Рішення № 24896543, 15.06.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.06.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.,

суддів - Куштана Р.Ю., Кондора Р.Ю.,

при секретарі - Палош Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Іршавського споживчого товариства до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Іршавського районного суду від 03 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

9 березня 2011 року Іршавське споживче товариство звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.

Позов мотивовано тим, що на підставі постанов Іршавської районної спілки споживчих товариств № 10 від 02 березня 2001 року та № 12 від 12 березня 2001 року «Про створення госпрозрахункового відособленого підрозділу в складі Іршавського споживчого товариства для торгівлі змішаними товарами» створено ГВП «Галаштів», керівником якого було призначено ОСОБА_1.

На підставі постанов Іршавської районної спілки споживчих товариств № 24 від 05 червня 2001 року та № 05 від 11 червня 2001 року «Про створення госпрозрахункового відособленого підрозділу в складі Іршавського споживчого товариства на базі Продмага № 3» створено ГВП «Старовина», керівником якого було призначено ОСОБА_2.

Після зняття структурних підрозділів ГВП «Галаштів» та ГВП «Старовина» з обліку як платників ПДВ за результатами перевірки, проведеної податковою інспекцією в Іршавському районі 09 листопада 2009 року, Іршавському споживчому товариству було визначено по ГВП «Галаштів» податкове зобов'язання в сумі 21951 грн. та штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 10975,50 грн., всього на загальну суму 32926,50 грн..

По ГВП «Старовина» позивачу було визначено податкове зобов'язання в сумі 14539 грн. та штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 7269,50 грн., всього на загальну суму 21808,50 грн..

Вилучення з обігу Іршавського споживчого товариства 54735 грн. з вини керівників ГВП «Галаштів» ОСОБА_3 та ГВП «Старовина» ОСОБА_2 завдало значної матеріальної шкоди позивачу, тому позивач вважає, що завдані матеріальні збитки підлягають стягненню на його користь з винних осіб, а саме з ОСОБА_1 в сумі 32926,50 грн. та з ОСОБА_2 в сумі 21808,50 грн. і просив також вирішити питання по судових витратах.

Крім того, позивачем було поставлено питання про поновлення строку звернення до суду із зазначеним позовом як пропущеного по поважним причинам.

Рішенням Іршавського районного суду від 03 квітня 2012 року позов задоволено.

Поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Іршавського споживчого товариства 32926,50 грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Іршавського споживчого товариства 21808,50 грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Іршавського споживчого товариства 3000 грн. витрат на правову допомогу, 547,35 грн. сплаченого судового збору та 60 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушується питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Межі доводів апеляційної скарги - за веденням звітності на відокремлених підрозділах «Старовина» та Галаштів» займалась бухгалтерія Іршавського СТ за що отримувала відповідну плату. Тому, за допущені порушення податкового законодавства, що були допущені в цілому по споживчому товариству, повинні нести матеріальну і іншу відповідальність працівники позивача, а не відповідачі. Юридична необізнаність позивача не може слугувати та визнаватись поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_5 просить відхилити апеляційну скаргу як необгрунтовану і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що з керівниками госпрозрахункових відособлених підрозділів «Старовина і «Галаштів», створеними у 2001 році в складі Іршавського споживчого товариства, відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено з позивачем трудовий контракт, в якому визначено межі матеріальної відповідальності, що вилучення з обігу Іршавського споживчого товариства 54735 грн. сталося з вини керівників ГВП «Галаштів» ОСОБА_1 та ГВП «Старовина» ОСОБА_2, якими завдано значної матеріальної шкоди позивачу і що завдані матеріальні збитки підлягають стягненню на користь Іршавського споживчого товариства з винних осіб, а саме з ОСОБА_1 в сумі 32926,50 грн. та з ОСОБА_2 в сумі 21808,50 грн. на підставі статей 130, 134 КЗпП України.

Однак з цими висновками суду не можна погодитись з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Судом встановлено, що на підставі постанов Іршавської районної спілки споживчих товариств № 10 від 02 березня 2001 року та № 12 від 12 березня 2001 року «Про створення госпрозрахункового відособленого підрозділу в складі Іршавського споживчого товариства для торгівлі змішаними товарами» створено ГВП «Галаштів», керівником якого було призначено ОСОБА_1.

На підставі постанов Іршавської районної спілки споживчих товариств № 24 від 05 червня 2001 року та № 05 від 11 червня 2001 року «Про створення госпрозрахункового відособленого підрозділу в складі Іршавського споживчого товариства на базі Продмага № 3» створено ГВП «Старовина», керівником якого було призначено ОСОБА_2.

Встановлено, що 1 квітня 2001 року правління Іршавської райспоживспілки в особі голови правління Горзов Г.Ю., засновник ГВП «Галаштів», та ОСОБА_1, керівником «ГВП «Галаштів» укладено трудовий контракт терміном на один рік, згідно п. 3.5 якого відповідачка у встановленому Законом порядку несе дисциплінарну і іншу відповідальність.

Такий же трудовий контракт укладено 5 червня 2001 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2

Встановлено, що позивач не укладав з відповідачами договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

З акту державної податкової інспекції у Іршавському районі від 9 листопада 2009 року №1527/23-50/01750861 «Про результати планової виїзної перевірки Іршавського споживчого товариства, код 01720861, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з липня 2006 року по 30 червня 2009 року...» вбачається, що Іршавське споживче товариство Іршавської райспоживспілки 14 грудня 1992 року зареєстроване як юридична особа рішенням Іршавської районної державної адміністрації і взято на податковий облік 19 грудня 1992 року ДПІ у Іршавському районі за №4-01ПП, що 26 лютого 2006 року структурний підрозділ ГВП «Галаштів», а 6 грудня 2006 року структурний підрозділ ГВП «Старовина» знято з обліку як платників податку на додану вартість.

За результатами перевірки, проведеної податковою інспекцією в Іршавському районі 09 листопада 2009 року, Іршавському споживчому товариству за період з 1 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року було визначено по ГВП «Галаштів» податкове зобов'язання в сумі 21951 грн. та штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 10975,50 грн., всього на загальну суму 32926,50 грн..

За період з 7 грудня 2006 року по 31 грудня 2008 року по ГВП «Старовина» позивачу було визначено податкове зобов'язання в сумі 14539 грн. та штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 7269,50 грн., всього на загальну суму 21808,50 грн..

Встановлено, що за результатами проведеної податковою інспекцією перевірки по дотриманню податкового законодавства структурними підрозділами Іршавським споживчого товариства «Галаштів» і «Старовина» за вказані вище періоди голову правління цього товариства Горзову Г.Ю. та головного бухгалтера споживчого товариства Зейкан Т.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку, що вбачається з постанов Іршавського районного суду від 3 грудня 2009 року.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що укладені з відповідачами трудові контракти є договорами про повну матеріальну відповідальність, оскільки не містять умови такого договору про те, що працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення ввірених йому підприємством, установою, органнізацією матеріальних цінностей.

Доводи позивача про порушення відповідачами трудової дисципліни у вигляді несплати ПДВ від реалізації продукції в касу товариства не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що очолювані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 госпорозрахункові підрозділи «Галаштів» і «Старовина», як і самі відповідачі, не являлися платниками податку на додану вартість і це вбачається з акту перевірки податкового органу від 19 листопада 2009 року.

Посилання позивача на теё що відповідачі, як працівники товариства та керівники його відокремлених підрозділів, отримували виручку від реалізації продукції з ПДВ, а грошові кошти в розмірі ПДВ нібито залишали собі є припущеннями позивача не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

З Положення про госпрозрахунковий відособлений підрозділ «Галаштів» і «Старовина» Іршавського споживчого товариства, вбачається, що зазначені підрозділи не являються платниками податку на додану вартість і тому на переконання колегії суддів керівники цих підрозділів, відповідачі по справі, не несуть матеріальну відповідальність в порядку ст. 134 КЗпП України за завдану позивачеві шкоду у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, оскільки послуги по веденню бухгалтерського обліку, розрахунків по сплаті податків та інших обов'язкових платежів по названим підрозділам надавали працівники бухгалтерії споживчого товариства за відповідну плату, як це передбачено п. 4.5 Положення(а.с.108).

З огляду на викладене та на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню як незаконне та необгрунтоване, оскільки висновки суду, що з вини відповідачів завдана матеріальна шкода позивачеві не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи і необхідно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідачів підлягають стягненню понесені та документально підтверджені втрати в сумі 137 грн. 50 коп. кожному.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314. 316, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Іршавського районного суду від 03 квітня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову Іршавського споживчого товариства до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків відмовити.

Стягнути з Іршавського споживчого товариства на користь ОСОБА_1 137 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Іршавського споживчого товариства на користь ОСОБА_2 137 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: