Постанова № 24892117, 19.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2012 року № 2а-6576/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., суддів Добрівської Н.А., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомДержавної митної служби УкраїнидоДержавної виконавчої служби Українипроскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового ВПВР ДВС України щодо притягнення Держмитслужби України до відповідальності за невиконання без поважних причин судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем, а також визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.04.2012 ВП № 31381258.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судові засідання 25.05.2012, 06.06.2012 та 14.06.2012 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову від 22.02.2012 ВП № 31381258 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-17763/11/2670 від 10.02.2012 виданого Окружним адміністративним судом міста Києва про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення Київської регіональної митниці з 03.11.2011.

Як видно з матеріалів справи, постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2012 ВП № 31381258, яку позивач отримав 12.03.2012, Держмитслужбі України вказано про негайне виконання судового рішення - поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення Київської регіональної митниці з 03.11.2011.

20.03.2012 Держмитслужба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою № 14/1-873 про встановлення способу і порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2012.

29.03.2012 Держмитслужба України також звернулася до начальника ВПВР ДВС України із заявою № 14/3-979, у якій зазначила обставини щодо неможливості виконання виконавчого листа № 2а-17763/11/2670 від 10.02.2012 у встановлений державним виконавцем строк та просила державного виконавця звернутися до суду з тих же мотивів та зупинити виконавче провадження до встановлення судом способу та порядку виконання судового рішення, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з зазначенням дати вручення та прізвищем особи, яка отримала вказану заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2012, яка надійшла на адресу позивача 07.05.2012, розгляд заяви Держмитслужби України про встановлення способу та порядку виконання рішення відкладено до надходження справи № 2а-17763/11/2670 з суду апеляційної інстанції.

03.05.2012 позивачем отримано лист ВПВР ДВС України від 24.04.2012 № Л-1887-5/4 з постановою від 24.04.2012 ВП № 31381258 про накладення на Держмитслужбу України штрафу у розмірі 1360,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною першою ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

З матеріалів справи видно, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 263 КАС України та ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», та звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2012, а також звернувся до ВПВР ДВС України із заявою щодо неможливості виконання виконавчого листа № 2а-17763/11/2670 від 10.02.2012 у встановлений державним виконавцем строк та просив державного виконавця звернутися до суду з тих же мотивів та зупинити виконавче провадження до встановлення судом способу та порядку виконання судового рішення.

Таким чином, позивач повідомив відповідача про існування поважних причин щодо неможливості виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 31381258, у зв'язку з тим, що позивачу не зрозуміло спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2012.

Відповідно до змісту ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Проте, всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»відповідач жодним чином не відреагував на вищевказану заяву позивача, не розглянув її та не повідомив позивача про результати її розгляду.

За таких умов, приймаючи до уваги вимоги ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає доведеним факт існування у позивача поважних причин для невиконання дій зазначених в постанові про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2012 ВП № 31381258.

За змістом ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»не розглянуто заяву позивача від 29.03.2012 № 14/3-979, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо притягнення Держмитслужби України до відповідальності за невиконання без поважних причин судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем, а відтак, відповідачем передчасно та безпідставно винесено постанову про накладення штрафу від 24.04.2012 ВП № 31381258, у зв'язку з чим вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, і не довів правомірності своїх дій.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України про притягнення Державної митної служби України до відповідальності за невиконання без поважних причин судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 24.04.2012 ВП № 31381258, винесеної Державною виконавчою службою України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної митної служби України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України про притягнення Державної митної служби України до відповідальності за невиконання без поважних причин судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.04.2012 ВП № 31381258, винесену Державною виконавчою службою України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя СуддіК.С. Пащенко Н.А. Добрівська І.В. Смолій