КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1224/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицькій А.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
за участю секретаря: Прищепчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабіліті -Експерт»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень -рішень,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стабіліті -Експерт», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання неправомірними дій під час проведення перевірки та щодо складання актів перевірки від 02.08.2011 року №2935/23-2/36092536, від 01.02.2012 року №164/23-2/36092536, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 22.08.2011 року №0000402340, від 15.02.2012 року №0000092340, від 15.02.2012 року №0000082340/0.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення від 22.08.2011 року №0000402340, від 15.02.2012 року №0000092340, від 15.02.2012 року №0000082340/0..
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 20.07.2011 року по 29.07.2011 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стабіліті-Експерт»з питань дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року; за наслідками перевірки складений акт від 02.08.2011 року №2935/23-2/36092536.
Актом перевірки встановлено порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.4 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 13517058 грн. В обґрунтування заниження податкового кредиту орган державної податкової служби посилається на те, що в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податковій декларації за травень 2011 року встановлена розбіжність між задекларованими сумами ТОВ «Стабіліті - Екперт»та ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка»в сумі 13606195,88 грн.
22.08.2011 року Васильківською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення -рішення №0000402340, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13517058,00 грн. за травень 2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.
Також, у період з 12.01.2012 року по 25.01.2012 року посадовими особами Васильківської ОДПІ Київської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стабіліті -Експерт»з питань дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; за результатами перевірки складено акт від 01.02.2012 року №164/23-2/36092536.
Актом перевірки з посиланням на акт перевірки від 02.08.2011 року №2935/23-2/36092536 встановлені порушення позивачем п. 200.1 ст. 200, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки в жовтні 2011 року до складу податкового кредиту позивачем зайво віднесено суму ПДВ в розмірі 13499103,80 грн. без підтвердження податковими накладними, за відсутності реєстрації платником податку на додану вартість - продавцем в Єдиному реєстрі податкової накладної, у якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 500 тисяч гривень, чим завищено податковий кредит за жовтень 2011 року в сумі 13499103,80 грн., в результаті чого завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 1342030,00 грн., заниження податку на додану вартість 7074,00 грн.
15.02.2012 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000092340, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10611 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 7074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3537,00 грн.;
- №0000082340/0 від 15.02.2012 року, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13492030,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6746015,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, що сплачений під час придбання у ТОВ «Богдан - Спецавтотехніка»основних засобів з метою подальшого використання останніх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Спецавтотехніка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стабіліті-Експерт»було укладено договори щодо купівлі-продажу нежитлових будівель, комплексу нежитлових будівель, а також збірно-розбірних конструкцій складу.
Договори купівлі-продажу нежитлових будівель та комплексу нежитлових будівель було посвідчені нотаріально та зареєстровані у Державному реєстрі правочинів. Право власності на об'єкти вищезазначених договорів купівлі-продажу було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами.
Правочин щодо купівлі-продажу збірно-розбірних конструкцій складів було укладено у простій письмовій формі, так як предмет правочину не відноситься до нерухомого майна та правочини із таким майном не вимагають нотаріального посвідчення. Право власності на такі об'єкти не підлягає державній реєстрації.
Як вбачається із змісту зазначених вище правочинів, з боку TOB «Богдан- Спецавтотехніка»їх було укладено директором, ОСОБА_2, особу якої було встановлено та дієздатність перевірено приватним нотаріусом ОСОБА_3 19.05.2011 року, про що містяться відповідні написи на примірниках договорів купівлі-продажу будівель.
Позивачем, у бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 із змінами та доповненнями, було відображено придбані основні засоби на рахунку 10 «Основні засоби», клас 1 «Необоротні активи»та відображено у відповідному фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва на 01.07.2011 року (від 25.07.2011 року, вх. № 573).
Продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Спецавтотехніка», в особі директора ОСОБА_2, 19.05.2011 року на виконання умов договорів були виписані податкові накладні № 1, № 2, № 3.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, у кожній податковій накладній було зазначено:
- порядковий номер податкової накладної;
- дата виписування податкової накладної;
- скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
- податковий номер платника податку (продавця та покупця);
- місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
- повна назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- ціна постачання без урахування податку;
- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
- вид цивільно-правового договору.
Як вбачається з податкових накладних, останні були оформлено у повній відповідності із вимогами діючого законодавства України.
Також, на момент виписки податкових накладних (19.05.2011 року), продавець був зареєстрований як платник податку та мав Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (номер свідоцтва 32147542, індивідуальний податковий номер 314238923018), яке було анульоване за ініціативою органу державної податкової служби лише 01.09.2011 року.
Податкові накладні, були надані продавцем покупцю після їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з даного реєстру.
Відповідно до абз. 5 та 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.п. «б»п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктами 198.4, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1-статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було придбано основні засоби в процесі здійснення власної господарської діяльності, передбаченої статутними документами та з метою використання у оподатковуваних податком на додану вартість операціях - надання в оренду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що за даними ДПІ у м. Черкаси ОСОБА_2 не мала жодного відношення до діяльності TOB «Богдан- Спецавтотехніка», а тому укладені договори є нікчемними, оскільки зазначене не відповідає обставинам справи, спростовується наявними матеріалами доказами, зокрема, договорами та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2 від 15.08.2011 року, де остання стверджує, що з 07.02.2011 року до 10.08.2011 року дійсно займала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Спецавтотехніка»
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність винесених Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області податкового повідомлення - рішення від 22.08.2011 року №0000402340.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно встановив протиправність податкових повідомлень -рішень від 15.02.2012 року №0000092340, від 15.02.2012 року №0000082340/0, оскільки винесені відповідачем у зв'язку із повторним невизнанням права позивача на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за тими ж самими господарськими операціями, що і були підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.08.2011 року №0000402340.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 14.06.2012 року)
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Судове рішення № 24920884, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1224/12/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: