Вирок № 24898383, 04.05.2012, Лисянський районний суд Черкаської області

Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 2311/696/12

2012 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2012

Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Добриднюк Н.О.

при секретарі Мельниченко Т.І.

з участю прокурора Іщенка О.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пилиповичі Бородянського району Київської області , жительки АДРЕСА_1, громадянки України, без освіти, не одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей , непрацюючої, раніше не судимої, обвинуваченої за ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Підсудна ОСОБА_2 23 травня 2006 року у невстановлений слідством час , в АДРЕСА_2 , проникла через вікно в будинок, який належить ОСОБА_3 , звідки таємно, умисно, з метою власної наживи, з кишені зимової куртки, яка знаходилася в шафі в одній із кімнат будинку, викрала гроші в сумі 1500 гривень, чим спричинила збитки потерпілому на вказану суму.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2вину свою в скоєнні злочину визнала повністю і пояснила, що дійсно скоїла злочин при обставинах та з наслідкам,

вказаними в обвинувальному висновку. Дійсно вона викрала в одному із сіл Лисянського району з будинку гроші в сумі 1500 гривень. Подробиць уже не пам'ятає, так як це було близько шести років назад. Злочин скоїла через нерозважливість, була молода і не усвідомлювала в повній мірі своєї поведінки. На даний час вона повністю усвідомила скоєне, матеріальні збитки потерпілому повністю відшкодовано, в скоєному щиро розкаюється, запевняє, що подібне більше не повториться. У неї на утриманні двоє малолітніх дітей та тітка інвалід 2 групи, яку вона доглядає, тому запевняє, що подібне не повториться.

Крім визнання вини самою підсудною, винність її в скоєнні злочину доведена зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового засідання, в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, доказами.

Дії підсудної ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, як таємное викрадення чужого майна( крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Обираючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, яка позитивно характеризується за місцем проживання та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, суд в діях підсудної не вбачає.

Як пом'якшуючі покарання обставини, суд враховує, що підсудна вину свою у вчиненні злочину визнала повністю, розкаялася в скоєному, на момент скоєння злочину мала молодий вік, в ході досудового слідства та в судовому засіданні давала послідовні, правдиві покази, чим активно сприяла розкриттю злочину, збитки від злочину повністю відшкодовано, з часу вчинення злочину до постановлення даного вироку пройшов тривалий час, на утриманні у підсудної двоє малолітніх дітей та тітка, інвалід 2 групи, яка потребує стороннього догляду.

Враховуючи обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної , суд приходить до переконання про можливість призначення підсудній більш м'якого покаранння, не зазначеного в санкції частини статті за цей злочин, у вигляді штрафу, застосувавши ст.69 КК України.

На момент постановлення даного вироку ОСОБА_2 не відбула покарання за вироком Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2011 року, тому до призначеного покарання їй необхідно приєднати невідбуте покарання за вказаним вироком .Оскільки призначені міри покарання по попередньому вироку та по даному вироку складанню не підлягають, остаточну міру покарання за даним вироком необхідно визначити у виді сукупності покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, скерувавши їх на самостійне виконання.

Цивільний позов по справі не заявленно.

Судові витрати по справі відсутні.

В період досудового слідства ОСОБА_2 було вибрано міру запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 17000 гривень.Заставу внесла тітка підсудної, ОСОБА_4. Підсудна на виклики суду з'являлася своєчасно, інші обов'язки не неї не покладалися, тому підстав для звернення застави в доход держави не має, майнові стягнення по справі відсутні. Заставодавець звернулася до суду з заявою про повернення застави. Перешкод до повернення застави суд не вбачає, тому застава повинна бути повернута заставодавцю.

На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст. 70, ч.3 ст.72 КК України, ст 154-1, 323, 324 КПК України, абз 5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року№ 7( із змінами від 12.06.2009 року) ,суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання одна тисяча гривень штрафу , застосувавши ст.69 КК України.

До призначеного покарання , на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднати невідбуте покарання за вироком Хмельницького міжрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2011 року і остаточно призначити до відбування покарання за сукупністю вироків три роки шість місяців позбавлення волі , звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України з іспитовим терміном на три роки та штраф одна тисяча гривень . Відбування покарання скерувати до виконання самостійно кожне.

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити заставу.

Після набрання чинності даним вироком заставу повернути заставодавцю ОСОБА_4 , зобов'язавши ТУ ДСА в Черкаській області перерахувати засттаву в сумі 17000(сімнадцять тисяч )гривень ОСОБА_4 , ІНН НОМЕР_1( отримувач ПриватБанк), на рахунок 29244825509100 у відділенні ПриватБанку , МФО 305299, ОКПО 14360570, для зарахування на карту НОМЕР_2 ОСОБА_4.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Черкаської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення а засудженою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Н. О. Добриднюк