Рішення № 24910029, 20.06.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2012 року справа №5028/6/28/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка", вул. Промислова, 1, сел. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495,до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,про стягнення 69681,94 грн.Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка" подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 69681,94 грн. боргу, в тому числі 46960,36 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №040284 від 02.01.2011 року, 5021,73 грн. пені, 7838,18 грн. 24% річних, 9392,07 грн. 20% штрафу, 469,60 грн. інфляційних нарахувань.

При подачі позову позивач допустив описку, зазначивши суму позовних вимог 69681,95 грн. Фактично позивачем заявлено до стягнення 69681,94 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позивач надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача, в зв'язку з неможливістю направлення останнього в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився представника не направив, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки товару №040284.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник передає у власність покупця товари (автошини до вантажної, сільськогосподарської та/або спецтехніки) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні згідно заявки покупця, узгодженої сторонами шляхом факсимільного або електронного зв'язку, або в усній формі, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Тара (упаковка) входиться до вартості товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару являється прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою постачальником, котра після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий покупцем за видатковою накладною або узгоджений сторонами в рахунку, переданому за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, не підлягає поверненню за ініціативою покупця, за винятком випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену покупцем.

Згідно п. 2.2 договору моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на поставлений товар.

Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору та видаткових накладних до нього шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів готівкою в касу постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту поставки (п. 4.3 договору).

Датою та фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або дата внесення готівкою грошових коштів в касу постачальника (п. 4.3.1договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткової накладної №ХВ-0264 589 від 07.10.2011 року на загальну суму 84675,36 грн.

Вказаний товар отриманий відповідачем, що підтверджується його підписом та відтиском печатки на вказаній видатковій накладній.

Позивачем направлено відповідачу претензію №884 від 15.02.2012 року з вимогою сплатити заборгованість, яка отримана відповідачем, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 37715,00 грн., що також підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем на момент звернення з даним позовом в суд складає 46960,36 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаною накладною, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару у строки, встановлені договором, яке він не виконав, а тому позивачем правомірно заявлено до стягнення борг в сумі 46960,36 грн.

Згідно п. 5.1 договору у випадку порушення строків оплати товару покупець, в першу чергу, повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочки напротязі всього часу прострочки, також у відповідності до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми напротязі всього часу прострочки, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходження грошових коштів від покупця за товар за даним договором, постачальник спочатку зараховує нараховану суму пені та річних. Крім вищевказаних пені та річних у випадку прострочки платежу строком більше 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф в розмірі 20% від простроченої суми. Нарахування пені та штрафу за прострочку оплати товару закінчується через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання повинно було бути виконано.

Враховуючи, що відповідачем не оплачена вартість отриманого товару у терміни, визначені умовами договору, позивачем на підставі п. 5.1 договору нарахована та пред'явлена до стягнення пеня в сумі 5021,73 грн. за період з 22.10.2011 року по 24.05.2012 року, 7838,18 грн. 24% річних за період з 22.10.2011 року по 24.05.2012 року та 9392,07 грн. 20% штрафу.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, 24% річних та штрафу, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нарахована та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 5021,73 грн. за період з 22.10.2011 року по 24.05.2012 року, 7838,18 грн. 24% річних за період з 22.10.2011 року по 24.05.2012 року та 9392,07 грн. 20% штрафу.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 469,60 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність їх нарахування в сумі 469,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 69681,94 грн., в тому числі 46960,36 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору №040284 від 02.01.2011 року, 5021,73 грн. пені, 7838,18 грн. 24% річних, 9392,07 грн. 20% штрафу, 469,60 грн. інфляційних нарахувань В решті позову слід відмовити.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Омега-Автопоставка" (вул. Промислова, 1, сел. Васищеве, Харківський район, Харківська область, р/р 26008301813246 у Філії „Відділення Промінвестбанку" м. Харків, МФО 351458, ідентифікаційний код 33010822) 46960,36 грн. боргу, 5021,73 грн. пені, 7838,18 грн. 24% річних, 9392,07 грн. 20% штрафу, 469,60 грн. інфляційних нарахувань та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

20.06.12