Ухвала суду № 24901099, 25.06.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 2-1087/2012 р. Головуючий 1 інст.: Нікуліна Л.П.

Провадження № 22-ц/2090/4284/2012 р. Доповідач: Піддубний Р.М.

Категорія -«договірні правовідносини»

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним, -

встановила:

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 травня 2009 року за нею в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_4 було визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. 10 липня 2010 року між нею та ОСОБА_1 було укладено договір, за яким вона подарувала відповідачці вищевказану частину квартири. Посилаючись на те, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 січня 2011 року рішення цього ж суду від 06 травня 2009 року було скасовано, а рішенням суду від 26 вересня 2011 року за нею було визнано право власності лише на ј частину квартири, ОСОБА_2 просила визнати укладений 10 липня 2009 року між нею та ОСОБА_1 договір дарування недійсним.

Відповідачка позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 березня 2012 року провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляджу до того ж суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначила, що будь-якого судового рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав судом не ухвалювалось, у зв'язку з чим підстав для закриття провадження у справі не вбачається.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що під час розгляду у 2011 році цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, позивачка ОСОБА_2 не надала суду даних про те, що у 2010 році подарувала ОСОБА_1 1/3 частини спадкової квартири, у зв'язку з чим останню не було залучено до участі у справі, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Матеріали справи не містять доказів існування таких, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами (ОСОБА_2 та ОСОБА_1), про той самий предмет (визнання договору дарування 1/3 частини нерухомого майна недійсним) і з тих самих підстав (скасування судового рішення про визнання за відчужувачем права власності на предмет договору).

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, апеляційна скарга підлягає задоволенню,а ухвала суду про закриття провадження у справі -скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 березня 2012 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді