Рішення № 24881983, 20.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.12 р. Справа № 2/5005/4463/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м. Донецьк

про стягнення шкоди в сумі 19 757, 76 грн.

Суддя Боділовська М.М.

Секретар судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: не з'явився

Від Відповідача-1: ОСОБА_1, довіреність № 79 від 01.01.12р.

Від Відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (далі - Відповідач-2) про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 19 757, 76 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/4463/2012, розгляд справи призначено на 05.06.2012 р.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою Відповідача-2 та ненаданням сторонами витребуваних судом документів відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач представника в судове засідання не направив. В судовому засіданні 05.06.2012 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до залізничної накладної № 51056133 на адресу Позивача зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 14.11.2011 р. прибули вагони № 62942750 та № 65401127 з вантажем - коксовий горішок у вологому стані. Вантажовідправником є ТОВ "Істек". Зазначені вагони видані Позивачу зі складанням комерційних актів АА № 019681/973 від 15.11.2011 р. та АА № 019682/974 від 15.11.2011 р., якими встановлена нестача вантажу масою 9 740 кг. За розрахунком Позивача вартість нестачі вантажу становить 19 757, 76 грн. та є збитками Позивача.

Позивач, керуючись ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 528, 610, 611, 924, 1192 Цивільного кодексу України, ст. 194, 224, 267, 314 Господарського кодексу України просить суд стягнути з належного відповідача суму шкоди, завдану нестачею вантажу у розмірі 19 757, 76 грн.

Відповідач-1 позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач-2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 28.05.2012 р., представника в судове засідання не направив, причини неприбуття не повідомив, відзив на позов та документ про вартість вантажу не надав.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Істек" відзив на позов до суду не надало, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "Запорізький завод феросплавів" та ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" укладено Договір № 1007466 від 23.12.2010 р., згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити позивачу коксівну продукцію, асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої зазначені в специфікаціях.

12.11.2011 р. на адресу ПАТ "Запорізький завод феросплавів" була направлена партія коксівного горішку. Відповідно до залізничної накладної № 51056133 від 12.11.2011 р. вантажовідправником вугілля є ТОВ "Істек".

14.11.2011 р. вантаж прибув на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

15.11.2011 р. вантаж виданий одержувачу зі складенням комерційних актів АА № 019681/973 від 15.11.2011 р. та АА № 019682/974 від 15.11.2011 р.

В комерційних актах АА № 019681/973 від 15.11.2011 р. та АА № 019682/974 від 15.11.2011 р. зазначено, що їх складено в додаток до акту № 5372 від 13.11.2011 р., складеного на станції Ясиновата Донецької залізниці та акту № 8145 від 14.11.2011. р, складеного на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Відповідно до комерційного акту АА № 019681/973 від 15.11.2011 р. було проведене комісійне переважування вагону № 65942750 з вантажем - коксівний горішок. При переважуванні виявилось: брутто 61 380 кг, тара 21 400 кг, нетто 39 980 кг. По документу значиться: нетто 45 400 кг, тара 21 400 кг. Нестача склала 5 420 кг. В комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів від 10 до 30 см, нерозрівнене, шапковидне, маркування вапном. Зліва маркування порушено, над другим та третім люками поглиблення розміром 100*80*60 см, над шостим та сьомим люками розміром 150*140*100 см. Вагон у технічному стані справний, виявлено нещільне прилягання кришок 2, 3, 6 та 7-го люків зліва до армувальних листів поперечних балок, зазори довжиною 30-50 см, шириною 2-3 см, з внутрішнього боку закладені досками, ззовні закладені дрантям. На деталях вагону сліди висипання вантажу. Двері та люки закриті, течі вантажу немає. Вантажовідправник в порушення ст. 31 Статуту залізниць не визначив придатність вагону до перевезення вантажу, не підготував вагон для перевезення вантажу дрібної фракції.

Відповідно до комерційного акту АА № 019682/974 від 15.11.2011 р. було проведене комісійне переважування вагону № 65401127 з вантажем - коксівний горішок. При переважуванні виявилось: брутто 63 980 кг, тара 20 600 кг, нетто 43 380 кг. По документу значиться: нетто 47 700 кг, тара 20 600 кг. Нестача склала 4 320 кг. В комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів від 10 до 30 см, нерозрівнене, шапковидне, маркування вапном. Зліва маркування порушено, над п'ятим та шостим люками поглиблення розміром 100*100*60 см. Вагон у технічному стані справний, виявлено нещільне прилягання кришок 5-го та 6-го люків зліва до армувальних листів поперечних балок, зазори довжиною 30-50 см, шириною 2-3 см, з внутрішнього боку закладені досками, ззовні закладені дрантям. На деталях вагону сліди висипання вантажу. Двері та люки закриті, течі вантажу немає. Вантажовідправник в порушення ст. 31 Статуту залізниць не визначив придатність вагону до перевезення вантажу, не підготував вагон для перевезення вантажу дрібної фракції.

Вартість недостачі вантажу становить 19 757, 76 грн., розрахована Позивачем з урахуванням його вартості згідно з рахунком № 11110023 від 12.11.2011 р. та нормами природної втрати вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 924 Цивільного кодексу України встановлює, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Ст. 924 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

В той же час, спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, а тому мають регулюватися Статутом залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, установ і організацій, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 31 Статут залізниць України встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 31 Статут залізниць України, придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Відповідно до ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи нестачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі. Нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Ст. 115 Статуту, закріплено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

Як вбачається зі змісту залізничної накладної № 51056133 та комерційних актів АА № 019681/973 від 15.11.2011 р. та АА № 019682/974 від 15.11.2011 р. визначення маси вантажу у вагонах, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто Відповідача-2. Вагони у технічному стані виявився справним, про що зазначено в комерційних актах АА від 15.11.2011 р. В той же час, вагони не були підготовлені до перевезення вантажу дрібної фракції, тобто не були справні у комерційному відношенні, що підтверджується актами про технічний стан вагонів № 369 від 14.11.2011 р. та № 369 від 14.11.2011 р.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Згідно комерційного акту АА № 019681/973 вагон № 62942750 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 369, в якому зазначено, що вагон технічно справний, проте виявлено нещільне прилягання кришок 2, З, 6, 7 люків до армувальних листів поперечних балок, зазори 30-50 см на 2-3 см, по станції зазори закладені ганчір'ям, відправник бачити міг, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Згідно комерційного акту АА № 019682/974, де зазначено, що вагон № 65401127 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 370, в якому зазначено, що вагон технічно справний, проте виявлено нещільне прилягання кришок 5, 6 люків до армувальних листів поперечних балок, зазори 30-50x2-3 см, мається внутрішнє закладення дошкою, зовнішнє закладення ганчір'ям, відправник бачити міг, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. В обох комерційних актах зазначено, що на деталях вагонів є сліди течії вантажу, що перевозився.

Відповідач-1 звертає увагу суду на те, що зазначені вище вагони не подавалися відправнику під навантаження, а були завантажені ним повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, тобто мало місце виконання відправником подвійної операції.

Відповідач-1 вважає, що відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування, а отже відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізницям надано право, а не обов'язок перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.

Згідно параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення вантажовідправника від відповідальності. Вантаж прибув у вагоні непридатному у комерційному відношенні для перевезення вантажу, при завантаженні вантажу вантажовідправником не усунено щілини та конструктивні зазори вагону та не вжито заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Зважаючи на вищевикладене, суд вбачає вину Відповідача-2, як відправника вантажу в нестачі коксового горішка.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 19 757, 76 грн. з Відповідача-2. Позовні вимоги до Відповідача-1 задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача-2 на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66; код ЄДРПОУ 32510349; р/р 26006301781991 у філії ГУ ПАТ ПІБ в Донецькій області у м. Донецьк, МФО 32510349) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542; р/р 26005130029045 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299):

- 19 757, 76 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім грн. 76 коп.) шкоди, завданої недостачею вантажу;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

19.06.2012 року

Суддя М.М. Боділовська