Постанова № 24891691, 12.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/2831/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представники позивача - Галімон Н.А., Доценко І.О.,

представника відповідача - Талденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2012р. № 0000072280/1647 та № 0000082250/1648.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м. Суми було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", за результатами якої складено Акт від 19.03.2012р. № 1614/235/14005202/23.

03.04.2012р. відповідач виніс два податкових рішення № 0000072280/1647, яким збільшено суму податкового зобов'язання позивача за платежем "Податок на прибуток" на 60998 грн. та № 0000082250/1648, яким збільшено суму податкового зобов'язання позивача (призначення платежу, тобто вид податку, з якого донараховано зобов'язання в повідомленні-рішенні не вказано) за основним платежем на 53041 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) 26521 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами згаданої перевірки, неправомірними з наступних причин:

Позивач зазначає, що в Акті перевірки вказано, що правочини між TOB "БВК компанія Федорченко" та TOB "Будмашпост" є нікчемними, а господарські операції по поставці паливно-мастильних матеріалів (ПММ) здійснювались лише документально, без реального настання наслідків. Вказані твердження на думку позивача не відповідають дійсності.

За всіма господарськими операціями було повністю проведено розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями, проведеними відповідними банківськими установами.

Отримане від TOB "Будмашпост" паливо було частково продано ВАТ "Будінмашсервіс", та частково використане у власних виробничих потребах, - тобто дані господарські операції цілком відносяться до господарської діяльності позивача, у понятті, визначеному ст. 14 ПКУ та ст. З Господарського кодексу України (ГКУ). Отже, підстав вважати вищенаведені операції безтоварними чи не направленими на реальне настання наслідків у перевіряючої особи не було. Доказів відсутності чи підроблення первинних документів по даних операціях в Акті перевірки не наведено.

Таким чином, у позивача відсутні підстави до не включення витрат із придбання ПММ у TOB "Будмашпост" до складу валових витрат підприємства.

Оскільки суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до податкового кредиту, підтверджені всіма первинними документами на підставі здійснення господарських операцій з придбання товарів, в тому числі податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог закону, то висновки Акту перевірки є такими, що протирічать вимогам закону та порушують законні права та інтереси позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме: TOB "Будмашпост". Від Харківської об»єднаної ДПІ надійшов акт 07.10.11 № 299/35604078 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДМАШПОСТ» (код за ЄДРПОУ 35604078) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року в якому: Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

TOB «Будмашпост» не має нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, основний постачальник ПП «Індиго».

Отримано інформацію , що стосовно діяльності ПП «Індиго» проводиться досудове слідство по кримінальній справі № 10110059, порушеній за ч.2 ст.205 КК України. У СУ ГУМВС України в Харківській області отримано копію протоколу допиту гр. ОСОБА_4, який відповідно до реєстраційних документів є керівником та засновником ПП «Індиго». Відповідно до протоколу допиту гр. ОСОБА_4 не має відношення до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Матеріали, щодо взаємовідносин TOB «Будмашпост» з ПП «Індиго» вилучені та знаходяться у СУ ГУМВС України в Харківській області.

Враховуючи те, що TOB «Будмашпост» не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства, таким чином, правочини укладені від імені TOB «Будмашпост не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, а отже є нікчемними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, на підставі наказу від 02.03.2012р. № 865 та згідно направлення від 03.02.2012р. № 891 Державною податковою інспекцією в м. Суми з 03.02.2012р. по 12.03.2012р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко".

За результатами вказаної перевірки ДПІ в м. Суми було складено Акт про результати документальної виїзної перевірки від 19.03.2012р. № 1614/235/14005202/23 (а.с. 18 - 44, т.1), на підставі якого 03.04.2012р. ДПІ в м. Суми були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000072280/1647, яким збільшено суму податкового зобов'язання позивача за платежем "Податок на прибуток" на 60998 грн. (а.с. 10, т.1), та № 0000082250/1648, яким збільшено суму податкового зобов'язання позивача (вид податку, з якого донараховано зобов'язання в повідомленні-рішенні не вказано) за основним платежем на 53041 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) 26521 грн. (а.с. 11, т.1).

В Акті перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів, вчинених між TOB "БВК компанія "Федорченко" та TOB "Будмашпост" з купівлі-продажу ПММ, в результаті чого встановлено порушення позивачем пп.14.1.27.,14.1.56 п.14.1. ст.14, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.138.1 ст. 38.Податкового Кодексу України та донараховано податок на прибуток в розмірі 60998 грн. у за 3 квартал 2011 року, та п. 185.1 ст.185. п. 187.1 ст. 187, п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України , ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1,2 ст. 228 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 53041 грн. за липень 2011 року.

Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу та вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи суд вбачає, що TOB «Будівельна ВКК «Федорченко» (Замовник) укладено договір від 10.03.2011р. № 10-03/дт з TOB "Будмашпост" (Виконавець), відповідно до якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і своєчасно сплатити за нафтопродукти ( далі «Товар») (а.с. 62-65, т.1).

На виконання вказаного договору 13.07.2011р., згідно видаткової накладної № 245 (а.с. 66 т.1) та товарно-транспортної накладної (автопідприємство ПП ОСОБА_1.) (а.с. 68 т.1), TOB "БВК компанія "Федорченко" отримало дизпаливо від TOB "Будмашпост" у кількості 38000 л. на суму 328698,48 грн. в т.ч. ПДВ 54783,08 грн., податкова накладна № 19 від 13.07.2011р. (а.с. 67 т.1) Оплачено товар в повному обсязі платіжним дорученням № 679 від 13.07.2011р. (а.с. 76 т.1)

Також, 20.07.2011р., згідно видаткової накладної № 250 (а.с. 70 т.1) та товарно-транспортної накладної (власний транспорт позивача) (а.с. 72 т.1), TOB "БВК компанія "Федорченко" отримало бензин від TOB "Будмашпост" у кількості 9085 л. на суму 77222,14 грн. в т.ч. ПДВ 12870,36 грн., податкова накладна № 27 від 20.07.2011р. (а.с. 71 т.1) Оплачено товар в повному обсязі передоплатою платіжним дорученням № 691 від 19.07.2011р. (а.с. 77 т.1). Всього позивачем було отримано ПММ від ТОВ «Будмашпост» на суму 405920,62 грн., в т. ч. ПДВ.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, отримане від TOB "Будмашпост" паливо було частково реалізовано позивачем третім особам - 9085 л. дизпалива продано ВАТ "Будінмашсервіс", згідно договору купівлі-продажу № 01/05 від 04.02.2011р., та частково використане у власних виробничих потребах.

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору поставки №10-03/дт від 10.03.2011.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено. що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд вважає, що документи (видаткові, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення) щодо операцій поставки ТОВ «БВКК Федорченко» та ТОВ «Будмашпост» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Отже, судом встановлено, що оскаржений правочин був товарним, товар був отриманий на підставі спірної угоди, факт його транспортування підтверджений відповідними товарно-транспортними накладними, оплата товару здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненою між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо твердження позивача про неповне заповнення товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податків у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача про нікчемність договору між ТОВ "БВКК Федорченко» та ТОВ "Будмашпост" ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Тобто, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 03 квітня 2012 року № 0000072280/1647 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60998,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 03 квітня 2012 року № 0000082250/1648 про збільшення суми податкового зобов'язання на суму за основним платежем 53041,00 грн. та за штрафними санкціями 26521,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18 червня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек