Постанова № 24891241, 29.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/668/12

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернова Г.В. ,

при секретарі - Степанові П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Адлєр" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2011 р. №0000962304 та №0000972304, від 19.12.2011 р. №0001162304 та №0001172304,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000962304 від 30.09.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією в м. Житомирі, на підставі акту перевірки від 16.09.2011 року за № 4140/23-2/35954742 ; № 0001162304 від 19.12.2011 року, винесене за результатом розгляду скарги ДПА у Житомирській області, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 147518 грн., в тому числі за основним платежем 137782,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9736,00 грн.; №0000972304 від 30.09.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією в м. Житомирі, на підставі акту перевірки від 16.09.2011 року за № 4140/23-2/35954742 та № 0001172304 від 19.12.2011 року, винесене за результатом розгляду скарги ДПА у Житомирській області, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 505060,00 грн., задекларованого позивачем в квітні 2011 року. Вважає такі рішення податкового органу неправомірними та такими, що винесені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ґрунтуються на безпідставних та необґрунтованих висновках, викладених в акті перевірки від 16.09.2011 року за № 4140/23-2/35954742 та в Рішенні про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2011 року за № 25502/Б-С/25-009 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені правомірно на підставі чинного законодавства, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.09.2011 року по 07.09.2011 року державними податковими ревізорами інспекторами проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011 року та правильності подання уточнюючого розрахунку з ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. (термін перевірки був продовжений з 08.09.2011 року по 09.09.2011 року на підставі наказу ДПІ у м. Житомирі №2857 від 07.09.2011 року), за результатами якої складено акт від 16.09.2011 року за № 4140/23-2/35954742 (надалі - акт).

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп.185.1 ст.185, пп.187.1 ст.187, пп.188.1 ст.188, п.198.2., п.198.3., п.198.5. ст. 198, п.15 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість"розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 282936,00 грн., завищено р.24 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" на суму 504574,00грн. та занижено р.25 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011р. "сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду" на суму 185345,00 грн.;

- п.198.2 ст.198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року № 168\97-ВР (зі змінами та доповненнями, підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 38938 грн.

На підставі зазначеного акта заступником начальника ДПІ у м. Житомирі було прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2011 року № 0000962304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 212265,00 грн., в т.ч. основний платіж - 202529,00 грн., штрафна санкція - 9736,00 грн. та від 30 вересня 2011 року № 0000972304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 504574 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПА у Житомирській області.

Рішенням ДПА у Житомирській області про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2011 р. за № 25502/Б-С/25-009:

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 30 вересня 2011 року № 0000962304 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64747 грн. (основний платіж 64747), в іншій частині в сумі 147518 грн. (основний платіж 137782 грн., фінансова санкція 6736 грн.) залишає без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 30 вересня 2011 року № 0000972304 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 1 грн., в іншій частині -зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 504574 грн. залишає без змін;

- додатково збільшено суму зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 486 грн.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Житомирі 19 грудня 2011 року було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001162304 та № 0001172304.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ПП "Адлєр" 19.12.2011 р. на адресу Державної податкової служби України було надіслано скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 року за №0001162304 та №0001172304.

16 січня 2012 року позивачем було отримано від державної податкової служби України Рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.01.2012 р. за № 542/6/10-2115, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 30.09.2011 року № 0000962304 та № 0000972304, з урахуванням рішення ДПА у Житомирській області, прийнятого за розглядом скарги (від 19.12.2011 року № 0001162304, №0001172304), а скаргу - без задоволення.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, та прийнятими на їх основі податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки податковим органом зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Нертус» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 рік. Крім того, вказує, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Адлер», у зв'язку з чим вважає неправомірним формування останнім податкового кредиту у сумі 278577 грн.

Проте, як встановлено судом, 27 грудня 2010 року між ТОВ "Нертус" та позивачем було укладено дистриб'юторський договір №НР-27/12-АД. Предметом даного договору є купівля -продаж пестицидів. В свою чергу ТОВ "Нертус" має відповідну ліцензію на оптову торгівлю пестицидами № 601 від 29.09.2010р.

На протязі квітня 2011 року позивач придбав у ТОВ "Нертус" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1685906,64 грн. в т.ч. ПДВ 280984,43 грн., оплату за які проведено частково через розрахунковий рахунок в сумі 318897,36 грн. та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за раніше поставлений цукор на суму 1367009,28 грн., а саме: 14445,60 грн. в т.ч. ПДВ 2407,60 грн. згідно накладної № НР-0000656 від 05.04.2011р., податкової накладної № 307 від 28.03.2011р. Оплату за даний товар проведено 28.03.2011 р., п/д № 61.

Даний товар, а саме: "Раназол Ультра, т.к.с." був реалізований підприємством на протязі квітня 2011 року на загальну суму 1520,64 грн. в т.ч. ПДВ 253,44 грн., згідно накладної № НР-0001008 від 11.04.2011р., податкової накладної № 208 від 06.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 06.04.2011 р., п/д № 74, а також, згідно видаткових накладних: від 06.04.11 № РН-0000055-165 л, № РН-0000060 -10л, №РН-0000086 -10л; від 11.04.2011 р. № 0000094 -15л.

Також зазначений товар, "Раназол Ультра, т.к.с." був реалізований підприємством на протязі квітня 2011 року, на суму 3041,28 грн. в т.ч. ПДВ 506,88 грн., згідно накладної № НР-0001009 від 11.04.2011 р., податкової накладної № 213 від 08.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 08.04.2011 р., п/д №76. та згідно видаткових накладних: № РН-0000094 від 11.04.11 -20 л.

Також даний товар був реалізований підприємством на протязі квітня, вересня 2011 року на суму 14135,04 грн. в т.ч. ПДВ 2355,84 грн., що підтверджується накладною № НР-0001007 від 18.04.2011 р., податковою накладною № 253 від 18.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 18.04.2011 р., п/д №88. та видатковими накладними: № РН-0000103 від 15.04.11 -15 л; № РН-0000130 від 22.04.11 -20 л; № РН-0000432 від 15.09.11 -5 л.

Крім того, придбаний у ТОВ «Нертус» товар "Микадо" був реалізований підприємством на протязі квітня, вересня 2011 року, згідно видаткових накладних: № РН-0000104 від 18.04.11 -40 л; № РН-0000459 від 30.09.11 -5 л. на суму 6182,40 грн. в т.ч. ПДВ 1030,40 грн., згідно накладної № НР-0001006 від 19.04.2011 р., податкової накладної № 254 від 19.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 19.04.2011 р., п/д № 93.

Товар "Фатрін, к.е." був реалізований підприємством на протязі квітня 2011 року, згідно видаткових накладних: № РН-0000128 від 22.04.11 -75 л; № РН-0000140 від 28.04.2011р. на суму 108864,0 грн. в т.ч. ПДВ 18144,00 грн., згідно накладної № НР-0001004 від 20.04.2011 р., податкової накладної № 255 від 20.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 20.04.2011 р., п/д № 94.

Також товар "Аргумент, в.р." був реалізований підприємством на протязі квітня-травня 2011 року, згідно видаткових накладних: № РН-0000120 від 21.04.11 -2400 л; № РН-0000117 від 21.04.11 -260 л; № РН-0000155 від 04.05.11 - 40 л; № РН-0000166 від 05.05.11 -160 л; № РН-0000189 від 16.05.11 -140 л. на суму 170708,40 грн. в т.ч. ПДВ 28451,40 грн., згідно накладної № НР-0001005 від 20.04.2011р., податкової накладної № 256 від 20.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 20.04.2011 р., п/д № 94.

Товар "Тріумф, к.е. (5 л)"підприємство реалізувало протягом квітня- травня 2011 року, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000135 від 27.04.2011р., №РН-0000157 від 04.05.2011р. на суму 1367009,28 грн. в т.ч. ПДВ 227834,86 грн. ("Тріумф, к.е. (5 л) в кількості 7680 л), згідно накладної № НР-0001695 від 29.04.2011р., податкової накладної № 664 від 29.04.2011 р. Оплату за даний товар проведено 22 червня 2011 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за раніше поставлений цукор (видаткова накладна № РН-0000225 від 25.05.2011 р. на суму 500014,08 грн., довіреність № 0000180 від 25.05.2011 р.; видаткова накладна № РН-0000318 від 22.06.2011 р. на суму 866995,20 грн., довіреність № 0000181 від 22.06.2011 р.;) згідно договору № 70/Ц від 25 травня 2011 року.

Крім того, зазначений товар "Тріумф, к.е. (5 л)"був реалізований позивачем на протязі травня 2011 року, згідно видаткових накладних: № РН-0000157 від 04.05.11 -190 л; № РН-0000167 від 10.05.11 -4000 л; № РН-0000181 від 12.05.11 -150 л; № РН-0000157 від 04.05.11 -190 л; № РН-0000192 від 16.05.11 - 25 л; № РН-0000212 від 20.05.11 -2000 л; № РН-0000219 від 24.05.11 -45 л; № РН-0000222 від 25.05.11 -400 л; № РН-0000223 від 25.05.11 -120 л; № РН-0000242 від 27.05.11 -5 л; № РН-0000243 від 27.05.11 -30 л; № РН-0000245 від 30.05.11 -715 л.

Встановлено, що товарно-матеріальні цінності які були придбані в квітні 2011 року в ТОВ "Нуртус" були повністю реалізовані сільськогосподарським виробникам на протязі квітня-травня 2011 року.

Згідно Рішення про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2011 р. за №25502/Б-С/25-009 у податкового органу відсутні докази повернення цих коштів та цукру до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем, що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб.

В Рішенні про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2011 р. за №25502/Б-С/25-009 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за договором №НР-27/12-АД від 27.12.2010р., про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Нертус", про відсутність використання позивачем отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору купівлі-продажу або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Так, відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-1V, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Податковий орган не довів, що ТОВ "Нертус" на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також не було платником ПДВ.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо надання податковому органу документального підтвердження по розрахункам та по транспортуванню товару, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, посилання податкового органу в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 06.12.2011 р. за №25502/Б-С/25-009 на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Віконт Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період березень-травень 2011 року, як на доказ фактичного не отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Нертус" є безпідставними, так як даний акт оскаржується ТОВ "Віконт Плюс" в Харківському окружному адміністративному суді. Разом з тим, згідно п. 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Встановлено, що Харківським окружним адміністративним судом задоволено адміністративні позови ТОВ "Віконт Плюс" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (постанова від "27" січня 2012 р. по справі № 2-а-17827/11/2070) та ТОВ "Нертус" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (постанова від 01.02.2012р. по справі № 2а-15209/11/2070) .

Суд вважає, що за таких обставин позивач цілком правомірно задекларував податковий кредит в квітні 2011 року в сумі 278577 грн. за рахунок ТОВ "Нертус", у відповідності до положень п.198.1 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що позивачем на підставі накладної №НР-0001004 від 20.04.2011 року придбано в ТОВ "Нертус" товар «Аргумент в.р.» (20 л) у кількості 3000 л по ціні 30,24 грн. на суму 108 864,00 грн. в т.ч. ПДВ 18144,00 грн.

21 квітня 2011 року позивачем було відвантажено зазначений товар ПСП "ім. Цюрупи", у кількості 2400 л по ціні 49,17 грн. на загальну суму 118008,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000120 від 21.04.2011 року.

В матеріалах справи відсутні докази відвантаження позивачем ПСП "ім. Цюрупи" в квітні 2011 року аргументу в кількості 600 л, придбаного у ТОВ "Нертус".

За таких обставин, суд вважає, що позивачем цілком правомірно не задекларовано податкове зобов'язання за квітень 2011 року на суму 5900,00 грн. в зв'язку з відсутністю факту відвантаження ПСП "ім. Цюрупи" зазначеного товару в кількості 600л.

Також встановлено, що одним з основних видів господарської діяльності позивача з моменту його державної реєстрації, тобто з травня 2008 року, є оптова хімічними продуктами.

Господарська діяльність позивача з оптової торгівлі хімічними продуктами зокрема включає закупівлю хімічних продуктів в постачальників, що мають на це відповідні дозволи (ліцензії) та подальшу його реалізацію сільськогосподарським виробникам, від чого має прибуток.

Для реалізації своєї господарської діяльності, а саме зберігання товарно-матеріальних цінностей, в тому числі і хімічних продуктів позивачем було укладено з МПП "Фурор" договір оренди частини нежилого приміщення (склад) за адресою м. Житомир, вул. Бялика, 10 (сторінка 5 акта перевірки).

Одним з основних постачальників хімічних продуктів в перевіряємий період було ТОВ фірма "Габен", яке має на це відповідну ліцензію (на торгівлю пестицидами та агрохімікатами від 21.03.2011 р. № 86).

04 січня 2011 року між ТОВ фірма "Габен" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу добрива № 1-ж, яким продавець (ТОВ фірма "Габен") зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ПП "Адлєр") мінеральне добриво, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити.

Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що найменування товару, його кількість та ціна за одиницю виміру зазначаються у видаткових накладних.

На виконання даного договору ТОВ фірма "Габен"22.04.2011 року, згідно накладної №04-61, поставило позивачу товар, а саме "таліус 20% к.е. 1 л" на загальну суму 13600,0 грн. в т.ч. ПДВ 2266,67 грн.

Накладна № 04-61 від 22.04.11 містить всі необхідні реквізити, а саме: назву документа (розхідна накладна № 04-61); дату і місце складання (22 квітня 2011 року, м. Львів, вул. Персенківська, 19); назву підприємства, від імені якого складено документ (ТОВ фірма "Габен"); зміст та обсяг господарської операції ("таліус 20% к.е. 1 л" на загальну суму 13600,0 грн. в т.ч. ПДВ 2266,67 грн.), одиницю виміру господарської операції (л); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (Директор ТОВ фірма "Габен", головний бухгалтер ПП "Адлєр"); особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ОСОБА_1, підпис; підпис головного бухгалтера та директора ПП "Адлєр").

Разом з накладною ТОВ фірма "Габен", на виконання п.п. «б» п.187.1 ст. 187, п.п. 207.1 ст. 207 Податкового кодексу України, надало податкову накладну №04-00042 від 22.04.2011 року.

Даний товар було доставлено на підприємство СПД ФО ОСОБА_2, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 0000000028 від 22.04.2011р.

Крім того, зазначений товар 22.04.2011 року було реалізовано ПСП "Новоселиця" (видаткова накладна № РН-0000128 від 22.04.2011р., довіреність № 67 від 22.04.2011р.)

25 січня 2011 року між ТОВ фірма "Габен" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу насіння (посівний матеріал) № 16-ж, яким продавець (ТОВ фірма "Габен") зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ПП "Адлєр") насіння (посівний матеріал), в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити.

Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що найменування товару, його кількість та ціна за одиницю виміру зазначаються у видаткових накладних.

На виконання даного договору ТОВ фірма "Габен" 06.04.2011 року, згідно накладної №04-45, поставила ПП "Адлєр" насіння (посівний матеріал), а саме "Казино насіння цукровий буряк" в кількості 100 посівних одиниць та "Туніка насіння цукровий буряк" в кількості 320 посівних одиниць на загальну суму 381578,40 грн. в т.ч. ПДВ 63596,40 грн. (сторінка 25 акта перевірки).

Разом з накладною ТОВ фірма "Габен", на виконання п.п. «б» п.187.1 ст. 187, п.п. 207.1 ст. 207 Податкового кодексу України, надало податкову накладну №0400028 від 06.04.2011 року.

Встановлено, що даний товар було доставлено на підприємство СПД ФО ОСОБА_2, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 0000000025 від 06.04.2011р.

Суд вважає, що за таких обставин позивачем правомірно віднесено в квітні 2011 року до складу податкового кредиту 65863,07 грн. за отримані по договору купівлі-продажу добрива № 1-ж від 04.01.2011 р. мінеральне добриво, згідно розхідної накладної № 04-61 від 22.04.2011р., податкової накладної №04-00042 від 22.04.2011 року, ТТН № 0000000028 від 22.04.2011р. та по договору купівлі-продажу № 16-ж від 25.01.2011 р. насіння (посівного матеріалу), згідно розхідної накладної № 04-45 від 06.04.2011 р., податкової накладної №0400028 від 22.04.2011 року, ТТН № 0000000025 від 06.04.2011р.

Крім того, встановлено, що поміж іншими зазначеними вище видами діяльності, позивач займається оптовою торгівлею цукру, яка зокрема включає закупівлю цукру в сільськогосподарських підприємств та подальшу його реалізацію комерційним структурам, від чого отримує прибуток.

Перевіряючи зазначену господарську діяльність, податковим органом встановлено та зазначено в акті перевірки, що в порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України підприємство завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 536500,00 грн., так як в ході проведення перевірки не доведено наявність господарської мети та економічної доцільності, крім отримання податкових вигод, від здійснення операцій з перерахування коштів на рахунок ПСП « ім.. Цюрупи».

Проте, судом встановлено наступне: позивачем 23 березня 2011 року було укладено з ПСП "ім. Цюрупи" договір поставки цукру на умовах 100% попередньої оплати, як гарантію відвантаження цукру ПСП "ім. Цюрупи" в сумі 3219000 грн. на користь позивача.

Виконуючи умови договору, позивачем в квітні 2011 року, на підставі рахунків, було перераховано ПСП "ім. Цюрупи" попередню оплату за цукор в розмірі 3219000,0 грн в т.ч. ПДВ 536500,0 грн. (платіжні доручення № 87 від 15.04.11 на суму 2045000,0 грн., № 99 від 20.04.11 на суму 309000,0 грн. та № 100 від 22.04.11 на суму 865000,0 грн.)

В свою чергу, в зв'язку з отриманням попередньої оплати за цукор та керуючись п. 187.1 ст.187, п. 207.1 ст. 207 Податкового кодексу України, ПСП "ім. Цюрупи" виписало позивачу податкові накладні № 5 від 15.04.11 на суму 2045000,0 грн. в т.ч. ПДВ 340833,33 грн.; №7 від 20.04.11 на суму 309000,0 грн. в т.ч. ПДВ 51500,0 грн.; №8 від 22.04.11 на суму 865000,0 грн. в т.ч. ПДВ 144166,67 грн.

Суд вважає, що за таких обставин позивач, здійснивши попередню оплату та отримавши податкові накладні від ПСП "ім. Цюрупи" та керуючись п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198, п.п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 536500,0 грн.

Крім того, позивачем в травні 2011 року були включені до уточненого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року податкові накладні ТОВ "Імперія-Агро" від 05.07.2010 р. № 369 на суму ПДВ 242,64 грн.; від 08.07.2010 р. № 380 на суму ПДВ 4922,56 грн.; від 12.07.2010 р. № 377 на суму ПДВ 254,04 грн.; від 14.07.2010 р. №382 на суму ПДВ 6490,26 грн., що не були включені до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2010 року.

В Акті перевірки від 16.09.2011 за № 4140/23-2/35954742 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з ТОВ "Імперія-Агро", про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Імперія-Агро", про відсутність використання позивачем отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо надання податковому органу документального підтвердження по розрахункам та по транспортуванню товару, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази безпідставності поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та відповідно відсутні докази неправомірності збільшення позивачем податкового кредиту за липень 2010 року на суми податкових накладних ТОВ "Імперія-Агро" у розмірі 38937,60 грн. Вказана сума підтверджується наявними податковими накладними від 05.07.2010 року № 369, від 08.07.2010 року № 380, від 12.07.2010 року № 377 та від 14.07.2010 року № 382.

Суд вважає, що за таких обставин позивачем правомірно задекларовано податковий кредит за липень 2010 року за рахунок ТОВ "Імперія-Агро" в розмірі 38937,60 грн., та з цих підстав не вбачає порушень вимог п.198.2 ст.198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та пп.7.2.3 п.7.2 та пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ ( із змінами та доповненнями), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Підпунктом 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п.п. "а" п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Положенням п.п. "а" п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Стаття 188 Податкового кодексу України визначає порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Так, абз. 1,2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п.п. "а" п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Разом з тим, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Разом з тим, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому в Податковому кодексі України відсутня будь-яка залежність дати виникнення права на податковий кредит від статусу контрагента та від економічної доцільності.

Спірні правовідносини, на момент їх виникнення щодо правомірності задекларованого позивачем кредиту за липень 2010 року за рахунок ТОВ "Імперія-Агро" в розмірі 38937,60 грн., регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ( далі - Закон).

Так, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не надано, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд ,-

постановив:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.09.2011 за № 0000962304, № 0000972304 та від 19.12. 2011 року за № 0001162304, № 0001172304.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 05 червня 2012 р.