Рішення № 24881971, 19.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.12р. Справа № 16/5005/4772/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства „Український графіт", м. Запоріжжя

до Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 900 грн. 02 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник, дов. від 26.04.2012р. №092/35;

ОСОБА_2- представник, дов. від 26.04.2012р. №085/35;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. від 01.01.2012р. №80.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви (вх. №33898/12 від 12.06.2012р.) просить стягнути з відповідача 1 900 грн. 02 коп., що складає: 1 850 грн. 72 коп. -збитків, завданих нестачею вантажу та 49 грн. 30 коп. -провізних платежів.

Відповідач у відзиві (вх. №35453/12 від 19.06.2012р.) на позов повідомляє про те, що: - згідно з даними залізничної накладної вантаж -антрацит було здано до перевезення у твердому стані і відповідно до цього норма нестачі повинна складати 1% від маси нетто, зазначеної у накладній; - відповідальна нестача вантажу становить 410 кг.; - позивачем неправомірно внесено до розрахунку суми позову провізну плату у розмірі 49 грн. 30 коп., оскільки відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу Статут залізниць України не передбачає.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 13.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Еко-вугілля" (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством „Український графіт" (покупцем) було укладено договір поставки №116 (№804/22702/34) (надалі -Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (надалі -вугілля) за марочним складом, цінами та у кількості, вказаним у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що ж невід'ємною частиною цього договору;

- як вбачається з пункту 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства „Український графіт" Публічне акціонерне товариство „Український графіт" (ідентифікаційний код 00196204) є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Український графіт";

- на виконання умов Договору поставки та специфікації від 13.12.2011р. до нього 11.02.2012р. Відкритим акціонерним товариством ЦЗФ „Нагольчанська" (відправником) позивачу -Публічному акціонерному товариству „Український графіт" (одержувачу) зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці було відправлено на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні №66729575 навалом вантаж -антрацит у твердому стані, завантажений нижче бортів АО 25-70 у загальній кількості 69 000 тн, про що свідчать залізнична накладна №53787818;

- відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім;

- накладна -основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача;

- уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними;

- за положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

- 14.02.2012р.на додаток до акта станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці від 13.02.2012р. №4391 про порушення маркування, виїмки був складений комерційний акт АА №043849/141, в якому зазначено, що на підставі акта загальної форми від 13.02.2012р. №43991 станцією Запоріжжя-Ліве була здійснена комісійна видача вантажу отримувачу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача №089 повірка 03.12.2011р.; по документі значиться 3 полувагони вага 207 000 кг., у вагоні №66729575 вага тара 22 200 кг., нетто 69 000 кг.; фактично у вагоні №66729575 виявилась вага брутто 90 100 кг., тара з бруса 22 200 кг., нетто 67 900 кг., що менше ваги, вказаної в документі на 1 100 кг.;

- зазначеним комерційним актом також встановлено, що навантаження нижче рівня бортів - 10 см., висота завантаження відмічена фарбою усередині вагону, на поверхні вантажу нанесене маркування пігментом жовтого кольору; маркування порушене, існують виїмки, зліва над 5 люком розміром 120х100х30см., над 6-7 люками розміром 100х100х30см.; в технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки закриті щільно, течі вантажу немає; при повторному переважуванні вагону комісією у тому ж складі результат не змінився;

- відповідно до частин 1, 2, 4 пункту 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто -для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто -для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки;

- згідно з залізничною накладною №53787818 антрацит було здано для перевезення у твердому стані, а тому недостача з урахуванням норми природної втрати становить 410 кг.;

- відповідно до частини 1 статті 115 Статуту залізниці вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу;

- згідно рахунку-фактури від 11.02.2012р. №0000000067, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Еко-вугілля" позивачу, вартість однієї тони антрациту складає 1 402 грн. 06 коп. без ПДВ (1 682 грн. 47 коп. з ПДВ), з урахуванням чого вартість вагової недостачі становить 689 грн. 81 коп.;

- за обставин, зазначених в комерційному акті, оскільки вантаж прибув з ознаками втрати, відповідальність за недостачу цієї кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника;

- перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України);

- відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу;

- статтею 23 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин;

- згідно статті 110 Статуту залізниці залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника;

- відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: - за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; - за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення;

- загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача провізної плати у розмірі 49 грн. 30 коп., то вони не підлягають задоволенню, оскільки:

- відповідно до частини 4 статті 114 Статуту поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу; витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню (частина 5 статті 114 Статуту);

- відшкодування провізної плати у разі недостачі вантажу Статутом не передбачено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20; ідентифікаційний код 00196204) 689 грн. 81 коп. - вартості вагової недостачі та 584 грн. 34 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„20„ червня 2012р.