Рішення № 24906669, 19.06.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

19.06.2012

Справа № 2/0514/647/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Діденко С.О.

за участю секретаря Сухіна О.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 17 серпня 1996 року. 24 квітня 2008 року шлюб розірвано в установленому законом порядку.

Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на моєму утриманні.

З кінця 2007 року між нею та відповідачем припинились відносини. Матеріальну допомогу відповідач на утримання дитини спочатку надавав один раз на рік в розмірі до 500 грн., що їй було недостатньо для матеріального утримання дитини, в добровільному порядку щомісячної матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав.

15 жовтня 2010 року рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти в розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 вересня 2010 року та до повноліття дитини.

Виконавчий лист нею було надано, після набрання чинності рішення Добропільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2010 року до Відділу державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції, і він прийнятий до виконання.

Зобов'язання щодо утримання сина (виплати аліментів) відповідач належним чином не виконує, а також ігнорує вимоги діючого законодавства і державних виконавців, тому з його вини утворився борг з виплати аліментів, який він добровільно погашати відмовляється. Крім того, він не надає інформацію, щодо свого місця роботи, всіляко ухиляється від сплати аліментів.

Аліменти сплачувалися відповідачем не систематично, з затримками у декілька місяців. Станом на 15.03.2012 року згідно довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів (розрахунок ВДВС Добропільського МРУЮ) - заборгованість по аліментам на користь ОСОБА_1 склала 4956,48 грн. Позивачка надала розрахунок пені (неустойки) за прострочення виплати аліментів в сумі 19618,75 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, змінила суму позовних вимог, надала довідку-розрахунок ВДВС Добропільського МРУЮ від 11.06.2012 року, згідно якої вказана заборгованість по аліментам на 04.04.2012 року склала 4182,28 грн. Також надала розрахунок пені (неустойки) з заборгованості по аліментам за період з 01.10.2012 року по 22.03.2012 року. Просить стягнути з відповідача пеню (неустойку) з внесеними змінами в зв'язку з новим розрахунком заборгованості по аліментам, в сумі 14612,99 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в попереднє судове засідання 05 квітня 2012 року, в судові засідання 12, 24 квітня, 05, 12 червня 2012 року не з'явився, про явку в судове засідання сповіщений своєчасно та належним чином. 14 травня 2012 року відповідач ОСОБА_3 надав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути цивільну справу за його відсутності, вимоги позивачки про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів не визнав, бо заборгованості по аліментам в нього не має, він аліменти надсилав щомісяця, просить допустити адвоката ОСОБА_2 представляти його інтереси в судовому засіданні.

Вислухавши думку позивача, представника відповідача, які не заперечували проти розгляду справи в відсутність відповідача ОСОБА_3, та керуючись правилами статті 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, по матеріалам цивільної справи, які є в наявності в цивільній справі, та допитавши в судовому засіданні позивача, представника відповідача ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, ордера, в судовому засіданні пояснив, що вимоги ОСОБА_1 не визнав. Пояснив, що в силу обставин, які склалися в державі, ОСОБА_3 не міг знайти за місцем мешкання роботи, вимушений працювати на заробітках в іншій державі. Аліменти сплачував, хоча і не регулярно, але в більшому розмірі суми аліментів, яку визначив державний виконавець. Вважає, що заборгованості по аліментам не має, але за декілька місяців затримки сплати аліментів пеня складає за його розрахунком 3399,99 грн. Розрахунок пені, наданий позивачкою, не визнав, вважає, що він нараховувався за ті місяці, коли були своєчасно сплачені аліменти, тому його неможливо брати до уваги. Просить задовольнити позовні вимоги частково в сумі 3399,99 грн.

Свідок ОСОБА_5, яка працює старшим державним виконавцем ВДВС Добропільського МРУЮ, в судовому засіданні пояснила, що у неї на виконанні є виконанні є виконавче провадження по виконавчому листу №2-10988/2010 року. В березні 2012 року до неї звернулась стягувачка -позивачка по справі ОСОБА_1, з проханням надати їй довідку про заборгованість по аліментам. В зв'язку з тим, що відповідач (боржник) ОСОБА_3 не надавав документів в ВДВС щодо сплачених аліментів, тому заборгованість нараховувалась з документів -банківських підтверджень перерахування грошових коштів, згідно яких вбачається коли і яку суму ОСОБА_3 перераховував ОСОБА_1 в рахунок аліментів. Також ОСОБА_1 вдруге звернулась до неї для отримання довідки-розрахунку в червні 2012 року для корегування суми заборгованості , нею було видану другу довідку, яка була відкоригована з врахуванням суми за квітень 2011 року. Пеня нею не розраховується, це в її компетенцію не входить, вона веде виконавче провадження, тому може провадить виконавчі дії, згідно Закону «Про виконавче провадження». Інші дії не входять в її дії по виконавчому провадженню.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не працює, він не надав юридичну адресу свого місця роботи, він вважається, як безробітний, тому заборгованість нараховується згідно статистичним даним по Добропільському району по середньому заробітку, а виплачені аліменти вказувались з документів, наданих стягувачкою ОСОБА_1 На підставі викладеного, обраховувалась заборгованість

Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, вислухавши думку позивача, представника відповідача, свідка, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Позиція суду підтверджується наступним.

Правовідносини по даній справі регулюються Сімейним Кодексом України.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.10.2010р. у справі №2-10988/2010 вирішено стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.09.2010р. та до повноліття дитини. Вказане рішення набрало законної сили 16.11.2010р. про що є відмітка на рішенні.

За вказаним рішення суду позивачкою було отримано виконавчого листа, на підставі якого за заявою позивачки було відкрито виконавче провадження № за ЄДРВП 23840728. Проте, відповідачем аліменти сплачувались нерегулярно, зі значними простроченнями, що підтверджується показаннями свідка державного виконавця ОСОБА_5., а також наданими нею до суду письмовими доказами (копією документів, які знаходяться в виконавчому провадженні).

Нарахування державним виконавцем аліментних платежів та періодичність їх сплати відповідачем підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості по сплаті аліментів №253-3 від 11.06.2012р.

Так, зі вказаної довідки прямо вбачається, що державним виконавцем нараховувались щомісячно суми до сплати з вересня 2010р по квітень 2012р. Проте, Відповідач не щомісяця сплачував аліменти, самостійно визначав їх розмір, сплачуючи аліменти не зазначав періоду, за який вносилися грошові кошти в рахунок сплати аліментів.

Згідно зі ст. 196 ч. 1 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми сплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 своєї Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»від 15 травня 2006 року № 3 передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках, як вказано в п. 22 зазначеної постанови, стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Суд дійшов висновку, що відповідач знав про наявність заборгованості по аліментам, оскільки це не спростовувалося представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується поясненнями у судовому засіданні державного виконавця. У судовому засіданні представник відповідача не довів факт того, що заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин (у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою, неправильним перерахуванням аліментів банками, іншими причинами, тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася з вини відповідача, тому Позивач має право на стягнення неустойки.

Суд, розглядаючи позовні вимоги позивача, бере до уваги письмові пояснення позивачки, відповідно до яких було фактично зменшено розмір позовних вимог в порядку ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, тому суд розглядає позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням вказаного зменшення розміру позовних вимог.

Щодо розрахунку суми пені, зробленого позивачкою та викладеного в письмових поясненнях від 18.06.2012р., суд погоджується з, як з методикою розрахунку, так і з арифметичними операціями. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Так, Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.10.2010р. у справі №2-10988/2010 вирішено стягнути аліменти з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.09.2010р. та до повноліття дитини.

Беручи до уваги, що конкретна дата сплати суми аліментів в зазначеному рішенні не встановлена, суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти протягом місяця, отже останнім днем сплати є останній день місяця. А в перший день наступного місяця, Відповідач є таким боржником, що прострочив виконання зобов'язання в розумінні ст. 612 Цивільного кодексу України, отже і пеня повинна нараховуватись починаючи з першого дня місяця, який є наступним після місяця нарахування аліментів.

Беручи до уваги, що матеріалами справи не підтверджується, що сплата сум аліментних платежів Відповідачем була спрямована на погашення поточного обов'язку по сплаті аліментів, суд вважає вірним висновок Позивача щодо зарахування платежів на погашення заборгованості.

Таким чином, пеня на щомісячне нарахування аліментних платежів повинна нараховуватись з моменту прострочення до безпосереднього погашення. У випадку, якщо погашення було частковим, спочатку пеня нараховується на всю суму місячних аліментів, до моменту часткового погашення, а потім пеня нараховується на залишкову частину місячної заборгованості з наступного дня після часткового погашення до дня повного погашення заборгованості.

Також суд погоджується з висновком позивача, що пеня повинна нараховуватись окремо на кожну нараховану щомісячно суму аліментів, оскільки за кожним місяцем виникає різна кількість днів прострочення, що прямо впливає на розмір пені.

Щодо арифметичних операцій, проведених позивачем, суд також вважає їх вірними. Розрахунок проводився за формулою: Сума пені = Сума боргу ? Кількість днів прострочення ? 0,01. Вказану формулу не було вказано в письмових поясненнях, проте суд дійшов висновку, що розрахунок проводився саме за зазначеною формулою.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів складає 14 612,99 грн., з огляду на наступний розрахунок.

Місяць виникнення заборгованостіСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період простроченняВересень 2010198.7801.10.2010 - 01.04.20111831 %363.77Жовтень 201076101.11.2010 - 01.04.20111521 %1156.72Листопад 201076101.12.2010 - 01.04.20111221 %928.42Листопад 2010 (з урахуванням часткової оплати)364.1802.04.2011 - 01.06.2011591 %214,86Грудень 201076101.01.2011 - 01.06.20111521 %1156.72Січень 2011812.7501.02.2011 - 01.06.20111211 %983.43Січень 2011 (з урахуванням часткової оплати)740.9302.06.2011 - 01.07.2011291 %214,86Лютий 2011812.7501.03.2011 - 01.07.20111231 %999.68Лютий 2011 (з урахуванням часткової оплати)356.6802.08.2011 - 01.09.2011291 %103,43Березень 2011812.7501.04.2011 - 01.09.20111541 %1251.64Квітень 2011851.2501.05.2011 - 01.09.20111241 %1055.55Травень 2011851.2501.06.2011 - 01.09.2011931 %791.66Травень 2011 (з урахуванням часткової оплати)464.6802.09.2011 - 01.10.2011291 %134,75Червень 2011851.2501.07.2011 - 01.10.2011931 %791.66Липень 2011851.2501.08.2011 - 01.10.2011621 %527.78Липень 2011 (з урахуванням часткової оплати)721.7802.10.2011 - 01.12.2011591 %425,85Серпень 2011851.2501.09.2011 - 01.12.2011921 %783.15Вересень 2011851.2501.10.2011 - 01.12.2011621 %527.78Жовтень 2011851.2501.11.2011 - 01.12.2011311 %263.89Листопад 2011851,2501.12.2011 - 01.12.201101%0Листопад 2011 (з урахуванням часткової оплати)517.7801.12.2011 - 22.03.20121131 %585.09Грудень 2011851.2501.01.2012 - 22.03.2012821 %698.03Січень 2012896.2501.02.2012 - 22.03.2012511 %457.09Лютий 2012896.2501.03.2012 - 22.03.2012221 %197.18

Як встановлено ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Беручи до уваги той факт, що Відповідач є безробітним, зважаючи на негативний вплив світової фінансової кризи, яка спричинила, зокрема, безробіття, суд вважає можливим зменшити в порядку наведеної статті розмір неустойки до 10 000,00грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 3, 8, 10, 14, 15, 217 ЦПК України, ст. 196 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Ігарка Красноярського краю, ід.номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за період часу з 01.10.2010 року по 22.03.2012 у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Ігарка Красноярського краю, ід.номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О.Діденко

19.06.2012