Постанова № 24891705, 12.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2012 р. № 2а- 5010/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання -Фоміній В.В.,

за участю: представника позивача - Скоркіної І.С.,

представника відповідача - Кального О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН МАРЕ"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН МАРЕ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати незаконними (протиправними) дії Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова, щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012р. форми "Р" №0000022210; скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012р. форми "Р" № 0000022210.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідачем в Акті перевірки № 113/23-212/36816795 від 29.03.2012р. на думку позивача необґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 198.3, 198.6, от. 198 Податкового Кодексу України по правочину, укладеному ТОВ "ДОН МАРЕ" з ТОВ «Бізнес-консалтинг плюс»та як наслідок безпідставність заниження податку на додану вартість всього у сумі 35000,0 грн. за травень 2011 року. З огляду на вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а дії по прийняттю зазначеного рішення підлягають визнанню противоправними.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012р. форми "Р" №0000022210 є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в період з 27.03.2012р. по 29.03.2012 р. Індустріальною міжрайонною Державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН МАРЕ" з питань дотримання даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (код платника 37093546) за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., за результатами складено Акт від 29.03.2012 року № 113/23-212/36816795 .

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог: п.п. 198.3, 198.6, ст. 198, Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 35000,0 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 35000,0 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012р.форми " Р" № 0000022210, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 35001,0 грн., з яких за основним платежем 35000,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,0 грн.

Щодо встановлених податковим органом порушень позивачем п.п. 198.3, 198.6, ст. 198, Податкового Кодексу України за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.04.2011 року між ТОВ "ДОН МАРЕ" (Замовник) та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 04/04-01, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати маркетингові послуги по замовленню Замовника, а саме: аналіз ефективності рекламної кампанії яка проводилась позивачем в 2009-2010рр.; розробка стратегії просування товару Замовника на ринку рибопродуктів м.Харкова з використанням легенди бренду "ДОН МАРЕ"; маркетингове дослідження можливостей ринку реклами по розповсюдженню інформації про продукцію Замовника: маркетингові дослідження особливості ринку зовнішньої реклами, вибір ескізу макету зовнішньої реклами, маркетингове дослідження можливостей реклами та ТВ каналах, маркетингове дослідження інших видів реклами; розподіл рекламного бюджету Замовника в рамках маркетингової стратегії на 2011 рік; прогнозовані економічні вигоди від впровадження проекту. Також, договором встановлено що результат виконаних робіт передається Виконавцем Замовнику на паперовому носії.

Згідно пп.2.1. вказаного договору від 04.04.2011 року № 04/04-01 вартість послуг визначається сторонами в Протоколі узгодження договірної вартості на маркетингові послуги.

Згідно наданого до матеріалів справи протоколу узгодження договірної вартості на виконання маркетингових послуг від 04.04.2011 (додаток до договору від 04.04.2011 №04/04-01) загальна вартість робіт (послуг) складає 210000,0 грн., в т.ч. ПДВ на суму 35000,0 грн.

ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" було виписано ТОВ "ДОН МАРЕ" податкову накладну від 31.05.2011р. № 152, суми податку на додану вартість за вказаною накладною включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2011р.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та відповідно до п. 2.4 умов договору, позивачем наданий до матеріалів справи акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.05.2011року, який має дефекти форми, змісту та походження, а саме не вказано місце складання акту, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 2.1., 2.2 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.3.1 умов договору про надання послуг від 04.04.2011 року № 04/04-01, Замовник надає Виконавцю всю інформацію та документацію, необхідну для виконання робіт/наданих послуг Виконавцем, не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до бажаної дати початку виконання робіт/наданих послуг, якщо сторонами на досягнута інша домовленість.

Позивачем до матеріалів справи на надано доказів того, яким саме чином відбувалось надання позивачем Виконавцю не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до бажаної дати початку виконання робіт/наданих послуг всієї інформації та документації, необхідної для виконання робіт/наданих послуг Виконавцем.

Позивачем до матеріалів справи надано незавірену належним чином копію «Звіту за результатами маркетингового дослідження можливості ринку реклами по розповсюдженню інформації про продукцію рибного маркету «ДОН Маре»в місті Харкові»».

Вказаний Звіт не має дати і місця складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення вказаної роботи і правильності її оформлення, підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Неможливо взагалі встановити походження вказаного звіту та не надано доказів, які б підтверджували те, що загаданий звіт виготовлений та складений на виконання положень договору від 04.04.2011 року № 04/04-01.

Також, підприємством не надано інших документів, які б підтверджували пов'язаність зазначених витрат з реалізацією товарів, стимулюванням збуту продукції, політики цін, організації та управлінні руху продукції до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків, як того потребує ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІУ від 16.07.1999р.

Надані до матеріалів справи акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна, протокол узгодження договірної вартості на виконання маркетингових послуг, Звіт за результатами маркетингового дослідження можливості ринку реклами по розповсюдженню інформації про продукцію рибного маркету «ДОН Маре»в місті Харкові, висновків суду не спростовують.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно наданого акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.11.2011р. №214/23-03-05/37093546 встановлено, що основний вид діяльності ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" є інші види оптової торгівлі, що не узгоджується з наданими послугами на адресу підприємства позивача.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Пунктом 198.1. ст.. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що наявність податкових накладних не є вичерпною умовою для формування податкового кредиту підприємства платника податків.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладеного правочину, а надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України та не можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень глави 6 КАС України.

Крім того, щодо позовних вимог позивача про незаконність (протиправність) дій податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, дії Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012р. форми "Р" №0000022210 на підставі висновків акту перевірки № 113/23-212/36816795 від 29.03.2012р., відповідають вимогам податкового законодавства, отже є правомірними.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.04.2012р. форми "Р" № 0000022210 відповідає ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН МАРЕ" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко