові пояснення, у яких останній пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено угоду №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р., за якою позивач передав в оренду належні йому на праві власності приміщення, загальною площею 3999 кв.м. в будинку №34 по бульвару Верховної Ради в м. Києві. До доданої угоди були укладені ще додаткові угоди: Додаткова угода від 21.06.2000р., Додаткова угода №2 від 01.10.2007р., Додаткова угода №3 від 05.05.2008р. Як вказує позивач, відповідач відмовився сплачувати оренду плату за додатковою угодою№3 від 05.05.2008р., за період з грудня 2008р. по січень 2010р. включно, що призвело до заборгованості перед позивачем в сумі 953 353, 43 грн. Позивачем було запропоновано відповідачу виплатити зазначену заборгованість частинами. Відповідно, частину вказаної заборгованості відповідач виплатив на підставі додаткової угоди №3/1 від 01.02.2010р. Але з вересня 2010р., відповідач припинив виплачувати заборгованість. Таким чином, розмір невиплаченої заборгованості склав 771 353, 45 грн. Окрім того, за період з 01.02.2010р. по 30.11.2011р. відповідач заборгував позивачу за угодою №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р. в розмірі 15 889, 64 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача по орендним платежам становить суму заборгованості за додатковою угодою №3 від 05.05.2008р. в розмірі 771 353, 45 грн. та заборгованість по орендним платежам за угодою №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р. в розмірі 15 889,64 грн., що разом складає 787 243, 09 грн.

Крім того, позивач повідомив суд про те, що він звертався до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про розірвання угоди про використання майна №13/2-3 від 05.04.1999р. Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.03.2011р. позов задоволено частково. Постановою Київського апеляційного суду від 07.06.2011р. рішення Господарського суду м. Києва від 14.03.2011р. скасовано.

Відповідачу передано в користування (оренду) на підставі угоди №13/2-3 від 05.04.1999р. та додаткової угоди №3 від 05.05.2008р. частину площ (приміщень) зазначеного будинку в розмірі 4 598,1 кв.м., відповідно, балансова вартість цих площ (приміщень) складає 584 694, 39 грн. (4598,1 х 127, 16 грн./кв.м.).

Таким чином, ціна даного позову становить 1 371 937, 48 грн., що складається з суми балансової вартості переданого в оренду відповідачу приміщень в розмірі 584 694, 39 грн. та розміру заборгованості відповідача по орендним платежам -787 243, 09 грн.

20.02.2012р. представник позивача надав суду документи на вимогу ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача 20.02.2012р. надав суду клопотання про долучення документів по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №1/2 від 12.01.2012р. та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання 20.02.2012р. заперечував проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2012р. у зв'язку з витребуванням нових доказів.

14.03.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Позовну заяву відповідач отримав 24.02.2012р. і вважає, що вона не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, так яка не містить викладених обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у позові не зазначені докази, що підтверджують позов, не наведено обґрунтований розрахунок суми, що стягується, законодавство, на підставі якого подається позов. Відтак, позивач в порушення ст. 33 ГПК України, не довів обставини, на які він посилається, як на підставу їх вимог. Крім того, на виконання ухвали суду від 20.02.2012р. відповідач склав та підписав зі своєї сторони акти звірки взаєморозрахунків станом 16.08.2011р. та на 13.03.2012р. Ці акти звірки взаєморозрахунків буди подані на підпис голові правління АХК "Укрнафтопродукт", про що свідчить відмітка на супровідному листі відповідача №01-12/29 від 13.03.2012Р. Станом на 13.03.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем, згідно даних бухгалтерського обліку, становить 154 360,29 грн. Вказана заборгованість виникла у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача, яке склалося внаслідок настання світової фінансової кризи.

В судовому засіданні 14.03.2012р. представник позивача надав суду додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Сторони в судовому засіданні 14.03.2012р. надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 02.04.2012р. у зв'язку з витребуванням нових доказів та продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів.

02.04.2012р. представник відповідача надав суду документи для залучення до матеріалів справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князьковим В.В. від 02.04.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мандичев Д.В., суддя Ягічева Н.І., суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.04.2012р.

19.04.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду пояснення по справі та документи на вимогу ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. розгляд справи відкладено до 16.05.2012р.

14.05.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду клопотання про залучення додаткових документів по справі.

16.05.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

Сторони в судовому засіданні 16.05.2012р. надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2012р. та продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів.

08.06.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, зокрема позивач зазначив, що згідно ч. 2 та ч. 4 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором. Відповідно, Додаткова угода №3/1 від 01.02.2010р. припинила дію Додаткової угоди №3 від 05.05.2008р., а відтак і дію угоди №13/2-3 від 05.04.1999р. з 01.02.2010р. Тому позивач помилково продовжував виставляти рахунки та підписувати акти виконаних робіт з відповідачем по щомісячним орендним платежам починаючи з лютого 2010р. до теперішнього часу. Відповідно, всі щомісячні орендні платежі, які були здійснені відповідачем з лютого 2010р. до подачі даної заяви позивачем, загальна сума яких за вказаний період становить 99 425, 40 грн. зараховуються як платежі по погашенню заборгованості, яка виникла на підставі додаткової угоди №3 від 05.05.2008р. Таким чином, сума платежів по погашенню заборгованості, яка сплачена відповідачем за додатковою угодою №3/1 від 01.02.2010р. становить 182 000,00 грн., а сума щомісячних орендних платежів, які сплачені відповідачем з лютого 2010р. по день подачі позовної заяви позивачем також враховується як сума платежів по погашенню заборгованості за додатковою угодою №3 від 05.05.2008р. і складає 99 425, 40 грн. Отже, враховуючи заборгованість відповідача за додатковою угодою №3 від 05.05.2008р. (сума стягнення) наступним чином: від загальної заборгованості за Додатковою угодою №3 від 05.05.2008р., яка станом на 01.02.2010р. склала 953 353, 45 грн. відняти суму платежів по погашенню заборгованості, яка сплачена відповідачем за додатково угодою №3/1 від 01.02.2010р. в розмірі 182 000,00 грн. та відняти суму щомісячних орендних платежів, які сплачені відповідачем з лютого 2010р. по день подачі позовної заяви позивачем в розмірі 99 425, 40 грн., відповідно сума стягнення становить 671 928, 05 грн.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про виселення з займаних приміщень та стягнення з відповідачів 671 928, 05 грн.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князьковим В.В. від 11.06.2012р. у зв'язку з перебуванням судді О.М. Спичак у відпустці, призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мандичев Д.В., суддя Ягічева Н.І., суддя Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012р. розгляд справи відкладено на 21.06.2012р.

До початку розгляду справи 21.06.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду документи для залучення до матеріалів справи.

Представник відповідача до початку розгляду справи 21.06.2012р. надав через канцелярію суду пояснення по справі, у якій зазначив, що ані позовна заяві ні заява про зменшення позовних вимог не відповідає вимогам ст. 54 ГПК України, так як не містить викладених обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у позові не зазначені докази, що підтверджують позов, не наведено обґрунтований розрахунок суми, що стягується, законодавство, на підставі якого подається позов. Окрім того, як вказує відповідач, в матеріалах справи не міститься обґрунтованого розрахунку суми, що стягується. Не зазначено на підставі яких первинних документів (рахунків, Актів виконаних робіт тощо) та за який конкретний період виникла заборгованість. Також відповідач звертає увагу суду на те, що угода про використання майна №13/2-3 від 05.04.1999р., котру укладено між сторонами, і яка є предметом спору, визначає лише термін сплати орендної плати. Проте ні сама угода, ні жодна додаткова угода до неї не містить ні банківських реквізитів сторін, необхідних для здійснення оплати, ні конкретних ум орендної плати (з урахуванням щомісячної індексації). Таким чином, як вказує відповідач, для належного виконання відповідачем вимог угоди щодо сплати орендної плати позивачем виставляються відповідні щомісячні рахунки та акти виконаних робіт із зазначенням конкретних банківських реквізитів позивача, термінів надання послуг та конкретних розмірів орендної плати. Відповідач зазначає, що за весь період дії угоди позивач неодноразово змінював свої реквізити, про що відповідача не повідомляв. Дану інформацію відповідач мав змогу отримати виключно з виставлених рахунків чи актів виконаних робіт.

Крім того, відповідач надав суду додаткові документи по справі.

В судовому засідання 21.06.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх з урахуванням заяви про зменшення про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.06.2012р. заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.06.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.1999р. між акціонерною холдинговою компанією "Укрнафтопродукт" (далі -компанія, позивач) та Державним проектним інститутом "Укрдіпронафтотранс" (далі -користувач, відповідач) було укладено угоду №13/2-3 про використання майна.

Відповідно до п. 1.1 вказаної угоди, компанія передає, а користувач приймає в тимчасове платне користування приміщення будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Верховна Рада, 34, (далі - майно) загальною площею -3 999 мІ, робоча площа -2 781 мІ, допоміжна площа -1 218 мІ.

Згідно акту прийому-передачі основних засобів від 05.04.1999р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення будинку в м. Києві по бул. Верховної Ради, 34, загальною площею 3999 мІ.

Сторони 21.06.2000р. уклали додаткову угоду про зміни та доповнення угоди №13/2-3 від 05.04.1999р. про використання майна, у якій визначили, що плата за користування майном підлягає індексації відповідно до діючого законодавства. Крім того, сторони зазначили, що ця угода набуває чинності з моменту її підписання та діє протягом 17 (сімнадцяти) років.

Додатковою угодою №2 від 01.10.2007р., а саме п. 1 сторони визначили, що плата за користування майном встановлюється в розмірі 25 000, 00 грн., плюс ПДВ 5 000,00 грн., всього 30 000,00 грн., яку користувач щомісячно перераховує компанії не пізніше 10 числа м'ясця наступного за звітним. Плата за користування майном підлягає індексації відповідно до діючого законодавства. Вказана додаткова угода діє в рамках угоди №13/2-3 від 05.04.1999р. з врахуванням додаткової угоди від 21.06.2000р. терміном з 01.10.2007р. по 31.12.2008р.

Додатковою угодою №3 від 05.05.2008р., а саме п. 1.1. сторони домовилися викласти п. 1.1. в наступній редакції: Компаніє передає, а користувач приймає в тимчасове користування приміщення будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 34, загальна площа - 4598,1. В п. 1.2. додаткової угоди визначено, що плата за користування майном встановлюється в розмірі 50 000,00 грн., плюс ПДВ 10 000,00 грн., всього 60 000, 00 грн., яку користувач щомісячно перераховує компанії не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Плата за користування майном підлягає індексації відповідно до діючого законодавства.

Згідно акту прийому-передачі основних засобів від 05.05.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення будинку в м. Києві по бул. Верховної Ради, 34, загальною площею 599,1 мІ.

Сторони 01.02.2010р. уклали додаткову угоду №3/1 про погашення заборгованості по додатковій угоді №3 від 05.05.2008р. про зміни та доповнення угоди №13/2-3 від 05.05.1999р. про використання майна. Згідно п. 1 даної додаткової угоди, заборгованість, яка виникла перед Компанією на підставі додаткової угоди №3 від 05.05.2008р. про зміни та доповнення угоди №13/2-3 від 05.04.1999р. про використання майна Інститут зобов'язується погасити шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 30 000,00 грн. Дана додаткова угода дає в рамках додаткової угоди №3 термін з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. та переукладається на початку кожного наступного фінансового року з переглядом сум щомісячних платежів, до повного погашення заборгованості Інституту перед Компанією по додатковій угоді №3, термін дії якої встановлюється до 01.02.2010р.

Як стверджує позивач, починаючи з жовтня 2008р. по грудень 2008р. (3 місяці) відповідач неналежним чином сплачував за користування майном, що підтверджується копіями банківських виписок:

- від 12.11.2008р. та від 19.11.2008р. -оплачено рахунок №33 від 10.10.2008р. за оренду за вересень 2008р. (а зобов'язаний сплатити не пізніше 10.10.2008р.);

- від 08.12.2008р. та 20.01.2009р. -оплачено рахунок №35 від 17.11.2008р. за оренду за жовтень 2008р. ( а зобов'язаний сплатити не пізніше 10.11.2008р.);

- від 12.02.2009р. -оплачено оренду згідно акту №37 від 10.12.2009р. у розмірі 30 000,00 грн. за листопад 2008р., хоча акту із вказаною датою немає (є акт №37 від 31.12.2008р. за грудень 2008р. із сумою орендної плати 64 889, 40 грн. з урахуванням ПДВ - 10 814,90 грн.);

- від 27.02.2009р. та від 16.03.2009р. -оплачено рахунок №2 від 09.01.2009р. за оренду за грудень 2008р.(а зобов'язаний сплатити 64 889, 40 грн., як зазначено вище, та не пізніше 10.01.2009р.).

Протягом зазначеного періоду відповідач сплачував оренду частково та з порушенням строків оплати, відповідно, на кінець 2008р. (на 31.12.2008р.) заборгованість по орендними платежам склала 161 059, 67 грн.

Позивач вказує, що відповідач взагалі не здійснив жодного платежу за користування майном (остання оплата оренди була за грудень 2008р. -банківська виписка від 16.03.2009р.) за період з січня 2009р. по січень 2010р., що призвело до заборгованості перед позивачем в розмірі 953 353, 45 грн. з урахуванням ПДВ.

Як зазначає Позивач, ним було запропоновано відповідачу виплатити заборгованість в розмірі 953 353, 45 грн. частинами. Відповідно, між сторонами була укладена додаткова угода №3/1 від 01.02.2010р., строк дії якої з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. (п. 2 даної додаткової угоди). Метою укладення якої було припинення дії додаткової угоди №3 від 05.05.2008р. з 01.02.2010р. та погашення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 953 353, 45 грн., яка виникла на підставі додаткової угоди №3. Строк дії додаткової угоди №3/1 від 01.02.2010р. закінчився 31.12.2010р.

Відповідачем було перераховано на рахунок позивача за додатковою угодою №3/1 від 01.02.2010р. грошові кошти на загальну суму 281 425,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судових засіданнях).

Таким чином, як вказує позивач, за відповідачем існує заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 671 928, 05 грн.

16.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з листом №16/08-11 від 16.08.2011р. про відмову від угоди № 13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р., у якому зазначив, що за відповідачем існує заборгованість, крім того, відповідач порушує умови укладеної угоди №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р., у зв'язку з чим, позивач відмовляється продовжувати з відповідачем договірні відносини щодо оренди вказаного майна та вимагає повернути його, а також сплатити суму заборгованості. Вказаний лист був отриманій відповідачем 19.08.2011р. про що свідчать поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, поштовий чек №3094 від 17.08.2011р. та список згрупованих цінних внутрішніх листів, бандеролей, посилок з відтиском печатки поштового зв'язку.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування об'єктом оренди у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмір 671 928, 05 грн. До того ж, позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди у зв'язку із припиненням строку дії угоди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі позивачем об'єкту оренди за угодою №13/2-3 від 05.04.1999р. в користування відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2 додаткової угоди №3 від 05.05.2008р. плата за користування майном встановлюється в розмірі 50 000, 00 грн., плюс ПДВ 10 000, 00 грн., всього 60 000,00 грн., яку користувач щомісячно перераховує компанії не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В матеріалах справи наявні розрахунок позивача №16/05-12д від 16.05.2012р. з якого вбачається, що починаючи з жовтня 2008р. відповідач неналежним чином сплачує за користування майном, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.

Окрім того, відповідач надав суду реєстр платіжних доручень за період з 20.01.2009р. по 01.04.2012р., з якого вбачається, що відповідач взагалі не здійснював розрахунок у період з 16.03.2009р. по 17.03.2010р. Також, судом встановлено, що сума сплачених відповідачем коштів не відповідає вимогами, п. 2 додаткової угоди №3 від 05.05.2008р.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 671 928, 05 грн. на підставі додаткової угоди №3 від 05.05.2008р.

Відповідачем вказана заборгованість належним чином не тільки не спростована, але й частково визнається відповідачем в сумі 154 360,29 грн., що підтверджується складеним та підписаним з боку відповідача актом звірки взаєморозрахунків станом на 13.03.2012р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставини, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Таким чином, позовні вимоги Позивач про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 671 928, 05 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України визначено, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендних платежів за угодою встановлений судом ( починаючи з жовтня 2008р. по грудень 2008р. (3 місяці) відповідач неналежним чином сплачував за користування майном, що підтверджується копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи).

Листом №16/08-114 від 16.08.2011р. позивач сповістив відповідача про відмову від угоди №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р. у зв'язку із неналежним виконанням останнім грошового зобов'язання по внесенню орендних платежів більше ніж трьох місяців підряд та наголосив на поверненні майна із оренди.

Відповідачем вказаний лист був отриманий 19.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення із зазначенням дати доставки 19.08.2011р., поштовим чеком №3094 від 17.08.2011р. та списком згрупованих цінних внутрішніх листів, бандеролей, посилок (оригінали в матеріалах справи).

Направлення орендодавцем зазначеного повідомлення на адресу відповідача в розумінні ст. 651, 782 Цивільного кодексу України свідчить про односторонню відмову позивача від договору, наслідком якої є розірвання договору з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, а саме з 19.08.2011р.

Таким чином, угода №13/2-3 про використання майна від 05.04.1999р. розірвана з 19.08.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З моменту розірвання угоди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача є обґрунтованою.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов Акціонерної холдингової компанії "Укрнафтопродукт" до Державного проектного інституту "Укрдіпронафтотранс" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 14 511, 56 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного проектного інституту "Укрдіпронафтотранс" (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 34, код ЄДРПОУ 03484174) на користь Акціонерної холдингової компанії "Укрнафтопродукт" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 6, код ЄДРПОУ 00018201) 671 928, 05 грн. (шістсот сімдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) грн. 05 коп. заборгованості та 14 511, 56 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 56 коп. судового збору.

Виселити Державний проектний інститут "Укрдіпронафтотранс" (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 34, код ЄДРПОУ 03484174) з займаних приміщень загальною площею 4 598,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 34.

Видати накази.

Повний текст рішення складено 22.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Д.В. Мандичев

Судді: Н.І. Ягічева

М.О. Любченко