Постанова № 249184, 24.10.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.10.2006

Справа №2-19/11692-2006А

За позовом – Контрольно-ревізійного управління в АРК, м.Сімферополь АР Крим.

До відповідача – Чорноморської районної державної адміністрації, смт.Чорноморське.

Про спонукання до виконання певних дій та стягнення 130160,00 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Чакалова О.Х., ю/к, довіреність № 13-14/149 від 16.01.2006 р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Позивач заявив позов та просить забезпечити виконання обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в АР Крим від 07.04.2006 р. № 07-14/2111 і відшкодувати суми недоотриманих доходів спеціального фонду у розмірі 140293,87 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що проведенною перевіркою встановлений факт недоотримання доходів по спеціальному фонду за 2005 рік.

Відповідач відзив на позов не надав.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представника позивача він давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представнику позивача були вручені пам’ятки про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Чорноморської районної державної адміністрації за період з 01.07.2002 року до 01.10.2005 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 06-24-01 від 17.01.2006 року (а.с. 17-54).

17.04.2006 року листом № 07-14/2111 (а.с.8-10) Контрольно-ревізійне управління в АР Крим направило на адресу відповідача обов’язкові до виконання вказівки по акту ревізії.

Згідно з актом № 06-24-01 від 17.01.2006 р., на думку позивача, відповідачем було недоотримано місцевим бюджетом фінансових ресурсів в загальній сумі 10,4 тис. грн., в тому числі у результаті: неправильного встановлення ставок орендної плати і не застосування підвищеного коефіцієнта - 44,5 тис. грн.; несплата орендної плати орендатором по договору оренди – 31,6 тис. грн..; несплати втрат сільгоспвиробництва –34,2 тис. грн.; нецільове використання бюджетних коштів на суму 6,27 тис. грн.; незаконні витрати бюджетних коштів на суму 11,22 тис. грн.; безпідставні витрати бюджетних коштів на суму 3,05 тис. грн., відшкодовані в ході перевірки 0,07 тис. грн.

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 року № 2939-XII із змінами та доповненнями) завданням контрольно-ревізійного управління є здійснення державного контролю за використанням бюджетних коштів.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 року № 2939-XII із змінами та доповненнями) Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (від 26.01.1993 року № 2939-XII із змінами та доповненнями) Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача про спонукання відповідача забезпечити виконання вимог Контрольно-ревізійного управління в АР Крим від 24.01.2006 р. № 06-14/369 і відшкодування до бюджету суми у розмірі 130160,00 грн. підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Зобов’язати Чорноморську районну державну адміністрацію забезпечити виконання вимог відповідно акту Контрольно-ревізійного управління в АР Крим від 24.01.2006 р. № 06-14/369.

· Стягнути з Чорноморської районної державній адміністрації, смт.Чорноморське (АР Крим, смт.Чорноморське, вул.Кірова, 16, ідентифікаційний код 04055535, відомостей про р/р не має) в доход державного бюджету (р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЄДРПОУ 22301854) 130160,00 грн.

· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Резолютивна частина оголошена у судовому засіданні 24.10.2006 року у 12 год. 30 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.