Постанова № 24891649, 31.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

31 травня 2012 р. №2а-17444/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.

за участю представника позивача - Малахової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 97" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "Плюс 97", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001852302 від 07.11.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням приписів діючого законодавства України, оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено вказане податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам справи. Господарська операція ТОВ "Плюс 97" з ТОВ "Позитив-ВМ", що відбулася у червні 2011 р., носить реальний характер та підтверджена належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 21.09.2011 року №2683/23/36458576, довідку від 12.09.2011 року №1560/23-104/37364421. Зазначив, що за червень 2011 року господарська діяльність контрагента позивача ТОВ "Позитив ВМ" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності, тому первинні документи, на підставі яких позивачем було задекларовано податковий кредит, визнані як дефектні та не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників ПДВ.

Представник позивача Малахова Ю.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Від представника відповідача Гадяцької Т.О. надійшло клопотання з проханням слухати справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс 97" (далі - ТОВ "Плюс 97") зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.07.2009 року №14801020000044640 (т.1 а.с.10), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.12).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Плюс 97" (код 36458576) в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Позитив ВМ" (код 37364421) за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.).

За результатами перевірки складений акт від 21.09.2011 року №22683/23/36458576 (т.1 а.с.13) щодо непідтвердження господарських операцій між ТОВ "Плюс 97" та ТОВ "Позитив ВМ", виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, у зазначених обсягах наявні ознаки дефектності первинних документів за червень 2011 року, а також порушення п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України та ст.1, п.2 ст.3, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 843979,00 грн.

За виявленими порушеннями відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 року №0001852302 (т.1 а.с.21), яким донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 843979,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 21.09.2011 року №22683/23/36458576, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. встановлено його завищення у сумі 843979,00 грн. по придбанню товарів у ТОВ "Позитив ВМ". Підставою для висновку щодо заниження податку на додану вартість на вказану суму стала довідка від 12.09.2011 року №1560/23-104/37364421 (т.1 а.с.107) ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Позитив ВМ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Плюс 97" їх реальності та повноти відображення в обліку з червень 2011 року.

ДПІ у Московському районі м.Харкова зазначило, що за червень 2011 р. господарська діяльність ТОВ "Позитив ВМ" має ознаки нереальності, зокрема, ТОВ "Позитив ВМ" має незначний штат працюючих осіб, відсутність власних офісних, виробничих, торгівельних, складських приміщень, відсутність основних фондів. Таким чином, відповідачем зроблено висновок щодо заниження позивачем ПДВ за червень 2011 року на суму 843979,00 грн., оскільки первинні документи за угодою між позивачем та ТОВ "Позитив ВМ" складені з порушенням чинного законодавства, без наміру укладення угоди спрямованої на набуття господарських прав та обов'язків, а кінцеві дії ТОВ "Плюс 97" призвели до умисного порушення інтересів держави.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Плюс 97", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у червні 2011 року ТОВ "Плюс 97" задекларувало у складі податкового кредиту суму у розмірі 843979,52 грн. на підставі податкових накладних, що були отримані від ТОВ "Позитив ВМ". Взаємовідносини між ТОВ "Плюс 97" та ТОВ "Позитив ВМ" виникли на підставі зобов'язань, оформлених договором поставки від 01.05.2011 року №1/05/2011 (т.1 а.с.22).

Згідно п.1.1 вказаного договору ТОВ "Позитив ВМ" (постачальник) поставляє, а ТОВ "Плюс 97" (покупець) приймає і зобов'язується сплатити на умовах, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в накладних, які засвідчують передачу-прийом товару від постачальника до покупця, і є невід'ємною частиною цього договору. Сукупність всіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар, є ціною цього договору.

Пунктом 2.2 вказаного договору встановлено, що поставка товару здійснюється за попередньою узгодженістю сторін, шляхом вивозу товару транспортом покупця або доставкою товару транспортом постачальника.

На виконання умов договору ТОВ "Плюс 97" прийняло товар -одяг, який був у користуванні, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.39-54, 136-143, т.2 а.с.83-90), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (т.1 а.с.55-60, т.2 а.с.91, 128-133, 170-175), а ТОВ "Позитив ВМ" виписало податкові накладні (т.1 а.с.23-38, 148-157, т.2 а.с.92-99), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором товарів, які також знаходяться у реєстрі отриманих податкових накладних позивача (т.1 а.с.65-82, т.2 а.с.104-113, 138-164).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами - актами на сортування товарів, які використовувались у минулому (т.1 а.с.168-204), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, отримані позивачем за договором від 01.05.2011 року №1/05/2011 товари були реалізовані позивачем ТОВ "Шиворот-Навиворот", згідно договору від 01.01.2010 року (т.1 а.с.205-206). Свої зобов'язання сторони за вказаним договором виконали, що підтверджується податковими та видатковими накладними (т.1 а.с.207-250, т.2 а.с.1-29).

Фактичне здійснення перевезення товару за договором від 01.05.2011 року №1/05/2011 підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.144-147, т.2 а.с.32-36, 100-103), договором від 01.06.2011 р. №3-ТВ/2011 щодо надання транспортних послуг між ФО-П ОСОБА_3 (виконавець) та ТОВ "Плюс 97" (замовник) (т.2 а.с.30), актом виконаних робіт (т.2 а.с.31), свідоцтвом про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_4, ліцензією Міністерства транспорту та зв'язку України, виданою ФО-П ОСОБА_4 на внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, з ліцензійною карткою, договором оренди нежитлового приміщення за адресою: м.Харків, пр.Тракторобудівників, 114-В, к.2, площею 2985,80 м2., укладеним між від 01.04.2011 року ТОВ "Плюс 97" (орендар) та ПП "А.П.С.-Сервіс" (орендодавець) (т.2 а.с.72-76).

Також, на підтвердження реальності виконання господарських зобов'язань між ТОВ "Плюс 97" та ТОВ "Позитив ВМ" та правомірності первинних документів за договором від 01.05.2011 року №1/05/2011 позивачем надано штатний розклад, графік надання щорічних відпусток, наказ на призначення директора ТОВ "Плюс 97" - ОСОБА_5 від 25.08.2009 р. №1, протокол загальних зборів від 22.07.2009 р. №1/09, наказ від 25.08.2009 р. №1/1 щодо виконання обов'язків головного бухгалтера ТОВ "Плюс 97" ОСОБА_5 (т.2 а.с.77-81)

Також, до матеріалів справи наданий договір зберігання від 01.06.2011 р. між ТОВ "Позитив ВМ" (власник) та ТОВ "Бест Трейд Плюс" (охоронець), в якому зазначено, що для збереження товару власника виділене місце на складі охоронця загальною площею 198 м2, за що власник товару зобов'язується платити охоронцю за надану послугу, передача майна відбувається в складі, який орендує охоронець (т.2 а.с.168-169).

Судом встановлено, що податкові накладні (а.с.59-73), виписані ТОВ "Позитив ВМ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору ТОВ "Позитив ВМ" було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "Позитив ВМ" виконав свої зобов'язання за договором від 01.05.2011 року №1/05/2011, а ТОВ "Плюс 97" прийняв товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Позитив ВМ" в розмірі 843979,00 грн. за червень 2011 року. Зазначена сума ПДВ відображену у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6442.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що у договорі поставки від 01.05.2011 року №1/05/2011 не визначено кількість та обсяг партій продукції, а також ціну продукції, виходячи з того, що сторони у договорі є юридичними особами, які мають право на ведення своєї господарської діяльності та укладання договорів із вільним волевиявленням щодо умов договору, окрім умов, які не суперечать чинному законодавству України та істотним умовам договору. Як вбачається зі змісту договору, умов, які суперечать чинному законодавству України він не містить.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України та ст.1, п.2 ст.3, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Позитив ВМ".

Посилання відповідача на довідку від 12.09.2011 року №1560/23-104/37364421 (т.1 а.с.107), ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Позитив ВМ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Плюс 97" їх реальності та повноти відображення в обліку з червень 2011 року, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Позитив ВМ" персоналу, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "Плюс 97" та ТОВ "Позитив ВМ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001852302 від 07.11.2011 року прийняте Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України фактично понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1910,23 грн., що підтверджується квитанціями щодо сплати судового збору від 21.12.2011 р. №7698294 та від 28.05.2012 р. №2084.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 97" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 07.11.2011 року №0001852302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 97" (код ЄДРПОУ 36458576, м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 114/В, корп.2) судовий збір у розмірі 1910.23 грн. (одна тисяча дев'ятсот десять гривень 23 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 08.06. 2012 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.