Постанова № 24913442, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. Справа № 2а-14124/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2011р. по справі № 2а-14124/11/2070

за позовом Підприємства Харківська виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області №43

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Підприємство Харківської виправної колонії №43 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (далі -Харківська виправна колонія №43) звернулося до суду з адміністративним позовом до податкової служби в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі -Індустріальна МДПІ) №0002141520 від 11.10.2011 на суму 35789,23 грн. Зобов*язати відповідача усунути допущені порушення прав позивача шляхом зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за призначенням платежу, які вказані у платіжних дорученнях від 22.06.2011 року №952, від 29.07.2011 року №1147, від 30.08.2011 року №1291 та від 26.09.2011 року №1465. Зобов*язати відповідача відкоригувати картку особових рахунків платника податків - позивача та внести зміни у відповідності до законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року адміністративний позов Харківської виправної колонії №43 задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.10.2011 року №0002141520.

Зобов'язано Індустріальну МДПІ зарахувати грошові кошти, сплачені позивачем при призначенні платежу, які вказані в платіжному дорученні від 22.06.2011 року №952, від 29.07.2011 року №1147, від 30.08.2011 року №1291 та від 26.09.2011 року №1465.

Зобов'язано Індустріальну МДПІ відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Харківської виправної колонії №43 та внести зміни у відповідності до законодавства.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,4 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про їх обґрунтованість. Апелянт вказує, що за результатами проведеної перевірки Харківської виправної колонії №43 контролюючим органом було встановлено порушення підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі -ПК України), які виявились в тому, що підприємством сплату самостійно нарахованого податку на додану вартість по податковим деклараціям за вересень-грудень 2008 року було здійснено із затримкою більш ніж 10 днів.

Представники сторін в судове засідання не з*явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується підписами представників у явочному листі ( а.с. 72).

Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), без участі осіб, які були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судове рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, переглянуто судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками Індустріальної МДПІ 30.09.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку Харківської виправної колонії №43 з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за вересень-грудень 2008 року та згідно податкового повідомлення-рішення №0001981520 від 13.11.2008 року, за результатами якої складено Акт від 30.09.2011 року №1894/152-08680885.

На підставі висновків акту перевірки, Індустріальною МДПІ прийнято податкове-повідомлення №0002141520 від 11.10.2011 року про визначення позивачу штрафу у розмірі 35789,65 грн.

Фактичною правовою підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки від 30.09.2011 року висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), а саме граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1002 календарних дні у сумі 178 948,23 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає про наступне.

З 01.01.2011 р. питання щодо нарахування, сплати, примусового стягнення податкових платежів урегульовано ПК України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на самостійне визначення призначення платежу, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи вище викладені правові норми колегія суддів зазначає, що право податкового органу, передбачені п.87.1 ст. 87 ПК України виникло з 01.01.2011 р. і не може поширюватися на відносини, які існували до даної дати.

А тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача, щодо віднесення платежів по зобов*язання з податку на додану вартість , згідно платіжних доручень від 22.06.2011 р. №952, від 29.07.2011 р. №1147, 30.07.2011 р. №1291 та від 26.09.2011 р. №1465 в рахунок погашення боргу по податковим зобов*язанням 2008 р.

Проте колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині зобов*язання відповідача зарахувати грошові кошти, сплачені позивачем за призначенням платежу, які вказані у вище зазначених платіжних дорученнях, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що оскільки з 01.01.2011 р. податковий орган наділений правом на зарахування коштів, що сплачується платником податків в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків, то податковий борг, який виник з цієї дати підлягає погашенню в порядку черговості.

А тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм мматеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності визначення позивачу суми штрафу за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за 2008 рік , колегія суддів вважає необґрунтованими, з вище зазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2011р. по справі № 2а-14124/11/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов"язання відповідача зарахувати грошові кошти, сплачені позивачем за призначенням платежу, які вказані в платіжному дорученні від 22.06.2011 р. №952, від 29.07.2011 р. №1147, від 30.08.2011 р. №1291, та від 26.09.2011 р. №1465.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов*язати Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби зарахувати грошові кошти, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 22.06.2011 р. №952, від 29.07.2011 р. №1147, від 30.08.2011 р. №1291, та від 26.09.2011 р. №1465 відповідно до вимог законодавства з 01.01.2011 р.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року по справі №2-а-14124/11/2070 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2011 року №0002141520 та зобов"язання Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відкоригувати картку особових рахунків платника податків - Підприємства Харківської виправної колонії №43 УДЦУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до законодавства, стягнення з Державного бюджету на користь позивача судового збору в сумі 3,40 грн залишити без змін.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.05.2012 р.