Рішення № 24882572, 12.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/38 12.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік Сервіс"

2) Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно»

Про стягнення 83 691 722,51 грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно»

До Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

Третя особа без Фонд державного майна України

самостійних вимог

на предмет спору на

стороні позивача за

зустрічним позовом

Про визнання недійсним іпотечного договору

Головуючий суддя: Шевченко Е.О.

Суддя: Нечай О.В.

Суддя: Сташків Р.Б.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 - представник (дов. б/н від 23.12.2011р.)

Від відповідача 1 ОСОБА_2 -представник (дов. №9 від 01.09.2011р.)

Від відповідача 2 ОСОБА_2 -представник (дов. №8/06-13 від 10.01.2012р.)

Від третьої особи ОСОБА_3 -представник (дов. №81 від 10.02.2012р.)

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»(далі по тексту позивач за первісним позовом) заявлені позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»(далі по тексту відповідач 1 за первісним позовом), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське об'єднання «Текстерно»(далі по тексту відповідач 2 за первісним позовом). Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідча 1 за первісним позовом заборгованість за Генеральним кредитним договором №63/06/00-KL від 30.03.2006р. в сумі 83 691 722,51 грн.; в рахунок погашення заборгованості відповідача 1 за первісним позовом звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 березня 2006р., що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №597, а саме: будівлю головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, який належить відповідачеві 2 за первісним позовом на праві власності на підставі наказу Фонду державного майна №39-АТ від 23.04.1996р. та переліку нерухомого майна, що передбається у власність відповідачеві 2 за первісним позовом, зареєстрованому в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 25.10.2002р. за реєстровим номером 1441; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 52 353 358,00 грн., задовольнити за рахунок предмету іпотеки грошові вимоги в сумі 83 691 722,51 грн., а також стягнути з відповідача 1 за первісним позовом та відповідача 2 за первісним позовом судовий збір.

Позовні вимоги обгрнутовані неналежним виконанням відповідачем 1 за первісним позовом умов Генерального кредитного договору №63/06/00KL від 30.03.2006р. щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

До прийняття рішення по суті позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача 1 за первісним позовом заборгованість за Генеральним кредитним договором в сумі 84 300 925,51 грн. В рахунок погашення заборгованості відповідача 1 за первісним позовом звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 березня 2006р., що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №597, а саме: будівлю головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, який належить відповідачеві 2 за первісним позовом на праві власності на підставі наказу Фонду державного майна №39-АТ від 23.04.1996р. та переліку нерухомого майна, що передається у власність відповідачеві 2 за первісним позовом, зареєстрованому в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 25.10.2002р. за реєстровим номером 1441; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 52 353 358,00 грн., задовольнити за рахунок предмету іпотеки грошові вимоги в сумі 84 300 925,51 грн., а також стягнути з відповідача 1 за первісним позовом та відповідача 2 за первісним позовом судовий збір.

Відповідач 1 за первісним позовом надав суду письмовий відзив, згідного якого не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні. Відповідач 1 за первісним позовом зазначає, що розмір заявленої суми заборгованості не відповідає умовам Додаткового договору від 30.01.2008р. до Генерального кредитного договору №63/06/00KL від 30.03.2006р., згідно з яким сторони дійшли згоди про те, що максимальна сума кредитної заборгованості позичальника перед банком складає 42 475 000,00 грн.; починаючти з 31.10.2006р. з дати укладання Додаткового договору №2б до Генерального кредитного договору №63/06/00KL від 30.03.2006р. в Генеральному кредитному договорі не визначені строки, порядок та умови сплати процентів за користування кредитом, що робить неможливим виконання відповідачем 1 за первісним позовом зобов'язання щодо їх сплати; застосовуючи строк нарахування пені за 1 рік і 6 календарних місяців, позивачем за первісним позовом порушуються вимоги щодо строку позовної давності у 1 рік, що застосовується до вимог про стягнення пені (ст. 258 Цивільного кодексу України) та граничний строк нарахування пені у 6 місяців (ст. 232 Господарського кодексу України).

Також відповідачем 1 за первісним позовом подано заяву про застосування позовної давності, в якій він вказує на те, що на дату звернення позивачем за первісним позовом до суду строк позовної давності для пред'явленням вимог про стягнення пені по процентам за Генеральним кредитним договором фактично був пропущений та просить застосувати позовну давність у 1 рік до вимог про стягнення пені по процентам та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені по процентам, у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

09.02.2012р. Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно»подало зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»та просить суд визнати недійсним повністю Іпотечний договір від 30.03.2006р., укладений між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі №597. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Іпотечний договір укладений всупереч нормам п. 140 Закону України «Про Державну програму приватизації», п. 1.4. Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави та іпотеки, затвердженого Фондом державного майна України 06.02.2001р. №163, так як під час укладення Іпотечного договору не було отримано дозволу органу приватизації про передачу в іпотеку майна; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, так як частка держави в статутному фонді підприємства становить не менше 25%, з огляду на що неможливо буде реалізувати предмет іпотеки, а отже і задовольнити вимоги іпотекодержателя, виходячи з статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яка містить імперативну норму про мораторій на застосування примусової реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, також, на думку позивача за зустрічним позовом, спірний Іпотечний договір потрібно визнати недійсним з мотивів невідповідності його ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач за зустрічним позовом надав суду письмовий відзив та просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки вони, на його думку, є безпідставними та недоведеними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Фонд державного майна України.

Фондом державного майна України надані письмові пояснення щодо суті заявлених зустрічних позовних вимог, в яких він просить в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити. Третя особа зазначає, що при укладенні Іпотечного договору позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було порушено вимоги Закону України «Про Державну програму приватизації».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. розгляд справи судом було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. розгляд справи відкладено, з огляду на залучення до справи третьої особи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва, у зв'язку з заявою судді Шевченка Е.О. щодо колегіального розгляду справи №21/38, вирішено розглянути справу у складі колегії: Головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Гавриловська І.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Гавриловська І.О., Сташків Р.Б. прийняла до свого провадження справу №21/38 та призначила до розгляду на 01.03.2012р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 22.03.2006р., враховуючи заяву судді Гавриловської І.О. про виведення її зі складу колегії суддів, яка розглядає справу №21/38, у зв'язку з великою завантаженістю, передано справу №21/38 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Нечай О.В., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Нечай О.В., Сташків Р.Б. прийняла до свого провадження справу №21/38 та призначила її до розгляду на 10.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012р. продовжено строк розгляд спору по справі №21/38 та розгляд справи відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 09.02.2012р., 14.02.2012р., 01.03.2012р., 22.03.2012р., 10.05.2012р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2006р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»укладено Генеральний кредитний договір №63/06/00-KL, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов'язався надати відповідачеві 1 за первісним позовом кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу 1 цього Договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим Договором та додатковими договорами, а відповідач 1 за первісним позовом зобов'язався прийняти та належним чином використати і повернути позивачеві за первісним позовом отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього Договору та додаткових договорів.

Згідно з розділом 1 Генерального кредитного договору та Додатковим договором №1 від 30.03.2006р. до Генерального кредитного договору валютою кредитування є гривня, долар США, Євро. Відповідач 1 за первісним позовом зобов'язаний сплатити позивачеві за первісним позовом проценти за такою ставкою: 18% річних за користування кредитними коштами в гривні; 13% річних за користування кредитним коштами в доларах США; 12% річних за користування кредитними коштами в Євро. Дата повернення максимального ліміту кредитування 29.03.2011р.

Відповідно до п. 1.1. Генерального кредитного договору розмір кредитних коштів (траншів), що надаються відповідачеві 1 за первісним позовом в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів (траншів), строк користування ними та цільове використання кредитних коштів (траншів), а також плата (проценти) за користування кредитними коштами (траншами) та інші умови за згодою сторін визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах, що є невід'ємною частиною цього Договору.

22.06.2006р. позивач за первісним позовом та відповідач 1 за первісним позовом уклали Додаткову угоду до Генерального кредитного договору, якою визначили, що максимальний ліміт кредитування складає 54 765 000,00 грн.

Згідно Додаткової угоди від 23.06.2006р. та Додаткового договору №2 від 23.06.2006р. сторони встановили максимальний ліміт кредитування в розмірі 26 900 000,00 грн.

Додатковою угодою від 10.10.2006р. встановлений максимальний ліміт кредитування в розмірі 34 900 000,00 грн.

Відповідно до Угоди про внесення змін від 21.06.2007р. до Додаткового договору №2/1 від 30.11.2006р. до Генерального кредитного договору змінено строк користування кредитними коштами -до 20.06.2008р.

Відповідно до Додаткового договору від 30.01.2008р. до Генерального кредитного договору та Договору про внесення змін до Додаткового договору №2/1 від 30.11.2006р. до Генерального кредитного договору максимальний ліміт кредитування склав 42 475 000,00 грн.

Договором про внесення змін від 20.06.2008р. до Додаткового договору №2/1 від 30.11.2006р. до Генерального кредитного договору позивач за первісним позовом та відповідач 1 за первісним позовом внесли зміни щодо строку повернення відповідачем 1 за первісним позовом кредитних коштів та вказали, що позичальник (відповідач 1 за первісним позовом) зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 01.11.2008р.

Згідно з п. 1 Договору про внесення змін від 31.10.2008р. до Договору №2/1 від 30.11.2006р. до Генерального кредитного договору сторони домовились викласти пункт 7 Додаткового договору №2/1 від 30.11.2006р. до Генерального кредитного договору та зазначили, що позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 20.02.2009р.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачеві кредит на суму 11 086 693,44 грн., 6 213 272,74 доларів США, 4 233 266,00 євро (суду надані меморіальний валютний ордер №147132 від 30.03.2006р. на суму 4 233 266,00 євро, меморіальний валютний ордер №119174 від 23.06.2006р. на суму 5 326 550,00 доларів США, меморіальний ордер №54317 від 11.10.2006р. на суму 848 634,42 грн., меморіальний валютний ордер №54337 від 11.10.2006р. на суму 252 886,05 доларів США, меморіальний ордер №71456 від 13.10.2006р. на суму 348 100,00 грн., меморіальний ордер №96218 від 18.10.2006р. на суму 245 000,00 грн., меморіальний валютний ордер №99181 від 18.10.2006р. на суму 70 443,61 доларів США, меморіальний ордер №158370 від 27.10.2006р. на суму 757 812,43 грн., меморіальний ордер №37748 від 08.11.2006р. на суму 400 000,00 грн., меморіальний валютний ордер №123367 від 23.11.2006р. на суму 64 678,71 доларів США, меморіальний валютний ордер №156178 від 28.11.2006р. на суму 65 644,14 доларів США, меморіальний валютний ордер №162670 від 29.11.2006р. на суму 58 663 53 доларів США, меморіальний валютний ордер №1577 від 01.12.2006р. на суму 58 527,12 доларів США, меморіальний ордер №30421 від 06.12.2006р. на суму 163 000,08 грн., меморіальний ордер №83848 від 15.12.2006р. на суму 643 426,51 грн., меморіальний валютний ордер №47986 від 09.02.2007р. на суму 274 979,58 доларів США, меморіальний валютний ордер №49262 від 09.02.2007р. на суму 40 900,00 доларів США, меморіальний ордер №240067 від 30.01.2008р. на суму 7 080 720,00 грн., меморіальний ордер №74872 від 13.05.2008р. на суму 600 000,00 грн.).

Вище судом встановлено, що відповідач 1 за первісним позовом мав повернути кредитні кошти не пізніше 20.02.2009р., однак даного зобов'язання у встановлений строк не виконав, з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість за кредитом у розмірі 11 086 693,44 грн. та 6 213 272,74 грн. доларів США, що еквівалентно 49 628 516,01 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 1 за первісним позовом доказів повернення кредитних коштів позивачеві за первісним позовом суду не надав, у зв'язку з чим підлягає до стягнення з нього на користь позивача за первісним позовом 11 086 693,44 грн. та 6 213 272,74 грн. доларів США, що еквівалентно 49 628 516,01 грн., заборгованість за кредитом.

Крім того, відповідно до умов Генерального кредитного договору відповідач 1 за первісним позовом зобов'язався сплачувати позивачеві за первісним позовом проценти за користування кредитом: 18% річних за користування кредитними коштами в гривні; 13% річних за користування кредитним коштами в доларах США; 12% річних за користування кредитним кошатми в Євро.

Відповідно до п. 1.4.1.3. Генерального кредитного договору сплата процентів відповідачем 1 за первісним позовом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитними коштами (траншами). Проценти за користування кредитним кошатми (траншами) сплачуються відповідачем 1 за первісним позовом у валюті кредитування самостійно шляхом перерахування на рахунок для обліку заборгованості по процентам за користування кредитним коштами (траншами), зазначений в додатковому договорі, що є неві'ємною частиною цього Договору, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами (траншами).

Згідно з п. 1.4.1.4. у будь-якому випадку при повному поверенні кредитних коштів (траншів), отриманих в межах максимального ліміту кредитування (ініціювання такого повернення), нараховані проценти мають бути сплачені одночасно з поверненням кредитних коштів (траншів) (ініціюванням такого повернення). При простроченні повернення кредитних коштів (траншів), проценти за користування простроченою до повернення сумою кредитних коштів (траншів) нараховуються в порядку, що визначений в п. 1.4.1.2., 1.4.1.3. Розділу II цього Договору та підлягають сплаті одночасно з поверненням кредитних коштів (траншів) (ініціювання такого повернення).

Також додатковими договорами до Генерального кредитного договору сторони встановлювали строк сплати відсотків за певні періоди користування кредитними коштами, а саме:

- Додатковим договором №2а від 29.09.2006р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.09.2006р. по 30.09.2006р. на 08.11.2006р.;

- Додатковим договором №2б від 31.10.2006р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.10.2006р. по 31.10.2006р. на 08.11.2006р.;

- Додатковим договором №2б від 31.11.2006р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.10.2006р. по 31.10.2006р. на 08.11.2006р.;

- Додатковою угодою від 04.05.2007р. встановлений строк оплати відсотків, нарахованих з 01.04.2007р. по 30.04.2007р. в сумі 1 787,37 доларів США, не пізніше 10.12.2007р.;

- Додатковою угодою від 31.03.2008р. встановлений строк полати відсотків, нарахованих з 01.03.2008р. по 31.03.2008р., не пізніше 11.04.2008р.;

- Додатковою угодою від 24.04.2008р. встановлений строк оплати відсотків за період з 01.04.2008р. по 30.04.2008р. в сумі 154 721,71 грн. та 67 310,46 доларів США по 20.05.2008р. включно;

- Додатковим договором від 03.11.2008р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. у сумі 69 554,13 доларів США, не пізніше 20.11.2008р.;

- Додатковим договором від 01.12.2008р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих за листопад 2008р. в сумі 163 574,17 грн. і 67 310,46 доларів США, не пізніше 12.12.2008р.;

- Додатковим договором від 31.12.2008р. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих за грудень 2008р. в сумі 169 026,64 грн. та 69 554,13 доларів США, не пізніше 30.01.2009р.

Таким чином, за періоди користування кредитним коштами з 26.09.2006р. по 30.09.2006р., з 26.10.2006р. по 31.10.2006р., з 01.04.2007р. по 30.04.2007р., з 01.11.2007р. по 30.11.2007р., з 01.03.2008р. по 31.03.2008р., з 01.04.2008р. по 30.04.2008р., з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., за листопад 2008р., за грудень 2008р. відповідач 1 за первісним позовом мав сплачувати проценти у строки, встановлені додатковими угодами та додатковими договорами до Генерального кредитного договору. За періоди користування кредитними коштами з 30.03.2006р. по 25.09.2006р. та 01.10.2006р. по 25.10.2006р. сплата процентів мала бути здійснена відповідачем 1 за первісним позовом згідно п. 1.4.1.3. Генерального кредитного договору, тобто щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами (траншами). За інші періоди користування кредитним коштами: з 01.11.2006р. по 31.03.2007р., з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., з 01.12.2007р. по 29.02.2008р., з 01.05.2008р. по 30.09.2008р., з 01.11.2009р. по 23.1.2011р. строк сплати процентів не встановлений, тому на підставі ч. 2 ст. 530 Цивльного кодексу України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договором або актів цивільного законодавства, відповідач 1 за первісним позовом має сплатити проценти протягом семи днів з моменту пред'явлення позивачем за первісним позовом вимоги.

Оскільки відповідна вимога була виставлена позивачем за первісним позовом відповідачеві 1 за первісним позовом (отримана відповідачем 1 за первісним позовом 12.10.2011р.), то, починаючи з 13.10.2011р. та протягом семи днів по 19.10.2011р. включно, відповідач 1 за первісним позовом мав сплати позивачеві за первісним позовом відсотки за користування кредитом за періоди з 01.11.2006р. по 31.03.2007р., з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., з 01.12.2007р. по 29.02.2008р., з 01.05.2008р. по 30.09.2008р., з 01.11.2009р. по 23.1.2011р.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума відсотків за користування відповідачем 1 за первісним позовом кредитом склала: 5 215 652,29 грн. та 2 140 472,39 доларів США, що еквівалентно 17 097 023,22 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 1 за первісним позовом відсотків за користування кредитом.

З огляду на наведене, суд стягує з відповідача 1 за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом суму відсотків за користування кредитом: : 5 215 652,29 грн. та 2 140 472,39 доларів США, що еквівалентно 17 097 023,22 грн.

Пунктом 3.5. Генерального кредитного договору передбачена відповідальність відповідача 1 за первісним позовом у вигляді пені в разі прострочення платежів за користування кредитним коштами та відсотками.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем здійснено розрахунок суми пені, нарахованої на прострочені проценти в сумі 4 816 531,33 грн. та 1 976 683,61 доларів США за період з 20.10.2011р. по 11.03.2012р.

Відповідачем 1 за первісним позовом заявлено про застосування позовної давності щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення пені. Відповідач 1 за первісним позовом зазначає, що згідно умов Генерального кредитного договору та додаткових договорів до нього обов'язок повернути кредитні кошти та несплачені проценти за користування кредитом встановлений до 20.02.2009р. Відповідно до норм ст.ст. 253, 258 та 260 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог про стягнення пені по процентам за Генеральним кредитним договором починається з 21.02.2009р. та спливає через рік -20.02.2010р. Таким чином, на думку відповідача 1 за первісним позовом, на дату звернення позивачем за первісним позовом до суду -27.12.2011р., строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення пені по процентам за Генеральний кредитним договором фактично був пропущений.

При цьому судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатся про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частини 2, 3, 4 Цивільного кодексу України встановлюють, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи те, що строк позовної давності до вимоги про стягнення пені встановлений в один рік, строк нарахування пені на проценти за користування кредитом відповідно починається та спливає в наступних періодах:

- процентах, нарахованих з 26.09.2006р. по 30.09.2006р., - 09.11.2006р -09.11.2007р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 26.10.2006р. по 31.10.2006р., - 09.11.2006р. -09.11.2007р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.04.2007р. по 30.04.2007р., - 11.12.2007р. -11.12.2008р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.03.2008р. по 31.03.2008р., - 12.04.2008р. -12.04.2009р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.04.2008р. по 30.04.2008р., - 21.05.2008р. -21.05.2009р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., - 21.11.2008р. -21.11.2009р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.11.2008р. по 30.11.2008р. -13.12.2008р. -13.12.2009р. (строк позовної давності сплив);

- процентах, нарахованих з 01.12.2008р. по 31.12.2008р. - 31.01.2009р. -31.01.2010р. (строк позовної давності сплив).

Строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені за періоди з 30.03.2006р. по 25.09.2006р. та 01.10.2006р. по 25.10.2006р. також сплив, оскільки, враховуючи те, що сплата процентів за ці періоди мала відбуватися до 5-го числа наступного за місяцем користування кредитними коштами (траншами), з 6-го числа кожного місяця наступного за місяцем користування кредитими коштами виникає заборгованість по процентами та право нараховувати пеню, яке закінчується через рік аналогічного місяця.

Стосовно періодів користування кредитними коштами та нарахування процентів за користування з 01.11.2006р. по 31.03.2007р., з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., з 01.12.2007р. по 29.02.2008р., з 01.05.2008р. по 30.09.2008р., з 01.11.2009р. по 23.1.2011р., то право на нарахування та пред'явленням вимоги про стягнення пені виникає з 20.10.2011р. Відповідно сплив позовної давності закінчується через рік - 20.10.2012р. Тобто строк позовної давності з вимоги про стягнення пені, нарахованої на прострочені проценти, які в свою чергу нараховані за періоди з 01.11.2006р. по 31.03.2007р., з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., з 01.12.2007р. по 29.02.2008р., з 01.05.2008р. по 30.09.2008р., з 01.11.2009р. по 23.1.2011р., не сплив.

Позивачем за первісним позовом надано інформацію щодо сум нарахованих відсотків за періоди користування кредитиними коштами з 01.11.2006р. по 31.03.2007р., з 01.05.2007р. по 31.10.2007р., з 01.12.2007р. по 29.02.2008р., з 01.05.2008р. по 30.09.2008р., з 01.11.2009р. по 23.1.2011р. та сум несплачених процентів за ці періоди. Так несплаченими в ці періоди є суми відсотків в розмірі 5 215 652,29 грн. та 2 140 472,39 доларів США, що еквівалентно 17 097 023,22 грн.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума пені складає 1 273 040,55 грн. Нарахування суми пені він здійснює на суми прострочених процентів 4 816 531,33 грн. та 1 976 683,61 грн. Розрахунок пені позивача за первісним позовом є правильним, а тому пеня підлягає до стягнення з відповідача 1 за первісним позовом.

Судом також встановлено, що 30.03.2006р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно»укладено Іпотечний договір. Даним Іпотечним договором забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»зобов'язань, що випливають з укладеного між ТОВ «Лоджистів Сервіс»та ПАТ «Банк Форум»Генерального кредитного договору 63/06/00-KL від 30.03.2006р. та додаткових угод до нього. Предметом іпотеки стало нерухоме майно: будівлі головного корпусу під літерою «А»загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вул. Текстильна, будинок номер 18.

Відповідно до п. 1.4. Іпотечного договору заставна вартість предмет іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 52 353 358,00 грн.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, даний Іпотечний договір має бути визнаний судом недійсним, так як він укладений всупереч нормам п. 140 Закону України «Про Державну програму приватизації», п. 1.4. Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави та іпотеки, затвердженого Фондом державного майна України 06.02.2001р. №163, під час укладення Іпотечного договору не було отримано дозволу органу приватизації про передачу в іпотеку майна; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, так як частка держави в статутному фонді підприємства становить не більше 25%, з огляду на що неможливо буде реалізувати предмет іпотеки, а отже і задовольнити вимоги іпотекодержателя, виходячи з статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яка містить імперативну норму про мораторій на застосування примусової реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, також, на думку позивача за зустрічним позовом, спірний Іпотечний договір потрібно визнати недійсним з мотивів невідповідності його ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається, на день підписання спірного Іпотечного договору державна частка у статутному капіталі позивача за зустрічним позовом складала 48 709 521 акція, що відповідало 25% плюс одна акція статутного капіталу товариства.

У відповідності до п. 140 Закону Україн «Про державну програму приватизації»(в редакції, що діяв на момент укладення спірного Іпотечного договору) до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власноті пакетів акцій або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, передавати майно в іпотеку.

Отже, передача нерухомого майна в іпотеку згідно спірного Іпотечного договору суперечить п. 140 Закону України «Про державну програму приватизації».

Частина 1. ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, суд визнає недійсним Іпотечний договір, як такий, що не відповідає законодавству України на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Судовий збір підлягає стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, код ЄДРПОУ 31306720) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 84 300 925,51 (вісімдесят чотири мільйони триста тисяч дев'ятсот двадцять п'ять грн. 51 коп.) грн. заборгованості, з яких 11 086 693,44 (одинадцять мільйонів вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто три грн. 44 коп.) грн. заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні; 6 213 272,74 (шість мільйонів двісті тринадцять тисяч двісті сімдесят два долари 74 центи) доларів США заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США, що еквівалентно 49 628 516,01 (сорок дев'ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч п'ятсот шістнадцять грн. 01 коп.) грн.; 5 215 652,29 (п'ять мільйонів двісті п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві грн. 29 коп.) грн. заборгованість по процентам в гривні; 2 140 472,39 (два мільйони сто сорок тисяч чотириста сімдесят два долари 39 центів) доларів США заборгованість по процентам в доларах США, що еквівалентно 17 097 023,22 (сімнадцять мільйонів дев'яносто сім тисяч двадцять три грн. 22 коп.) грн.; 1 273 040,55 (один мільйон двісті сімдесят три тисячі сорок грн. 55 коп.) пеня, нарахована на прострочені проценти.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, код ЄДРПОУ 31306720) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 56 460,00 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят грн. 00 коп.) грн. суму судового збору.

4. В іншій частнині первісного позову відмовити.

5. Зустрічний позов задовольнити.

6. Визнатий недійсним Іпотечний договір від 30.03.2006р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно»(46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650), який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за №597.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650) 1 073,00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн. суму судового збору.

8. Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України.

9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя: Е.О. Шевченко

Суддя О.В. Нечай

Суддя Р.Б. Сташків