Ухвала суду № 24893515, 31.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2012 р. м. Київ К-28104/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Велта»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року

по справі №2а-4906/10/0570

за позовом Приватного підприємства «Велта»(надалі - ПП «Велта»)

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька (надалі -ДПІ у Калінінському районі м.Донецька)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкового повідомлення - рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька від 04.02.2010р. №0000861540/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2010р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька від 04.02.2010р. №0000861540/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Велта»судові витрати в розмірі 03,40грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішення апеляційної інстанції, ПП «Велта»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2010р., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Калінінському районі м.Донецька була здійснена позапланова невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Текфорум»за період 01.01.2007р. по 23.09.2009р., за наслідками якої було складено акт від 22.01.2010р. №627-23-1-30100153.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 25115грн., та порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у сумі 12524 грн.

На підставі зазначеного вище акта було прийнято податкове повідомлення -рішення від 04.02.2010р. №0000861540/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 37673грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення -рішення, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступних підстав.

Так, встановлено, що між позивачем та ТОВ «Текфорум»було укладені договори від 28.01.2008р. №14-08, зміст якого складає виконання ТОВ «Текфорум»робіт по налаштуванню електрообладнання на підстанціях ВАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод»та від 08.05.2008р. №26/08 змістом якого є виконані робіт по ремонту, монтажу, налаштуванню електрообладнання на об'єктах м.Донецька та області.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган посилається на те, що позивачем сформовано валові витрати за нікчемними правочинами, які є недійсними, хоча відповідач не оспорює факту реального виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені договори, акти приймання виконаних робіт, податкова накладна підписана ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння майном держави, учинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже -нікчемний (не створює юридичних наслідків).

Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ цієї вимоги є підставою недійсності правочину /ч.1 ст.215 ЦК України /.

Частина 2 статті 215 ЦК України встановлює, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом / нікчемний правочин /. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, окрім посилання в акті перевірки на нікчемний правочин було зазначено порушення правил оподаткування.

Коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, у такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину.

Натомість орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням ч.1 ст.208 ГК України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами и перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009р. по справі №2а-10363/09/0570 за позовом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до ОСОБА_1, ТОВ «Текфорум»- визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум»через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути, з моменту реєстрації тобто з 15.05.2007 року і визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №10004202, видане ТОВ «Текфорум»з 22.05.2007р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2009 року встановлено, що згідно письмових пояснень ОСОБА_1, останній директором підприємства був зареєстрований за одноразову грошову винагороду, ніяких документів по бухгалтерському та податковому обліку не підписував, до діяльності підприємства відношення не має, у реєстрації підприємства він участі не приймав.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом не надано жодного доказу що зміст укладених договорів суперечать нормам ЦК України та моральним засадам суспільства, оскільки вищенаведеними доказами по справі встановлено факт здійснення позивачем господарської діяльності з юридичною особою ТОВ «Текфорум», якій було визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ після проведення господарської операції.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2010р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Велта»-задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2010 року скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко