Ухвала суду № 24902633, 12.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р.Справа № 2а-8693/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Войтенко В.В.

Представник відповідача - Кішко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-8693/11/2070

за позовом Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд"

про застосування наслідків,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Купянська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області (нині - Купянська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол", Товариства з обмеженою відповідальністю "Різано Трейд", в якому просив суд (з урахуванням уточнень) визнати правочин, укладений між ТОВ «Різано Трейд»та ТОВ «Оскол»недійсним; стягнути з ТОВ «Різано Трейд»в дохід держави грошові кошти у сумі 4000000 грн.; стягнути з ТОВ «Оскол»в дохід держави, як сторони по договору що виконали його умови суму, сплачену по договору, у розмірі 4 000 000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України , з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскол" подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні, від представника позивача надійшло клопотання про заміну Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на належного позивача Купянську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби у зв"язку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" припинено діяльність Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та утворено Купянську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби, яка продовжує виконувати функції попереднього державного органу.

Клопотання позивача, було задоволено та змінено позивача на належного - Купянську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін..

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що уповноваженими особами Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст..78, ст..79 Податкового кодексу України та наказу від 16.05.2011 року № 483 було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Оскол" з питань взаємовідносин з ТОВ «Різано Трейд»по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, результати перевірки оформлено актом від 01.06.2011 року № 581/18-31507031 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Оскол» з питань взаємовідносин з ТОВ «Різано Трейд»по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

Згідно висновків згаданого акту відповідачем встановлено порушення ТОВ "Оскол", а саме: ч. 1, ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Оскол"з постачальником товару ТОВ «Різано Трейд»; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 , п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.2, п.198.3, ст..198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, дані відображені ТОВ "Оскол" у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28 02.2011 року про обсяги поставок, податкове зобов'язання -не є дійсним на суму -666 666,67грн. про обсяги придбання товару та податковий кредит -не є дійсним на суму - 632666,67 грн.

Представником позивача зазначено, що листом від 12.04.2011 року №1354/23-1/1134 ДПІ у Вишгородському районі Київської області повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства ТОВ «Різано Трейд'" за результатами якої складено акт перевірки від 12.04.2011 року №233/23-1/36445153 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Різано Трейд", щодо підтвердження господарських відносин з контрагентам, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, акт виходу від 22.03.2011р. №1202. На момент здійснення аналізу стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено.

Також представником позивача зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено:

За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 76269,4 тис. грн. Основні засоби у ТОВ "Різано Трейд" відповідно до декларацій з податку на прибуток за 2010р. додаток К 1/1 складає 56,02 тис. грн. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" відсутні, та в рядку 07 "Сума амортизаційних відрахувань" задекларовано 24.9 тис. грн.

Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особа (директор підприємства), яка, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарі (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об'єм роботи.

Оскільки на ТОВ "Різано Трейд" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямова на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДПІ у Вишгорському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ „Різано Трейд". Отже, договір відповідно до пп. 1. 2 ст. 215. пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тому на думку ДПІ господарські операції між ТОВ «Різано Трейд" та ТОВ "Оскол»не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських -приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено вчинення спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже його недійсності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "Оскол" та ТОВ «Різано трейд»(у період, зазначений у Акті перевірки - з 01.02.2011 р по 28.02.2011) діяв договір № 32/2011-ОС від 24.01.2011р., відповідно до умов Договору № 32/2011-ОС від 24.01.2011р. ТОВ «Оскол» (покупець) був зобов'язаний перерахувати попередню оплату за товар (цукор білий кристалічний) в розмірі не менш 75% постачальнику ТОВ «Різано Трейд»в період до 28.02.2011р. Таким чином ТОВ «Оскол» було здійснено оплату з розрахункового рахунку суму у розмірі 4000000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками АТ «Укрексімбанку».

Відповідно статті 179 Господарського кодексу України, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, загальні вимоги, додержання яких необхідне для чинності правочину, вказують на той факт, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі факту перерахування попередньої оплати ТОВ «Різано-Трейд», останнім було виписано та надано ТОВ "Оскол" податкові накладні №96, 109, 125 які включені до податкового кредиту підприємства та зареєстровані у реєстрі отриманих та виданих податкових по ТОВ «Оскол»у лютому 2011р.

Як вбачається з акту перевірки, висновок щодо нікчемності правочину базується на посилання щодо того, що постачальник ТОВ «Різано Трейд» не мав достатньої кількості працюючих та зазначено, що в штаті перебувала тільки одна особа (директор), а також те, що підприємство не мало власних складських приміщень.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено факт вчинення угоди, як такої що укладена завідомо всупереч інтересам держави і суспільства, а саме:

- необгрунтовано наявності умислу відповідачів на укладання угоди з метою, суперечливою інтересам держави і суспільства;

- необгрунтовано наявності шкоди, яка б була заподіяна державі виконанням оскаржуваної угоди;

- необгрунтовано причинного зв'язку між діями відповідаів та заподіяною шкодою з доданням доказів, що підтверджують укладання угоди з метою, що суперечать інтересам держави;

- не надано доказів, що підтверджують наявність заборгованості відповідачів перед бюджетом.

Положення п.11 роз'яснень ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» визначають: «Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою».

П. 18 вказаних роз'яснень зазначає: «Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

До угод, що підпадають під ознаки нікчемності, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами, на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування апеляційної скарги позивача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки ним не доведено підстави визнання правочину укладеного між відповідачами нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вказує, основним доводом апеляційної скарги позивача щодо протиправності спірної угоди та суперечливості її інтересам держави і суспільства є те, що встановлено неможливість виконання поставок ТОВ «Різано Трейд» та зазначає з цього приводу наступне.

У матеріалах справи не існує підтвердження того факту, що ТОВ «Різано Трейд» не буде виконано поставку товару до 30.03.2012р. оскільки це лише необґрунтоване припущення позивача.

Наслідки, встановлені ст. 208 ГК України та ст. 228 ЦК України, не можуть застосовуватися лише за припущенням позивача стосовно можливого невиконання договору.

Для застосування наслідків передбачених, ст.208 ГК України необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними "нікчемними" є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок."

Матеріали справи не містять доказів наявності між відповідачами при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Вдповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено вчинення спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже його недійсності. Натомість, ТОВ "Оскол" доведено відповідність спірного правочину діючому законодавству, отже з урахуванням даних обставин підстав для визнання правочину недійсним та стягнення коштів з відповідачів не вбачається.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року по справі № 2а-8693/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Купянської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. по справі № 2а-8693/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 18.06.2012 р.