Рішення № 24912004, 06.06.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/330/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2012 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № K3R0AU22284807 від 24.07.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 14 192 долара США 92 цента зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.07.2013 року.

Зазначають, що згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Посилаються на те, що у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 15.09.2011 року має заборгованість в розмірі 10 997 долара США 59 центів.

Звертають увагу суду на те, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2, 24.07.2006 року уклали договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить йому на праві власності.

Зазначають, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Посилаються на те, що договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

10.09.2011 року на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути всю суму заборгованості за кредитним договором та/або передати в заклад ПАТ КБ «Приват Банк» предмет застави з метою його подальшої реалізації, однак вказана вимога була залишена останнім без виконання.

Зазначають, що в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.

Посилаються на те, що приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, неможливо без фактичного знаходження предмета застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк».

Зазначають, що відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.

Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Звертають увагу суду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «Приват Банк»), а тому вважають вимогу стосовно зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі законною і обґрунтованою. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомленні вчасно та належним чином, до суду надійшла заява, згідно якої просять провести розгляд справи за їх відсутності за матеріалами справи, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність зазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.07.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № K3R0AU22284807 (а.с.11-14).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 24.07.2006 року по 24.07.2013 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 14 192 долара США 92 цента зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на купівлю автомобіля, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач належним чином виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 14 192 долара США 92 цента.

Згідно ж наданих суду пояснень представника позивача, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 15.09.2011 року складає 10 997 доларів США 59 центів., що також об'єктивно підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості (а.с.8-10) та Вимогою про дострокове погашення заборгованості (а.с. 19).

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № K3R0AU22284807 від 24.07.2006 року, ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, 24.07.2006 року уклали договір застави рухомого майна № K3R0AU22284807, згідно умов якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить йому на праві власності (а.с.15-18).

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальником грошові кошти (кредит) були отриманні в повному обсязі, однак ним свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту, не виконуються, чим порушуються права позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Як вже зазначалося вище, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № K3R0AU22284807 від 24.07.2006 року, ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, 24.07.2006 року уклали договір застави рухомого майна № K3R0AU22284807, згідно умов якого відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зі змісту ст. 589 ЦК України, вбачається, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що зобов'язання забезпечене заставою, а саме умови Кредитного договору, відповідач не виконує у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 15.09.2011 року складає 10 997 доларів США 59 центів.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заставу», що пролонгується в Договорі Застави рухомого майна № K3R0AU22284807 від 24.07.2006 року, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 876, 76 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 589, 590, 610, 611, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 шляхом вилучення у ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

В рахунок погашення заборгованості за Договором № K3R0AU22284807 від 24.07.2006 року - в розмірі 10 997 доларів США 59 центів, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 87 898 грн. 24 коп., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: LANOS, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк»

- судовий збір в розмірі 409 грн. 69 коп.;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ Декаленко В. С.