Постанова № 24890931, 23.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/950/12

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Проценко Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000052340 від 06.02.2012 р., № 0000062340 від 06.02.2012 р., № 0000072340 від 06.02.2012 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним і скасування податкових повідомлень-рішень Малинської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.02.2012 року №0000052340, яким позивачу донараховано податок на прибуток в розмірі 173031,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 43258,00грн., № 0000062340 від 06.02.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 182100 грн. та № 0000072340 від 06.02.2012 року, яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 220,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Малинська ОДПІ під час здійснення перевірки Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 рік, прийшла до помилкових та безпідставних висновків щодо завищення підприємством валових витрат та віднесення до їх складу вартості отриманих послуг, які не пов'язані з їх подальшим використанням в господарській діяльності. Вказав, що вказані витрати підтверджені документально, товари та роботи придбані ПАТ "Детвілер" для подальшого використання у власній господарській діяльності (в зв'язку з організацією, веденням виробництва, продажем продукції), тобто з дотриманням вимог норм п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138, п.п. 198.6 ст. 198.7 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим відсутні підстави для висновку про завищення ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" валових витрат, податкового кредиту, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість. Крім того, просить відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 158-159).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Посадовими особами Малинської МДПІ Житомирської області проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" код за ЄДРПОУ 32306009 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 рік, про що складено акт № 21/23-10/32306009 від 27.01.2012 року (а.с.16-22).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

-п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 173031 грн. та зменшено суму від'ємного значення у сумі 182100 грн.;

-п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в січні2011 року було завищено податковий кредит на суму ПДВ 220,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Малинською ОДПІ 06.02.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000052340, яким позивачу донараховано податок на прибуток в розмірі 173031,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 43258,00 грн., № 0000062340 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 182100 грн. та № 0000072340, яким платнику податків зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 220,00 грн.

При проведенні перевірки правильності включення ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" до складу валових витрат вартості отриманих гофроящиків від постачальника ТОВ "Основа Папір"; азоту технічного, транспортно-експедиційних послуг, оформлення документації від постачальника ПАТ "Лінде Газ Україна" (на порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), податковим органом встановлено завищення валових витрат та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР ( далі - Закон), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим п. 5.11 ст. 5 Закону, передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В акті перевірки податковий орган посилається на те, що первинні документи (видаткові накладні від постачальника ПАТ "Лінде Газ Україна" та товарно - транспортні накладні від постачальника ТОВ "Основа Папір") не відповідають порядку їх заповнення та вимогам чинного законодавства, як на підставу неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей від постачальників та транспортних послуг на їх доставку.

Суд не погоджується з такими висновками перевіряючих, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV (далі -Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Закону, частиною другою якої передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, в розумінні ст. 9 Закону, під первинними документами слід розуміти договори, платіжні документи, відповідні акти виконаних робіт та прибуткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаними договорами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Разом з тим, на думку суду, неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, не є достатньою підставою для позбавлення добросовісного платника податку права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат, оскільки вони не свідчать про безтоварність вчинених господарських операцій.

Отже, ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" до складу валових витрат правомірно включив вартість отриманих гофроящиків від постачальника ТОВ "Основа Папір"; азоту технічного, транспортно-експедиційних послуг, оформлення документації від постачальника ПАТ "Лінде Газ Україна", оскільки вони підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вище викладене, відповідачем неправомірно донараховано податку на прибуток в сумі 173031 грн., в тому числі: за 2010 рік - 131148 грн. та за 2-3 квартали 2011року - 131148 грн.

Крім того, на думку перевіряючих, позивач всупереч вимог п.п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138 Податкового кодексу України, включив до складу валових витрат вартість отриманих послуг, а саме: послуги з аутсорсингу інформаційно - комунікаційних технологій від контрагента Datwyler IT Servises AG, не пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що керівництво Холдингу Детвілер ( Швейцарія), до складу якого входить ПАТ " Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" з метою оптимізації витрат та функціонування процесів ініціювало перегляд роботи ІТ служб в усіх компаніях групи - більше 40 підприємств у 20 країнах, внаслідок чого було виявлено перевитрати на програмне забезпечення та нераціональне придбання обчислювальної техніки, яка через несумісництво не дозволяла інтегруватися в єдину ІТ систему. Таким чином, керівництвом Холдингу було прийнято рішення про аутсорсинг ІТ процесу (ІКТ послуг) сторонньою компанією, та за результатами проведеного тендеру виконавцем було обрано компанію Siemens AG, підрозділ якої мав значний досвід у наданні таких послуг. Таким чином, задля забезпечення кваліфікованого моніторингу виконання послуг виконавцем та контролю витрат було створено компанію Datwyler IT, до складу якої увійшли спеціалісти інформаційних технологій, завданням яких становив раціональний розподіл витрат на ІТ аутсорсинг серед інших компаній групи. У зв'язку з цим кожна компанія групи не укладала договір на аутсорсинг безпосереднього з виконавцем, а з посередником Datwyler IT.

Отже, з метою оптимізації витрат на інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ) обслуговування шляхом централізованого управління процесом, між Datwyler IT Servises AG (постачальником послуг) та ПАТ "Детвілер Раббер Україна" (користувачем послуг) 14.09.2010 року укладено договір обслуговування ІКТ. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується надавати послуги у сферах, визначених в Додатку № 1. Згідно зазначеного Дадатку предмет договору включає послуги в наступних сферах: перехід з існуючої ІКТ інфаструктури на обслуговування зовнішнього постачальника (постійні витрати по договору з Siemens Schweiz AG, витрати на запити змін до Siemens Schweiz AG, оплати консультацій у зв'язку з міграцією, вартість проекту E-Learning Basis (база електронного навчання); центр компетенції ІКТ в Альтдофрі, Швейцарія (координування з зовнішнім та внутрішнім постачальником, узгодження умов договору). Вартість включає: витрати на персонал, витрати на обслуговування та інфраструктуру, виставлені до сплати компанією Alvest AG, консультаційні послуги з юридичних питань, податків, ІКТ тощо, витрати на аудит, адміністративні витрати, витрати на попередню оплату третім сторонам; забезпечення постійної роботи ІКТ інфраструктури зовнішніми постачальниками послуг; забезпечення постійної роботи центру компетенції SAP; ліцензії та підтримка від Microsoft та SAP; ліцензія послуги E-Learning (електронне навчання), інші послуги з центральних закупівель.

Таким чином, для всіх підприємств груп були закуплені нові універсальні комп'ютери та ноутбуки, з метою забезпечення повної сумісності обладнання. Також було уніфіковано програмне забезпечення, проведена міграція і на сервери виконавця, що зумовило істотні витрати. На підприємстві позивача в м. Малині встановлено мережива обладнання, яке через широкосмуговий канал зв'язку забезпечує обмін даними з сервером. Наявність такої інфаструктури є передумовою ефективного планування робіт, своєчасного виконання замовлень для досягнення мети суб'єкта господарювання, з подальшим отриманням доходу у власній господарській діяльності.

Враховуючи нормативне регулювання вказаних правовідносин, суд зазначає, що згідно п.п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону ).

Разом з тим, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Дослідивши наявні у справі докази, у суду немає підстав ставити під сумнів використання у власній господарській діяльності ПАТ "Детвілер Ущільнюючі Технології Україна (в зв'язку з організацією, веденням виробництва, продажем продукції, тощо) послуг вище зазначеного контрагента.

Отже, витрати, понесені у зв'язку з оплатою вартості послуг від аутсорсингу інформаційно - комунікаційних технологій від з Datwyler IT Servises AG на загальну суму 329580 грн. за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 року, віднесено до складу валових витрат правомірно.

Відповідно до абз. "а" п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу витрат, витрати понесені на послуги з аутсорсингу інформаційно - комунікаційних технологій з відображенням даної операції в бухгалтерському обліку в оборотно-сальдовій відомості за дебетом рахунку 92 та кредитом рахунку 632 ( розрахунки з іноземними постачальниками) в сумі 120005 за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 р.

Щодо встановлених відповідачем порушень позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, з підстав неправомірності віднесення останнім у січні 2011 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в розмірі 220,00 грн. суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з податкової накладної від 19.01.2011 року № 3 позивач отримав послугу у вигляді повірки універсальної випробувальної машини Zwik у ПП "Коронатор", за яку сплатив останньому 1320,00 грн. та сплатив при цьому податок на додану вартість у розмірі 220,00 грн. Сам факт наявності такої податкової накладної відповідачем не заперечується.

Зважаючи на викладене, висновок інспекторів щодо завищення товариством податкового кредиту на суму 220,00 грн. протирічить вимогам чинного законодавства. Віднесення зазначеної суми до складу податкового кредиту підтверджується, окрім зазначеної накладної, рахунком-фактурою, актом виконаних робіт, банківською випискою, тобто зазначена операція була виконана з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з цим відсутні підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту та суми зменшення від'ємного значення податку на додану вартість.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів вини позивача щодо порушення ним податкового зобов'язання, не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України є необґрунтованими, в зв'язку з чим суд визнає податкові повідомлення-рішення від 06.02.2012 року № 0000052340, № 0000062340, № 0000072340 нечинними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" у вигляді 4399 грн. 30 коп. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнання нечинними і скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.02.12 року № 0000052340, № 0000062340 , № 0000072340.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейскої служби у Житомирській області шляхом безспірного списання з рахунку Малинської об'єднаної державної податкової інспекції на користь приватного акціонерного товариства " Детвілер Ущільнюючі Технології Україна" 4399 грн. 30 коп. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 27 квітня 2012 р.