Рішення № 24882218, 14.06.2012, Господарський суд Закарпатської області

Дата ухвалення
14.06.2012
Номер справи
5008/280/2012
Номер документу
24882218
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
  • 1) ФІЛІЯ "ВІДДІЛЕННЯ ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК В М.УЖГОРОД"
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2012 Справа № 5008/280/2012

За позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

ДО Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгороді", м. Ужгород

ПРО стягнення суми 126169,32грн., в тому числі 89476,70грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди від 01.10.2007р., 6915,49грн. пені за прострочку платежу, 20716,88грн. інфляційних втрат та 8060,25грн. трьох відсотків річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -підприємець та

ОСОБА_2 -представник за договором №5/12-ГС від 07.05.2012р.

про надання правової допомоги

від відповідача - ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 16.06.2011р. №1132

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.04.2012р. порушено провадження у справі №5008/280/2012 та призначено справу до розгляду на 23.04.2012р.

Ухвалою суду від 23.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 08.05.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В засіданні суду 08.05.2012р. судом, за письмовою згодою представників сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.05.2012р. для надання позивачу можливості подати суду додаткові документи в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Ухвалою суду від 16.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 28.05.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

В засіданні суду 28.05.2012р. судом, за письмовою згодою представників сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України оголошено перерву до 05.06.2012р, 12.06.2012р. та відповідно до 14.06.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Представники позивача просять заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поданих суду письмових обґрунтуваннях, посилаючись на їх відповідність вимогам чинного законодавства. Зокрема, у підставу своїх тверджень вказують на невиконання в повному обсязі орендарем вимог договору оренди нерухомого майна в частині повноти та своєчасності сплати орендних платежів. Вказують на те, що доводи відповідача про сплив строку позовної давності за даним позовом є безпідставними з огляду на те, що перебіг позовної давності переривався, оскільки відповідачем було вчинено дію, що свідчить про визнання ним свого боргу, а саме: 18.05.2009р. сторонами договору підписано та складено акт звірки розрахунків за договором оренди, згідно умов якого орендар визнав наявність заборгованості за відповідний спірний період та договір оренди частини нерухомого майна, загальною площею 150,00 м. кв. за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська (встановлення банківського автоматизованого терміналу для обслуговування пластикових карток міжнародних платіжних систем).

Також просить суд врахувати, що санкції, передбачені нормою ст. 625 ЦК України - нарахування 3% річних, індексу інфляції, не є неустойкою (штрафними санкціями), а отже скорочені строки позовної давності до вимог передбачених даною статтею (стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань), не застосовуються, а підлягає до застосування загальний строк позовної давності.

Вважає безпідставним доводи відповідача про те, що умови договору встановлюють орендну плату у доларах США, оскільки пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата сплачується в українських гривнях за офіційним курсом Національного банку на день перерахунку. Виходячи з такого, позивачем при зверненні з позовом подано суду відповідний розрахунок, виходячи із заборгованості відповідача, а договором оренди у гривнях за відповідний період нарахування та сплати. А відтак, орендна плата сплачується у національній валюті України, а отже, до неї застосовуються інфляційні нарахування, передбачені чинним законодавством до української валюти.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки матеріалами справи доведено факт визнання відповідачем наявного у нього невиконаного зобов'язання по сплаті орендних платежів, позивач вважає строк позовної давності таким, що не пропущений.

Також вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача суми 12000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, оскільки такі підтверджуються відповідними та допустимими доказами.

Представник відповідача заперечує з приводу обґрунтованості заявлених позовних вимог в повному обсязі з мотивів, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності. У підтвердження своєї позиції також вказує на те, що згідно п.3.2. Договору оренди плата за оренду сплачується в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Зазначає, що жодних рахунків на оплату орендної плати за період з 01.11.2008 року по 23.02.2009 року Орендодавцем не виставлялось.

Просить також врахувати, що у відповідності до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій припинились 23.08.2009 року.

Крім того, згідно ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, вимога про стягнення з ПАТ Промінвестбанк неустойки не відповідає вимогам п.6 ст.232 ГК України та ч.2 ст.258 ЦК України та не підлягає задоволенню.

Позивач не надав належних доказів на підтвердження існування заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.11.2008 року по 23.02.2009 року. Позивачем не надано господарському суду та відповідачу, відповідно, розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати. Так, договором оренди передбачено розмір орендної плати за користування приміщенням в доларах США, а оплату в гривнях згідно офіційного курсу долара США до гривні.

Позовна заява до ПАТ Промінвестбанк пред'явлена в національній валюті України - гривнях, однак позивачем не зазначено заборгованість по сплаті орендної плати в доларах США, що унеможливлює надання ПАТ Промінвестбанк заперечень щодо неправомірності стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 89476,70грн.

Також, вважає за необхідне зазначити, що згідно акту передачі та приймання орендованого приміщення від 23.02.2009 року Промінвестбанк повернув, а фізична особа -підприємець ОСОБА_1 прийняв нежитлове приміщення загальною площею 150 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, зобов'язання за договором оренди, щодо сплати орендної плати припинились 23.02.2009 року.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12000,00 гривень, оскільки, склад та розмір витрат на правову допомогу адвоката входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Крім того, при визначенні розміру компенсації сторонам належить доводи про їх розумність, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги.

Як видно з матеріалів справи, жодних документів (окрім договору про надання правової (юридичної) допомоги від 07.05.2012 року у підтвердження відповідності понесених позивачем витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги суду не надано.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2007 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, в особі керуючого філією „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата становила 17,05 доларів США за 1 (один) метр квадратний орендованої площі в місяць, плюс ПДВ. Орендна плата сплачується в українських гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день перерахунку.

Відповідно до п. 3.2 Договору плата за оренду сплачується в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем строку орендного користування за цим Договором на підставі виставлених Орендарем рахунків.

Згідно підписаного Сторонами 23 лютого 2009 року Акту передачі та приймання орендованого майна згідно Договору № 24/33-2007 від 01.10.2007 року орендоване приміщення було повернуто орендодавцю.

Позивач зазначає, що за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року платежі по орендній платі Відповідачем не здійснювались.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму 89476,70 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ- 6915,49 грн., індексу інфляції нарахованого за весь час прострочення - 20716,88 грн., та три проценти річних у розмірі - 8060,25 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди відповідного нежитлового приміщення, умовами якого визначено розмір орендної плати та строки її оплати.

Згідно поданого позивачем розрахунку суми заборгованості по орендній платі, такий ним проведено за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року, а саме:

- розрахунок заборгованості за листопад 2008 року становить:

150*(Д7,05*7,4301)=150*126,68=19002,48 грн.

До 19002,48 + 3800,49 грн.(ПДВ 20%)=22802,69 грн. - сума боргу за листопад 2008р.

- розрахунок заборгованості за грудень 2008 року становить: 150*(17,05*7,70)=19692,75 грн.

19692,75 грн. + 3938,55 грн. (ПДВ 20%) =23631,30 грн. сума боргу за грудень 2008р.

- розрахунок заборгованості за січень 2009 року становить: 150*(17,05*7,70)=19692,75грн.

19692,75 грн. + 3938,55 грн.(ПДВ 20%) =23631,30 грн. - сума боргу за січень 2009 року.

- розрахунок заборгованості за лютий 2009 року становить: 150*(17,05*7,70)=19692,75 грн.

19692,75 грн. + 3938,55 грн. (ПДВ20%)=23631,30грн. - сума боргу за лютий 2009 року (за повний місяць), а оскільки передача приміщення згідно Акту відбулася 23.02.2009 року, то сума орендної плати до 23 лютого становить 16176,19 грн.

16176,19 грн. + 3235,23грн. (ПДВ 20%)=19411,41грн.

Відтак, загальна сума боргу за період з листопада 2008 року по 23 лютого 2009 року становить: 22802,69грн. + 23631,30грн.+ 23631,30грн. +19411,41грн. =8947б,70 грн.

Заперечення відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності із зверненням з даною вимогою не може бути взятий судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Такої ж позиції щодо переривання перебігу позовної давності притримується і ВГС України в Постанові ВГСУ №42/179-37/643-7/183/08 від 20.11.2008 року.

Позивачем у підтвердження переривання строку позовної давності подати суду акт звірки розрахунків по сплаті орендних платежів від 18.05.2009 року, в якому Відповідач визнав наявну заборгованість за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року на підставі Договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2007 року.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 89476,70грн. заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно статті 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються частиною першої статті 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно п. 7.3 Договору у випадку заборгованості по оплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В силу умов договору, а саме пункту 3.2 Договору, плата за оренду сплачується в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем строку орендного користування за цим Договором на підставі виставлених Орендарем рахунків

Згідно підписаного Сторонами 23 лютого 2009 року Акту передачі та приймання орендованого майна згідно Договору № 24/33-2007 від 01.10.2007 року орендоване приміщення було повернуто орендодавцю.

Відтак, нарахування пені згідно вищенаведеного, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з 24.08.2009р.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Так, у відповідності до ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В даному випадку, строк позовної давності за вимогою про стягнення суми 6915,49грн. пені сплив 24.02.2010р.

Відтак, вимоги про стягнення пені у відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір нарахованих інфляційних витрат на прострочену суму грошових зобов'язань згідно розрахунку становить 20716,88грн., а розмір нарахованих трьох відсотків річних згідно розрахунку складає 8060,25грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком трьох відсотків річних у розмірі 8060,25грн. та витрат пов'язаних з інфляційними процесами в сумі 20716,88грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Заперечення відповідача про те, що умовами договору сторонами визначено розмір орендної плати у доларах США, тобто в іноземній валюті, а тому нарахування санкцій за правилами ст. 625 ЦК України на грошове зобов'язання в іноземній валюті є безпідставним, не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що згідно поданого позивачем розрахунку, даний здійснено помісячно за певний період нарахування виходячи із визначення грошового зобов'язання в національній валюті у відповідності до вимог пункту 3.1 договору.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 12000,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, яка підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 12000,00грн., позивач посилається на Договір №5/12-ГС про надання юридичних послуг, укладений 07.05.2012 року з адвокатом ОСОБА_2 Посилаючись на ст. ст. 44, 48 та 49 ГПК України, позивач просить визнати вказану вище суму судовими витратами та відшкодувати їх за рахунок відповідача.

У відповідності до вимог ст. 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката відносяться до судових витрат.

Норма вищенаведеної статті передбачає оплату лише послуг адвоката. Як зазначається в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2002 року у справі за позовом фабрики котлів до ВАТ «Донецькобленерго»про стягнення суми, ст. 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

В свою чергу, у п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України у своєму Роз'ясненні від 21.03.2008 року, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21 березня 2008 року №У/3-71, зазначила, що реєстрація фізичних осіб, які здійснюють адвокатську діяльність, як підприємців, чинним законодавством не передбачена. Адвокатська діяльність не є господарською і зокрема підприємницькою у сенсі ст. З Господарського кодексу України, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

З поданих позивачем суду документів вбачається, що між Позивачем (замовником) та адвокатом ОСОБА_2, 07.05.2012 року укладено договір про надання правової (юридичної) допомоги при розгляді даної справи, перелік якої наведений у п. 1.8 договору. Згідно зі ст. 4.1 договору сторонами визначена вартість послуг, а у підтвердження оплати даної суми позивачем подано суду оригінал квитанції №13 від 05.06.2012р. на суму 12000,00грн.

Відтак, вимоги позивача про відшкодування суми понесених витрат по оплаті послуг адвоката належним чином обґрунтовані. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування таких витрат позивача пропорційно їх розміру задоволення.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ужгороді" (88000 м. Ужгород, вул. Крилова, 10, код ЄДРПОУ 09312161) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (88000 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 118253,83грн., в тому числі 89476,70грн. заборгованості по орендній платі, 20716,88грн. інфляційних втрат та 8060,25грн. три відсотки річних, а також суму 2365,70грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 11340грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 21.06.2012р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Часті запитання

Який тип судового документу № 24882218 ?

Документ № 24882218 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 24882218 ?

Дата ухвалення - 14.06.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 24882218 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 24882218 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 24882218, Господарський суд Закарпатської області

Судове рішення № 24882218, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 14.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 24882218 відноситься до справи № 5008/280/2012

Це рішення відноситься до справи № 5008/280/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

  • 1) ФІЛІЯ "ВІДДІЛЕННЯ ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК В М.УЖГОРОД"

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 24882217
Наступний документ : 24882220