Рішення № 249180, 28.08.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

28.08.2006

Справа №2-30/10968-2006

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз”, м. Сімферополь, пр. Кірова, пр. Совнаркомовський, 52/1

До відповідача Державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1.

Про стягнення 186576,63 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Савченко, предст. за дов. від 16.05.2005 р. № 11/43, у справі.

Від відповідача – Хімченко, предст. за дов. від 05.01.06р. №18, у справі.

Суть спору: позивач – Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз”, м. Сімферополь – звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача ДП «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь 186576,63 грн., у тому числі 170280,33 грн. заборгованості, 14103,03 грн. пені, 3 % річних у сумі 2193,27 грн.

Свої вимоги позивач пояснює неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору № 1183-ТГ-2005 від 02.11.2005 р. про поставку природного газу.

Представником позивача у судовому засіданні 28.08.06р. представлена заява від 28.08.06р. №11/1-2505 (а.с. 25) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачем зменшується сума позову на 82000,00 грн., оскільки вона погашена відповідачем у добровільному порядку, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 22.08.06р. (а.с. 27).

У відзиві на позов від 28.08.2006 р. № 647 (а.с. 29-30) відповідач борг визнав частково у сумі 88280,33 грн., в частині стягнення 82000,0 грн. просить провадження у справі припинити, у зв’язку з частковим погашенням боргу в добровільному порядку, що підтверджується платіжними дорученнями № 074 від 21.08.06 р., № 701 від 17.07.06 р., №74 від 06.06.06р. (32-34). Крім того, відповідач просить відмовити в частині стягнення 3 % річних оскільки вважає, що позивач незаконно пред’явлені ці вимоги, тому що з письмовим вимогою на адресу відповідача не звертався, як того вимагає ст. 625 ЦК України.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, присутніх у судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

02 листопада 2005 року Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” (Виконавець) та Державне підприємство «Кримські генеруючи системи» (Споживач) уклали договір № 1183-ТГ-2005 про надання послуг з транспортування природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується надати споживачу послуги з транспортування у 2005 році природного газу в обсязі 11939,000 тис. куб.м. по газотранспортній системі Виконавця до газорозподільної станції і передачі його в газові мережі Газозбутової станції (ВАТ «Севастопольгаз».)

Вартість послуг по транспортуванню газу визначається розділом 5 договору. Загальна сума договору зазначена в п. 5.5. договору і становить 286536,00 грн.

20.01.06р. між сторонами було підписано додаткову угоду №2/1 до договору №1183-ТГ-2005 від 02.11.05р., відповідно до якої було внесено зміні у п. 1.1 договору, відповідно до яких визначено, що предметом договору є надання послуг з транспортування в 2005-2006 році природного газу в обсязі 132082,271 тис. куб.м., та у п. 5.5 договору, відповідно до якого загальна вартість договору складає 3169974,50 грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу Споживач здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця. Споживач не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаження газу перераховує Виконавцю авансовий платіж в розмірі 95 % вартості обсягу послуг з його транспортування, в межах заявлених в п.1.1 на поточний період обсягів газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.12.2005р. по 31.12.2005р. відповідачу надано послуги з транспортування природного газу в обсязі 10466,271 тис. куб.м. на суму 251190,50 грн. Факт надання послуг з транспортування зазначеного обсягу природного газу підтверджується актом приймання-передачі від 31.12.05р. (а.с. 10).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заборгованість відповідачем була сплачена частково, за підрахунком позивача борг відповідача за надані послуги з транспортування природного газу за період з 01.12.2005р. по 31.12.2005р. становить 88280,33 грн. і підлягає стягненню.

В решті вимог про стягнення боргу в сумі 82000,0 грн. провадження у справі підлягає припиненню по п. 1 – 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з оплатою.

Згідно з пунктом 6.2. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96 за несвоєчасно проведенні розрахунки, Споживач сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач заявив вимоги про стягнення пені за період з 11.01.2006 р. по 24.05.2006 р. по ставці НБУ 9,5 %, які підтверджуються розрахунком позивача (а.с. 12), матеріалами справи і підлягають задоволенню, як заявлено позивачем, у сумі 14103,03 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем пред’явлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 11.01.2006 р. по 24.05.2006 р. у сумі 2193,27 грн., які підтверджуються матеріалами справи, розрахунком позивача (а.с. 12) і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, що позивачем незаконно пред’явлені вимоги про стягнення 3% річних, оскільки письмова вимога не направлялася на адресу відповідача, є безпідставними.

Слід звернути увагу відповідача на те, що пред’явлення позову до суду і є вимогою позивача про оплату боргу і процентів. Крім того, 3 % річних не варто путати з неустойкою, вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і тому стягуються незалежно від вини боржника.

Також відповідальність споживача - ДП «Кримські генеруючи системи» за несвоєчасну оплату за транспортування газу у вигляді 3 % річних від простроченої суми передбачена і пункт 6.3 договору.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача від заборгованості у сумі 186576,63 грн., оскільки частково відповідачем борг оплачений у процесі розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.08.2006 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 25.09.2006 р.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кримські генеруючи системи», м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1 (р/р 26002079690002 в КРУ Філії АКІБ «УкрсибБанк», МФО 384801, ЗКПО 30909683) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр. Кірова, пр. Совнаркомовський, 52/1 (р/р 26007301320204 Кримське ЦВ Промівестбанк, МФО 324430, ЗКПО 00153117) 88280,33 грн. заборгованості, 14103,03 грн. пені, 3% річних у сумі 2193,27 грн., 1865,77 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення боргу у сумі 82000,00 грн. провадження у справі припинити по п. 1-1 ст. 80 ГПК України

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.