Рішення № 24877023, 29.02.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів Заводян К.І. та Яремка В.В.

секретаря Скрипник С.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

третіх осіб ОСОБА_4, та їх представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за участю третіх осіб: на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9; на стороні відповідачів -ОСОБА_10, - про звільнення, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків в сумі 248.80 грн., за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 січня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 січня 2012 року був задоволений позов прокурора. Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.0044 га по АДРЕСА_1 та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самовільно влаштованих добудов до житлового будинку, існуючих сараїв та бетонного майданчика. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Чернівецької міської ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0.0044 га в сумі 248 грн. 80 коп. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі від 28 січня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 просять вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені вимог прокурора в повному обсягу. Зазначають, що суд першої інстанції допустив грубі порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доводи апелянта та його представника, які підтримали апеляційну скаргу відповідно до викладених в ній підстав, та заперечення представника позивача та третіх осіб на їх стороні, які апеляційну скаргу не визнали і просили залишити рішення без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів самої скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню виходячи з наступного.

На підставі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. В силу ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладений на сторін. Докази подаються сторонами і доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Обов'язок та порядок подання доказів визначені ст.131 ЦПК України.

Суд першої інстанції в обґрунтування рішення щодо встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки виклав постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та на підставі ч.4 ст.61 ЦК України звільнив позивача від доказування факту самовільного зайняття земельної ділянки. Про те, вказана обставина, на порушення якої зазначають апелянти, суперечить вказаній нормі та п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», по-скільки постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою лише тоді, коли постанова ухвалена судом. Крім того, суд з порушеннями ст.ст. 33, 168 ЦПК України залучив до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_6, відносно якої в супереч ст. 213 ЦПК України прийняв рішення та поклав на неї певні обов'язки без належних обґрунтувань, а саме в чому виразилися дії останньої по самовільному захвату земельної ділянки і яка шкода нею завдана. Вказані обставини в силу ст.309 ЦПК є підставами для скасування в цій частині рішення суду.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог колегія суддів виходить із кількості сторін в судовому засіданні та залучених третіх осіб лише на стороні позивача, по-скільки суд з порушеннями ст.ст. 33, 168 ЦПК України без винесення процесуального документа з цього приводу, без з'ясування обставин, що мають для цього значення, залучив третю особу на стороні відповідачів, яка 02 вересня 2007 року померла.

З актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 червня та 11 серпня 2011 року (а.с.6,14), протоколів про адміністративне правопорушення № 00038 від 24 червня 2011 року та № 00166 від 11 серпня 2011 року, постанови про накладення адміністративного стягнення № 27 від 30 червня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0.0044 га по АДРЕСА_1 шляхом здійснення прибудов та добудов. Постанова про накладення адміністративного стягнення № 108 від 11 серпня 2011 року колегією суддів як доказ на підставі ч.1 ст.59 ЦПК України не допускається, оскільки через відсутність даних про вручення протоколу від 11 серпня 2011 року та підтвердження належного сповіщення особи про час та місце його розгляду могла бути винесена з порушеннями ч.2 ст.254 та ч.1 ст.268 КУпАП.

Жодних доказів того, що ОСОБА_6 самовільно зайняла спірну земельну ділянку та приступила до її незаконного використання позивачем не надано.

Спростування ОСОБА_2 доказів про те, що він не здійснював самовільне зайняття спірної земельної ділянки, а лише використовує її без правовстановлюючих документів, не підтверджується матеріалами справи. Так, в рішенні Першотравневої районної ради № 20 від 25 травня 2006 року про безоплатну передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0.1 га по АДРЕСА_1 прізвище ОСОБА_2 не зазначено. Наданий ним заповіт від 21 червня 1999 року, згідно якого ОСОБА_2 є спадкоємцем прибудови після смерті ОСОБА_10, через недотриманням спадкоємцем вимог ст.ст. 1297, 1299 ЦК України та ст.ст. 125, 126 ЗК України (як в ред. станом на 27.04.2007р., так і згідно Закону №1066-VІ від 05.03.2009р.) в силу ч.2 ст. 59 ЦПК України судом не допускається. З цих підстав спростовується і твердження ОСОБА_2 про те, що саме ОСОБА_4 перешкоджає йому отримати правовстановлюючі документи.

В силу ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до п.12 розділу Х ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні ради. Суду не пред'явлено рішення про розмежування спірної земельної ділянки, про те це не спростовано відповідачами.

В силу ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну, в т.ч. юридичної особи, відшкодовується в повному обсягу особою, яка її завдала. Розмір шкоди підтверджується розрахунком (а.с.13), який відповідачами не заперечувався та не спростовувався.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення до справи, допущено недоведеність висновків обставинам справи, які суд вважав встановленими, що є підставою для часткового скасування рішення з ухваленням нового в цій частині відповідно до наведених вище обґрунтувань.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати присуджуються зі сторони, не на користь якої ухвалено рішення, на момент винесення рішення, отже застосуванню підлягав Закон України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 212, п.12 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 січня 2012 року по цивільній справі за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за участю третіх осіб: на стороні позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9; на стороні відповідачів -ОСОБА_10, - про звільнення, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування збитків в сумі 248.80 грн. в частині зобов'язань та стягнень з ОСОБА_6, а також розподілу судових витрат - скасувати.

В задоволенні вимог прокурора м. Чернівці до ОСОБА_6 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 321 (триста двадцять одун) грн. 90 коп. на р\р 31213206780002 УДКС у м. Чернівці, МФО 856135, код платежу 37978173.

В решта рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді