Ухвала суду № 24915640, 04.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року справа №2а/0570/1071/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Арцибашеві С.Ю.,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.10.2011р.),

ОСОБА_3 (довіреність від 12.04.2012р.),

ОСОБА_4 (довіреність від 12.04.2012р.),

представників відповідачів: ОСОБА_5 (довіреність від 23.04.2012р.),

ОСОБА_6 (довіреність від 10.02.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, Державної податкової служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарг, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» звернулось до суду з даним позовом, обґрунтувавши його тим, що 23.09.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено перевірку даних, задекларованих ними у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт № 603/15-16-23/3-32281519, при цьому, перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке виразилось у тому, що до складу податкового кредиту за липень 2011 року позивачем віднесено суми податкового кредиту по податковим накладним, в яких встановлено порушення порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження податку на додану вартість. За результатами проведеної перевірки податковим повідомленням-рішенням позивачу за платежем податок на додану вартість було збільшеного основний платіж на суму - 4 104 887,31 грн. та застосовано штраф у сумі - 1 026 221,83 грн. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПА у Донецькій області скасувала податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10 жовтня 2011 року № 0000851312/39294/10/15-16-23/3 в частині визначення податку на додану вартість у сумі - 3381731 грн. 28 коп. та 845432 грн. 82 коп. штрафних санкцій, в іншій частині залишила податкове повідомлення-рішення без змін. За наслідками адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомлення-рішення від 4 січня 2012 року № 0000011312/258/10/15-16-23/3, яким збільшено податок на додану вартість на суму - 723 156,03 грн. та застосовано штраф у сумі - 180 789 грн., з чим позивач був не згоден і оскаржив до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку щодо донарахування ТОВ «Краснолиманське» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку № 0000011312/258/10/15-16-23/3 від 04.01.2012 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем, в порушення норм Податкового кодексу, до складу податкового кредиту за липень 2011 року віднесено суми податкового кредиту по податковим накладним, які пройшли реєстрацію в іншому податковому періоді та були отримані покупцем до їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що реєстрація податкових накладних постачальником позивача здійснена не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки, що відповідає нормам Податкового кодексу, незмістовні, оскільки, на момент виписки податкових накладних постачальником позивачеві законодавство передбачало їх отримання лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні представники відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 23.09.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт № 603/15-16-23/3-32281519, при цьому, перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке виразилось у тому, що до складу податкового кредиту за липень 2011 року позивачем віднесено суми податкового кредиту по податковим накладним, в яких встановлено порушення порядку реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки податковим повідомленням-рішенням позивачу за платежем податок на додану вартість було збільшеного основний платіж на суму -4 104 887,31 грн. та застосовано штраф у сумі - 1 026 221,83 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку і за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення, яким ДПА у Донецькій області скасувала податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10 жовтня 2011 року № 0000851312/39294/10/15-16-23/3 в частині визначення податку на додану вартість у сумі - 3381731 грн. 28 коп. та 845432 грн. 82 коп. штрафних санкцій, в іншій частині залишила податкове повідомлення-рішення без змін.

За наслідками адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомлення-рішення від 4 січня 2012 року № 0000011312/258/10/15-16-23/3, яким позивачу збільшено податок на додану вартість у сумі - 723 156,03 грн. та застосовано штраф у сумі - 180 789 грн.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 4 січня 2012 року № 0000011312/258/10/15-16-23/3 про донарахування позивачеві податкових зобов»язань з ПДВ, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Результати податкового обліку платника податку відображаються у реєстрі виданих і отриманих податкових накладних та переносяться до податкової звітності і визначають результат його розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (розмір податкових зобов'язань, податкового кредиту, сплата податкового зобов'язання чи отримання бюджетного відшкодування).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Положеннями статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту, при цьому, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що всі податкові накладні, виписані продавцем позивачеві у липні 2011 року, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушень строків, визначених абзацом сьомим пункту 201.10 статті 201 ПК України, а отже позивач правомірно включив до складу податкового кредиту витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів за вказаними податковими накладними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України, почав діяти лише 06.08.2011 року, тому не повинен застосовуватись судом, оскільки, відповідно до ст..58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, які пом»якшують або скасовують відповідальність особи, мають зворотну дію у часі, тому їх застосування є правомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 08 травня 2012 року.

Керуючись ст..ст.195,196,198,200,205,206,211.212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року в адміністративній справі №№ 2а/0570/1071/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року в адміністративній справі №№ 2а/0570/1071/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, Державної податкової служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарг, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Головуючий суддя І інстанції - Галатіна О.О. Суддя - доповідач - Губська Л.В.