Ухвала суду № 24913032, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-11175/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Нестерової М.Б.,

представників відповідача - Корнієвського О.В., Удовиченка К.І., Федоренка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-11175/11/2070

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.08.2011 року позивач - Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" ( далі за текстом - УА СП ТОВ „КАІС" ) - звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова , в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000170700 від 24.03.2011 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України УА СП ТОВ „КАІС" на момент подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. мав від'ємне значення з ПДВ та сума, що була зазначена в податковій декларації в гр. 25, дорівнювалась сумі податку, фактично сплаченій підприємством, як отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. Законодавчо встановлені умови для отримання підприємством права на бюджетне відшкодування УА СП ТОВ „КАІС" повністю дотримані. Також позивач вважає, що акт перевірки, щодо порушення УА СП ТОВ „КАІС" п. 46.5 ст. 46, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, взагалі не містить відомостей, в чому саме полягає порушення зазначених норм. Таким чином, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, є помилковими та такими, що не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000170700 від 24.03.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На апеляційну скаргу позивач подав письмові заперечення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду - без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова 16.03.2011 року проведена камеральна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 683/07-0/20023279 від 16.03.11 р.(т.1 а.с.8-16)

Згідно висновків акту перевірки, проведеної на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, встановлено порушення п.46.5 ст.46, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, п.5.11, абз.1 п.5.12, п.п.5.12.4 п.5.12 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», УАСП ТОВ «КАІС» не підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, яка задекларована згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 1060789 грн.

На підставі висновків акту перевірки згідно п.п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000170700 від 24.03.2011р., яким УА СП ТОВ «КАІС» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011р. на 1060789 грн.(т.1 а.с.17).

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до Державної податкової адміністрації в Харківській області, Державної податкової адміністрації України.

За результатами розгляду скарг оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення. ( т.1 а.с.42)

З матеріалів справи убачається, що фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 683/07-0/20023279 від 16.03.11р. висновки відповідача про порушення УА СП ТОВ „КАІС" п. 46.5 ст. 46, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5.11. абз. 1 п. 5.12 пп. 5.12.4 п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, не підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 1060789 грн.

Позивач, не погодившись з винесеним відповідачем податковим повідомленням - рішенням, звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача права на бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2011 року матеріалами справи не спростована. Вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000170700 від 24.03.2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" подало до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова податкову декларацію з ПДВ за січень 2011р., в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) задекларовано суму показник 1060789 грн.

Згідно додатку № 3 до податкової декларації - розрахунок суми бюджетного відшкодування у гр. 3 заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 1060789 грн., яка відповідно до гр. 2 цього додатку складається з частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до додатку № 2 до податкової декларації - довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх періодів у гр. 4 задекларовано частину від'ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за жовтень 2010р. у сумі 954147 грн., за листопад 2010р. у сумі 106642 грн.

Разом з декларацією додатком № 4 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 1060789 грн. (а.с. 18-23)

В декларації з податку на додану вартість в рядку 18.1 декларації задекларовано від'ємне значення за вересень 2010 року у сумі 575150 грн., за жовтень 2010р. у сумі 5480587 грн., за листопад 2010р. у сумі 6680134 грн. (а.с. 66-91)

У листопаді 2010 року позивачем відповідно до рядку 25.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування 2057104 грн. за рахунок від'ємного значення жовтня 2010 року, що підтверджується додатком № 2 та № 3 до декларації. (а.с. 82-91)

У грудні 2010 року позивачем відповідно до рядку 25.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування 6573491 грн. за рахунок від'ємного значення листопада 2010 року, що підтверджується додатком № 2 та № 3 до декларації. (а.с. 92-102)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушень в обчисленні платником податку вказаних показників за вересень - грудень 2010 року проведеною відповідачем перевіркою не виявлено, в акті № 683/07-0/20023279 від 16.03.11р. жодних фактів формування платником податку податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ за період з вересня по грудень 2010 року з недотриманням вимог закону податковим органом не викладено.

Фактів складання платником податків документів обов'язкової податкової звітності з ПДВ у спірних правовідносинах за період з вересня по грудень 2010 року з порушенням законодавства щодо форми, змісту або складу податкових декларацій з ПДВ суб'єктом владних повноважень при проведенні перевірки - також виявлено не було.

Данні зазначених податкових декларації свідчать, що УА СП ТОВ „КАІС" в листопаді 2010 року при декларуванні бюджетного відшкодування використано залишок від'ємного значення за жовтень 2010 року у сумі 2057104 грн., отже таким чином залишок невикористаного від'ємного значення за жовтень 2010р. складає 3423483 грн. (5480587 - 2057104 = 3423483 грн.)

В грудні 2010 року при декларуванні бюджетного відшкодування використано залишок від'ємного значення за листопад 2010 року у сумі 6573491 гри., отже таким чином залишок невикористаного від'ємного значення за листопад 2010р. складає 106642 грн. (6680134 грн. - 6573491 = 106642 грн.)

Тобто, позивач має частину від'ємного значення за жовтень 2010р. у сумі 3423483 грн. та за листопад 2010р. у сумі 106642 грн.. яка непогашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування до січня 2011 року.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (п.200.3 ст. 200 ПК України)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, (п. 200.4 ст. 200 ТЖ України)

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 /у редакції наказу від 7 липня 2010 року N 490 , визначено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення -суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Наказу ДПА України.)

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, (п. 200.8 ст. 200 ПК України). Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби, (п. 200.9 ст. 200 ПК України)

З матеріалів справи убачається, що позивачем складено і в електронному вигляді за допомогою засобів електронного зв'язку подано до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з відповідними додатками, в тому числі із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до декларації), згідно якої задекларовано у рядку 25.1 декларації бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку у сумі 1060789 грн.

УА СП ТОВ „КАІС" надані платіжні доручення, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах при декларуванні бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у сумі 2057104 грн., за грудень 2010 року у сумі 6573491, за січень 2011 року у сумі 1060789 грн. (а.с. 159-236)

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів /послуг/ у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг/, то розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року з врахуванням наявності частки від'ємного значення за жовтень, листопад 2010 року, фактично сплаченого у попередніх періодах постачальникам товарів, відповідає положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України та пунктам 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтведжується, що позивач на момент подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року мав від'ємне значення з ПДВ, та сума, що була зазначена в податковій декларації в гр. 25 дорівнювалась сумі податку, фактично сплаченій підприємством, як отримувачем товарів /послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно задекларував бюджетне відшкодування у січні 2011 року у сумі 1060789 грн. за рахунок використання наявного від'ємного значення за жовтень 2010р. у сумі 954147 грн. та за листопад 2010р. у сумі 106642 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-11175/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.