Рішення № 249208, 26.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

26.09.2006

Справа №2-13/13625-2006

За позовом ЗАТ “Теодосія”, м. Феодосія

До відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз”, м. Сімферополь

Про стягнення 253997,78 грн. та спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим А.І.Жукова

Представники:

Від позивача – Козловський Є.В. – представник, дов. № 7/Д від 10.01.2006 року

Від відповідача – Куліченко В.М. – зам. начальника юр. управління, дов. № 4963 від 29.12.2005 року

Суть спору: Позивач – ЗАТ “Теодосія” звернувся до ГС АР Крим з позовом до відповідача - ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу у сумі 253997,78 грн. та зобов’язання до виконання договірного зобов’язання у натурі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушуючи умови договору № 5/Т від 01.01.2006 року не розрахувався з позивачем за транспортування газу, у зв’язку з чим за відповідачем склалася заборгованість на загальну суму 253 997,78 грн.

Відповідач проти позову заперечує за наступними мотивами.

Відповідно до п. 5.5 договору від 01.01.2006 року, підставою для розрахунків за здійсненні послуги є двосторонні акти прийому-передачі по транспортуванню газу. ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” направляло щомісяця на адресу ЗАТ “Теодосія” акти прийому-передачі для підписання їх другою стороною, проте до теперішнього часу позивач не повернув на адресу відповідача підписані акти.

Слухання справи відкладалося у порядку статті 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2006 року між ЗАТ “Теодосія” та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” був укладений договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, якій з боку відповідача був підписаний з протоколом розбіжностей.

У відповідності до ч. 7 ст. 181 ГК України та згідно листа відповідача № 788 від 01.03.2006 року якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованому на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робот, послуг), не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неурегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5/Т від 01.01.2006 року.

Згідно п. 2.1 договору позивач зобов’язується прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.

У відповідності до п. 5.1 договору ціна договору та вартість послуг з транспортування газу визначаються виходячи з встановленого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 159 від 14.02.2001 року тарифу позивача на транспортування природного та нафтового газу розподільними газопроводами в розмірі 39,10 грн. у тому числі 6,52 грн. ПДВ

За одну тисячу кубічних метрів газу, що фактично транспортувався, та з урахуванням заявлених відповідачем в п. 3.1 договору обсягів газу попередньо складає 426803,87 грн.

При цьому, згідно з п. 5.2 договору, тариф на транспортування газу може здійснюватися відповідними нормативними актами уповноважених державних органів України та приймається сторонами до виконання без укладення додаткової угоди, про що позивач письмово інформує відповідача.

На виконання умов вказаного договору, позивач у січні – квітні 2006 року надав відповідачу послуги з транспортування газу в обсязі 6496,107 тис. м. куб. На загальну суму 253997,78 грн., що підтверджується актом № 1.1 від 20.02.2006 року (а.с. 27); актом № 2.1 від 01.03.2006 року (а.с. 28); актом № 3.1 від 12.04.2006 року (а.с. 33); актом № 4.1 від 17.05.2006 року (а.с. 34).

Проте відповідач свої зобов’язання виконав неналежним чином – за надані послуги не розрахувався, у зв’язку із чим виникла заборгованість у сумі 253997,78 грн.

Тобто відповідачем порушений п. 5.3 договору, за яким оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем подекадно рівними платежами шляхом перерахування коштів на рахунок позивача по завершенню декади, протягом якої надавалися послуги з транспортування газу у порядку, що встановлений Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759.

Таким чином, кошти з зазначених розподільних рахунків ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” повинні були щодекадно надходити на поточні рахунки позивача, що не відбулося.

Крім того, у відповідності до п. 5.4 договору кінцеві розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються відповідачем щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі вартості наданих послуг у звітному місяці послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним.

При цьому у відповідності до п. 5.5 договору підставою для розрахунків є двосторонні акти прийому-передачі послуг з транспортування природного газу.

Листом від 19.06.2006 року № 791 на адресу відповідача були направлені рахунки №№ 606-609 від 19.06.2006 року на оплату наданих позивачем в січні-квітні 2006 року послуг з транспортування природного газу та підписані з боку позивача акти прийому-передачі послуг з транспортування природного газу № 1.1 від 20.02.2006 року; № 2.1 від 01.03.2006 року; № 3.1 від 12.04.2006 року; № 4.1 від 17.05.2006 року.

При цьому відповідач акт № 2.1 не підписав та на адресу позивача не повернув.

Така відмова від підписання акту з боку відповідача є неправомірною виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.1 договору позивач зобов’язується прийняти природний газ відповідача від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.

У відповідності до п. 6.3.2 договору, відповідач зобов’язався підписати акти прийому-передачі послуг з транспортування газу в порядку та строки встановлені договором.

Обсяг газу, що зазначений в акті № 2.1 від 01.03.2006 року відповідає обсягу фактично наданих послуг з транспортування природного газу, що випливає з реєстру реалізації газу відповідача. Так згідно реєстру та акту Феодосійського УЕГГ загальний обсяг реалізації газу складає 2070,992 тис. м. куб., при цьому відповідач є постачальником газу в обсязі 1983,202 тис. м. куб., оскільки у відповідності до п. 2.1 договору та Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, оскільки позивачем надано оригінал листа № 491 від 19.06.2006 року, про направлення відповідачу актів прийому-передачі, а також оригінал поштової квитанції від 19.06.2006 року та поштове повідомлення, у якому є відмітка про отримання відповідачем 21.06.2006 року листа, що підтверджують той факт , що на адресу відповідача були направлені вказані акти (а.с. 90-93).

Відповідно до статті 526 ЦК України, ч. 1 статті 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

У відповідності з п. 2 статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути примусове виконання обов’язку в натурі.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать нормам діючого законодавства.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлено та підписане 09.10.2006 року.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ставляться на відповідача у порядку статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити

2. Зобов’язати ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95001 м. Сімферополь вул. Училищна, 42-а) підписати акт № 2.1 прийому-передачі послуг з транспортування природного газу від 01.03.2006 р. на обсяг послуг 1983,202 тис. м. куб (один мільйон дев’ятсот вісімдесят три тисячі двісті два м. куб.) на суму послуг з транспортування 77543,20 грн. (сімдесят сім тисяч п’ятсот сорок три грн. 20 коп.)

3. Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95001 м. Сімферополь вул. Училищна, 42-а; р/р 26002301323110 в ПІБ м. Сімферополя, МФО 324430, ЗКПО 03348117) на користь ЗАТ “Теодосія” (98100 м. Феодосія вул. Володарського, 39-б; Р/Р 26007301350506 у філії “відділення Промінвестбанку в м. Феодосія, АР Крим”, МФО 324388, ЗКПО 30689644) 253997,78 грн. заборгованості, державне мито у розмірі 2624,98 грн., та 118,00 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Жукова А.І.