Рішення № 24877445, 12.06.2012, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.06.2012

№ 2\0514\1015 \2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він з 13 серпня 2004 року по 30 квітня 2012 рік перебував у трудових відносинах з відповідачем. За час праці на даному підприємстві позивач отримав професійне захворювання у вигляді антракосілікатоз, хронічний бронхіт, про що свідчить акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 за № 7 від 20 квітня 2012 року. Висновком обласного МСЕК від 08.05.2012 року позивач визнаний інвалідом 3 групи з 30% втрати професійної працездатності безстроково. Професійне захворювання, на думку позивача, він отримав у зв»язку з тим, що відповідачем було порушено його право на безпечні умови праці. У зв»язку з цим позивач вважає, що має право, передбачене ст.237-1 КЗпП України, на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичних, моральних стражданнях внаслідок професійного захворювання. Позивач зазначає, що у зв'язку з порушені його особисті немайнові права, як право на охорону здоров»я, на безпечну працю. У зв'язку з професійним захворюванням переніс сильний фізичний біль, який відчуває до теперішнього часу. Постійно відчуває почуття страху, розгубленості та безпорадності. У зв'язку з чим змінився звичайний образ життя, вимушений постійно знаходиться в лікувальних закладах з причин обстеження та лікування наслідків профзахворювання. Не має сил виконувати роботу в побуті, через що всю роботу виконують близькі. Таким чином, професійне захворювання спричинило тривалі зміни та вимушені порушення звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, не можливість продовження активного особистого життя. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача, спричинену йому моральну шкоду, у розмірі 50 000 грн.

У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву в якій просить розглянути його позов за його відсутності.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги позивача і просила суд їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що позивач просить стягнути моральну шкоду з «ДТЕК Добропіллявугілля», так як це підприємство є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Добропіллявугілля. Також пояснила, що висновком МСЕК від 08.05.2012 року позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням, яке позивач отримав не зі своєї вини, а з вини відповідача, через недосконалість технології знепилюючи заходів.

Представник відповідача - провідний юрисконсульт відділу загально правової роботи юридичного департаменту ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, позов не визнала. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. Позивач не надав до суду висновку медичного органу про перенесений ним стрес або депресію чи інші негативні зміни в його емоційному стані, тобто не довів спричинення йому моральної шкоди внаслідок професійного захворювання. Тому просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Добропіллявугілля», працював в Відокремленому підрозділу «Шахта «Добропільська».

07.02.2010 року наказом Міністерства вугільної промисловості України № 50 припинено діяльність ДП «Добропіллявугілля» шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (а.с.12).

Копією трудової книжки позивача (запис під номером 34) підтверджується, що у зв»язку з реорганізацією підприємства дія трудового договору ОСОБА_3 продовжена.

30 квітня 2012 року позивач був звільнений з шахти «Добропільська» за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров"я. Даний факт відповідачем в судовому засіданні не оспорювався.

За час роботи на шахті «Добропільська» ОСОБА_3 захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання № 7 від 20.04.2012 року, висновками обласного огляду МСЕК № 120408 від 08.05.2012 року.

Висновком МСЕК від 08.05.2012 року позивачу первічно встановлено 30% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності пов'язана з профзахворюванням, безстроково(а.с.5).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_3 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.6,7) та висновками МСЕК від 08.05.2012 року (а.с.5).

З акту розслідування хронічного професійного захворювання(а.с.6,7) вбачається, що професійне захворювання виникло внаслідок: недосконалість технології знепилюючих заходів, неефектівність коштів боротьби з пилом, недотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбаченого проектом комплексного знепилювання шахті окремих ділянок. Не проведення лікувально - оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті «Добропільська» не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у нього вперше виявлено висновком МСЕК від 08.05.2012 р.

Висновком МСЕК від 08.05.2012 року встановлено, що внаслідок зазначеного професійного захворювання позивач втратив працездатність на 30% і визнаний безстроково інвалідом 3 групи..

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до частини 3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_3 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 13 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров»я не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 107,30 грн.

Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 13 000,00 грн. (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» судовий збір на користь держави в розмірі 107,30 грн (сто сім гривень 30 коп) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області;

В решті позову відмовити.

Копію рішення направити позивачу за місцем мешкання для відома.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.В.Здоровиця

12.06.2012