Ухвала суду № 24902205, 05.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р.Справа № 2а-1612/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Применко І.М.

Представник відповідача - Шепітько Ю.Г. Д Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-1612/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Чугуївської ОДПІ, №0001271521 від 31.10.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав позбавляє платника податків можливості при обчисленні податку на прибуток враховувати від'ємне значення об'єкту оподаткування даним податком, що виникло до 01.01.2011р. Так, на думку позивача, зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. показники від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх періодів, а не лише 1 кварталу 2011р.

Відповідач, Чугуївська ОДПІ, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, згідно з п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України у податковій звітності з податку на прибуток, котра складається за півріччя 2011р., платники податків мають право відображати виключно показники від'ємного значення 1 кварталу 2011р. Показники від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, котре виникло до 01.01.2011р., на думку податкового органу, не можуть бути віднесені на розрахунки з державою по податку на прибуток за наслідками 2 кварталу 2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що спірним податковим повідомленням - рішенням №000127521 від 31.10.2011р. відповідач, Чугуївська ОДПІ, зменшив суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток позивача, ТОВ «Малинівський склозавод», на 114.250.487,00грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено суб'єктом владних повноважень з посиланням на акт №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.

Згідно з висновками, відображеними в згаданому акті, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: неправомірне збільшення ТОВ на 114.250.487,00грн. розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 2 кварталу 2011р. за рахунок показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, котрий виник за наслідками оподаткування фінансових результатів господарських операцій, проведених у звітних податкових періодах, що передували 1 кварталу 2011р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №000127521 від 31.10.2011р. суб'єкт владних повноважень діяв всупереч повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 р.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

З матеріалів справи випливає, що спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів (2009р. та 2010р.), а вказане, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм права при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2011р. ТОВ «Малинівський склозавод» було складено і подано до відповідача, Чугуївської ОДПІ, податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. (а.с.61-63 т.1), в рядку 06.06 якої (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) значиться показник «8.525.016,00грн.».

08.09.2011р. ТОВ «Малинівський склозавод» було складено і подано до ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. (а.с.72-74 т.1), в рядку 06.06 якої (відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) платником зазначено показник «120.485.945,00грн.».

Загальний показник відємного значення «120.485.945,00грн.» структурно складається з показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в розмірі 6.235.459,00грн., показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток 2010р. в розмірі 11.845.254,00грн., 80% показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток 2009р.в розмірі 102.405.232,00грн.

Судом встановлено, що при винесенні спірного податкового повідомлення рішення ОДПІ не піддавалась сумніву і не спростовувалась правильність обчислення платником податків згаданих показників, доказом чому є зміст акту перевірки №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.

Відповідно до письмових пояснень відповідачем, Чугуївською ОДПІ, визнано, що з відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2010р., задекларованого позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», в розмірі 36.727.059,00грн., податковою інспекцією знято 24.803.132,00грн. як неправильно обчислених (податкове повідомлення рішення №0002052311 від 31.05.2011р.), стосовно правильності обчислення решти суми в розмірі 11.923.927,00грн. податковий орган заперечень не має. Згідно з зазначеними письмовими поясненнями субєктом владних повноважень також визнано, що з відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р., задекларованого позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», в розмірі 128.193.103,00грн., платником податків у 2010р. правомірно віднесено до складу валових витрат обігу та виробництва на протязі 2010р. 25.601.308,00грн., стосовно правильності обчислення решти суми податковий орган заперечень не має.

Колегія суддів зазначає, що у складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», звітній декларації з податку на прибуток за 2009р. (а.с.22-23 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 10.02.2010р. позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р. в сумі 123.162.322,00грн., а уточнюючим розрахунком від 01.03.2010р. (а.с.28-29 т.1) позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2009р. в сумі 5.030.781,00грн. (а.с.30-31 т.1), внаслідок чого загальна сума відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у ТОВ «Малинівський склозавод»склала 128.193.103,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод» звітній декларації з податку на прибуток за 2010р. (а.с.32-33 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 22.02.2011р. (а.с.38-39 т.1) позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2010р. в сумі 36.648.386,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод», звітній декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (а.с.40-41 т.1) рядок 08 (обєкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 17.06.2011р. позивач визначив показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в сумі 112.589.434,00грн. У складеній позивачем, ТОВ «Малинівський склозавод»уточнюючій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (а.с.47-49 т.1) рядок 06.6 (відємне значення обєкта оподаткування попереднього (звітного) періоду) містив значення 114.250.486,00грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з положеннями п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів зазначає, що показники уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на прибуток (до набрання чинності нормами Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011р.) або уточнюючих декларацій з податку на прибуток змінюють показники раніше поданих документів обовязкової податкової звітності. Також правильність обчислення показників остаточних уточнюючих розрахунків з податку на прибуток, складених ТОВ «Малинівський склозавод» за 2009р., за 2010р., за 1 квартал 2011р., не була спростована субєктом владних повноважень ані в ході проведення камеральної перевірки (за результатами якої складений акт №823/1521/32858847 від 18.10.2011р.), ані в ході судового розгляду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що немає підстав для висновку про безпідставне включення ТОВ «Малинівський склозавод» таких показників до уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р.

Оскільки у 2010р. та 1 кварталі 2011р. правовідносини з приводу формування платником податків відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», то колегія суддів керується п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невідємною складовою частиною загального показника обєкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є єдиною неподільною величиною і для цілей справляння податку на прибуток не може бути структурований по періодам виникнення, позаяк таке не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що наявність у кодексі даної норми зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, в тому числі і за показником відємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підстав для іншого тлумачення даної норми кодексу немає, оскільки в розумінні законодавця 1 квартал 2011р. в контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Відтак, відсутні правові підстави для виокремлення з загального показника відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011р.-31.03.2011р., і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011р. (півріччя 2011р.) саме цієї частки.

В силу приписів ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що мотиви, покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень, та наведені суб'єктом владних повноважень в ході розгляду справи доводи спростовуються змістом належних норм матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами спірних правовідносин, а отже позов підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року по справі № 2а-1612/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-1612/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.