Постанова № 24890928, 17.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11742/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Недашківській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003822301 від 01.12.2011 р.,-

встановив:

Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі. Просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.12.2011р. № 0003822301. Позов мотивує тим, що працівниками податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Юнайтед Груп ". За результатами перевірки складено акт від 18.11.2011р. № 6115/23-1/03344119/0100. На основі даного акту Державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.12.2011р. № 0003822301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 480849,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, оскільки при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач помилково дійшов висновку про нікчемність угод, укладених між Комунальним підприємством "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради та ТОВ "Юнайтед Груп" .

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів Житомирської міської ради" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Юнайтед Груп" за серпень 2011р. Під час перевірки виявлено порушення:

- п. 1, п. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених позивачем при взаємовідносинах з ТОВ "Юнайтед Груп".

- п. 198.1 п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за встановленим нікчемним правочином по операціях з придбання товарів КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради у ТОВ "Юнайтед Груп" за серпень 2011р. на суму 384679 грн.

За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт № 6115/23-1/03344119/0100 від 18.11.2011р. (а.с. 10-20). На основі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003822301 від 01.12.2011р. (а.с. 21), яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 480849,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 384679,00 грн. та 96170,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не погоджується з даним податковим повідомленням - рішенням виходячи з наступного.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Юнайтед Груп" були укладені договори закупівлі товарів № 1/1/6/11 від 01.06.2011р. (а.с. 42), №1/6/11 від 01.06.2011р. (а.с. 34-36), № 20/6/11 від 20.06.2011р. (а.с. 38-40) Відповідно до даних договорів ТОВ "Юнайтед Груп" зобов'язувалося поставити на користь позивача товари, які зазначені в специфікаціях (а.с. 37,41,45), а позивач прийняти їх.

На виконання, укладених договорів ТОВ "Юнайтед Груп" було виконано вищевказані зобов'язання, що підтверджується податковими та видатковими накладними, що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 46-47, 49-50, 53-54, 56-57,59-60, 62-70).

Факт розрахунку підтверджується платіжними дорученнями № №511,512, від 09.08.2011р., № 514 від 12.08.2011р., № № 538, 539, 540, 541 від 18.08.2011р., №№ 595,596 від 26.08.2011р. та № 597 від 29.08.2011р. (а.с. 92- 101), що оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові та видаткові накладні, свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту в серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Щодо твердження відповідача про нікчемності угод суд вважає, що вони є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до акту перевірки, перевіркою встановлено відсутність отримання товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а саме: господарські операції за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. щодо отримання КП "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Юнайтед Груп" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Враховуючи дане працівниками податкового органу зроблено висновок щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Юнайтед Груп".

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

На момент здійснення правовідносин між позивачем та його контрагентом, діяльність ТОВ "Юнайтед Груп" була легітимізована у встановленому законодавством порядку, зазначене підприємство знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, було зареєстровано як платник податку в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Згідно даних, розміщених на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України ТОВ "Юнайтед Груп" досі зареєстровано як платник податку в податковому органі і має свідоцтво платника податку на додану вартість. Даний факт в судовому засіданні підтверджено свідком, директором вищевказаного товариства, ОСОБА_1.

Угоди укладені між позивачем та його контрагентом спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними договорами, підтверджено тим, що контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання по поставці товарів для позивача. Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд зазначає, що, як за Податковим кодексом України, так і іншими законодавчими актами, позивач не мав права вимагати від свого контрагента, а контрагент в свою чергу не зобов'язаний надавати на його вимогу будь-які відомості, в тому числі відомості щодо правильності декларування ними своїх зобов'язань з податку на додану вартість та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 67 Конституції України та Податкового кодексу України, податкова відповідальність є персональною і не може бути покладена будь-яким чином, в тому числі і за рішенням відповідача, на іншого платника. податку.

З огляду на це суд вважає, що позивачем на цілком законних підставах занижено податок на додану вартість у сумі 384679, 00 грн. за серпень 2011р.

Враховуюче даний факт, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно застосовано до Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради фінансову санкцію у сумі 96170,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що згідно з п.п. 1, 9 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня відповідача, та вважає його таким, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у м. Житомирі № 0003822301 від 01.12.2011 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 23 квітня 2012 р.