Рішення № 24888876, 07.06.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/1565/12

2/543/641/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2012 р. м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької области в складі головуючого - судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника третьої особи -ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»в особі ВП «Шахта «Курахівська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має 20-літній стаж роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів. Останнім часом працював на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська»ДП «Селидіввугілля». Тривала робота в умовах важкої фізичної праці призвела до розвитку професійного захворювання - пневмоконіз: сілікатоз, вузелкова форма, 1/1, р/т, пізно розвинений. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне первісно. Внаслідок цього необхідно постійно проходити амбулаторне і стаціонарне лікування. Медико-соціальною експертною комісією протипоказана робота в підземних умовах, в контакті з пилом, у несприятливих метеоумовах, важка фізична праця. 07.07.2010 р. при огляді Обласною медико-соціальною експертною комісією м.Донецька встановлений факт втрати професійної працездатності в результаті профзахворювання в розмірі 25 %. Згідно висновків МСЕК від 21.09.2011 р. його визнано інвалідом 3 групи та встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60 % безстроково. Оскільки професійне захворювання, що виникло в результаті професійної діяльності, обумовлене винятково впливом шкідливих умов праці та заподіяло значну моральну шкоду, що виражається у фізичних і моральних стражданнях, то просив стягнути з відповідача 50000 грн., а також витрати на правову допомогу.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Крім того позивач, працюючи на даному підприємстві, отримував пільги у зв'язку із шкідливими і тяжкими умовами праці, а зокрема: отримував підвищену заробітну плату, вийшов на пенсію за пільговим списком, мав більшу відпустку ніж працівники інших галузей промисловості, із заробітної плати утримувався менший розмір податку з доходів фізичних осіб ніж з працівників, які не працюють у важких і шкідливих умовах праці. А тому просив відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серія 10 ААА № 038339 від 07.07.2010 р. ОСОБА_3 встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 30.06.2010 р.

Згідно висновку лікарсько-експертної комісії комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»№ 1835 від 31.08.2011 р., ОСОБА_3 встановлений діагноз: основний -пневмоконіоз: сілікатоз, вузелкова форма, І/І, р/т. Легенева недостатність другого ступеня. Захворювання професійне повторно; супутній - хронічне обструктивне захворювання легенів другого ступеня, помірна течія. Захворювання загальне, оскільки розвинулося після зупинення робот у підземних умовах. Гіпертонічна хвороба другого ступеня, ризик високий. ІБС: атеросклеротичний кардіосклероз, желудочкова екстрасистолія 3 кл. по Лауну, СН2А, ФК2. Сахарний діабет другого типу, середньої важкості, медикаментозно субкомпенсірований. Диабетична полінейропатія та мікроангіопатія кінцівок. Церебральний атеросклероз першого ступеня. Противопоказана робота у підземних умовах, в контакті з пилом, газами, несприятливих метеоумовах, важка фізична праця.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серія 10 ААА № 033367 від 21.09.2011 р. ОСОБА_3 встановлено 60% втрати професійної працездатності з 13.09.2011 р. безстроково.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання, що виникло у позивача, заподіює йому моральні страждання, тому що через неї він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок травми він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки захворювання, такі як: фізичний біль. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_3 від 07.07.2010 р., якою позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 30.06.2010 р. А тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 12 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 1200 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає, що даний позов є позовом майнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи. Оскільки вимогу в даному позову можна оцінити і вона має ціну позову, то суд вважає, що зі сторін підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу майнового характеру. Крім того, суд вважає, що зазначені витрати необхідно розподілити між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, так як ЗУ «Про судовий збір»звільняє позивача від сплати судового збору тільки при поданні позовної заяви і не зазначає про звільнення від сплати судового збору при винесенні рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ЗУ «Про судовий збір», ст.23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 79,81,88, 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»в особі ВП «Шахта «Курахівська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути Державного підприємства «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля»в доход держави судові витрати в розмірі 120 (сто двадцять) грн. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати в розмірі 380 (триста вісімдесят) грн. на розрахунковий рахунок 31215206700070, отримувач -УДКСУ у м.Селидове, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, код отримувача (за ЄДРПОУ) -37791274, МФО -834016, код бюджетної класифікації -22030001 «Судовий збір».

В решті позовних вимог ОСОБА_3 -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя