Ухвала суду № 24917431, 14.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року справа №2а/1270/3205/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Чумак С.Ю.

судді: Ляшенко Д.В. та Ястребова Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а/1270/3205/2012 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - Державне підприємство «Луганськвугілля»,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови відповідача від 12 березня 2012 року про зупинення виконавчого провадження № 31495660 та зобов'язання відповідача поновити зазначене виконавче провадження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені частково, а саме скасовано оскаржувану постанову відповідача. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив останню скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Вважав, що при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження діяв в межах свої повноважень та відповідно до вимог п. 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 1 статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі № 2а-10758/11/1270 задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Луганська та стягнуто з Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу „Управління якості та збагачення вугілля" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 50270,36 грн. На підставі даного судового рішення позивачем отриманий виконавчий лист та подано його до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції для примусового виконання. (а.с. 6).

12.03.2012 відповідачем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження № 31495660 з примусового виконання вказаного судового рішення на підставі п. 15 ч. 1 статті 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року № 2711-ІV. (а.с. 5).

ДП «Луганськвугілля» наказом МПЕ України від 10.11.2005 року № 568 включене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості. Процедуру погашення заборгованості продовжено до 1 січня 2013 року.

Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Згідно з п. 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п. 1.3 ст. 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Луганськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату підприємством витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій, тобто на ці відносини не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Луганськвугілля» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є беззаперечною підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

Недоведеність віднесення заборгованості ДП «Луганськвугілля» до такої, що погашається за процедурою, передбаченою Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно п. 3.7 Закону № 2711 в редакції, яка діє з 12.06.2011 року, тобто була чинною на час прийняття постанови суду першої інстанції, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Врахувавши вищевикладене, колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо скасування постанови від 12.03.2012 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 31495660 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-10758/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ДП «Луганськвугілля» на користь Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Луганська заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегією суддів не встановлено таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова останнього винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 1951, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року в адміністративній справі № 2а/1270/3205/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Ю.Чумак

Судді Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова